Постанова

від 30.01.2013 по справі 5011-13/12541-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р. Справа№ 5011-13/12541-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

Від позивача: Кірячок О.Ю. - пред. за дов. від 25.07.12 №12/133-ССS;

Від відповідача: Гнатюк Є.М. - пред. за дов. від 10.09.12 №50;

Драч І.В- пред. за дов. від 10.09.12 №51.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продуктовий Рай»

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012р.

у справі № 5011-13/12541-2012 ( суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чіпіта Україна Збут»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продуктовий Рай»

про стягнення 204 742,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року у справі № 5011-13/12541-2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чіпіта Україна Збут» (далі - позивач) задоволено частково. Підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продуктовий Рай» (далі - відповідач) на користь позивача 130 485,90 грн. - основного боргу та 2 609,72 грн. - витрат по сплаті судового збору. В решті частини позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково на суму 36 911,22 грн., а в решті частини позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

Так, скаржник звертає увагу на те, що при відсутності належним чином оформленої видаткової накладної №РН-0003086 від 14 травня 2012р. на суму 93 358,68 грн., суд першої інстанції чомусь прийняв як належний доказ поставки відповідачу товару на зазначену суму - товарно-транспортну накладну № РН-0003086 за цією ж видатковою накладною №РН-0003086 від 14.05.2012., але в зазначеній ТТН вказана суму 94 438,68 грн. (а не 93 358,68 грн.), тому відповідачу незрозуміло, на підставі чого суд ототожнює вказані документи (поставки).

Отже, відповідач вважає нелогічними висновки суду щодо визначення суми поставки, у зв'язку з чим стверджує, що заборгованість відповідача перед позивачем становить лише 36 911,22 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст. 99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 204 742,26 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 07 травня 2012 року до 04 липня 2012 року позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 296 551,32 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН - 0003034 від 07.05.2012 року на суму 74 472,36 грн., № РН - 0003086 від 14.05.2012 року на суму 93 358,68 грн., № РН - 0003216 від 21.05.2012 року на суму 36 288 грн., № РН - 0003293 від 22.05.2012 року на суму 45 442,08 грн., № РН - 0003567 від 01.06.2012 року на суму 46 990,20 грн.

Оскільки відповідач повернув товар на суму 91 593,06 грн. ( накладна на повернення № Р-00000013 від 26.06.12), та на суму 216,00 грн. ( накладна на повернення №ВН-0000327 від 15 травня 2012р.), тому залишок боргу і складає 204 742,26 грн.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає їх безпідставними, незаконними та такими,що не відповідають дійсності, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Так, відповідач не визнає належними доказами у справі видаткові накладні: №№ РН-0003034 від 07 травня 2012р. на суму 74472,36 грн. та РН-0003086 від 14 травня 2012р. на суму 93 358,68 грн., які надані позивачем, але не підписані жодною із сторін, тобто, не оформлені належним чином і не можуть підтвердити жодної поставки товару і тому не можуть бути прийняті судом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими , документально доведеними частково в сумі 130 485,90 грн. з такого розрахунку ( 93 358,68 грн. +36 288,00 грн. + 45 442,08 грн. + 46 990,20 грн. мінус 91 593,06 грн. ( повернення товару) і тому підлягають задоволенню лише в зазначеній сумі, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений правочин з купівлі-продажу товару за видатковими накладними відповідно до ст..181 ГК України у спрощений спосіб без підписання сторонами окремого документа в письмовій формі, але поведінка сторін з підписання видаткових накладних засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків і може доводитись письмовими та іншими доказами.

Відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Виходячи з положень статті 203 ЦК України правочин є чинним, якщо він не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам громадського суспільства.

Відповідно до вищезгаданих видаткових накладних на загальну суму 296 551,32 грн., 26.06.2012 року відповідач повернув позивачу товар на суму 91 593, 06 грн. Факт повернення підтверджується накладною № Р-00000013, яка підписана повноваженими представниками сторін та повернув ще частину товару за накладною на повернення №ВН-0000327 від 15.05.2012. на суму 216,00 грн. За твердженням позивача залишок боргу відповідача складає 204 742,26 грн.

03.08.2012 року позивачем надіслано лист-вимогу до відповідача про наявну у нього заборгованість в сумі 204 742,26 грн., яка залишена відповідачем без відповіді.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що видаткові накладні № РН - 0003034 від 07.05.2012 року на суму 74 472,36 грн. та № РН - 0003086 від 14.05.2012 року на суму 93 358,68 грн. не оформлені належним чином, проте ,суд першої інстанції дійшов вірного висновку,що відбулась поставка відповідачу товару за товарно-транспортною накладною № РН - 0003086 від 14.05.2012 року , в якій є посилання на видаткову накладну № РН-0003086 від 14.05.12, але помилково вказано суму 94 436,68 грн. ( замість суми 93 358,68 грн.) та товар уповноваженим представником відповідача було одержано.

Виходячи з цього, судом першої інстанції при перевірці розрахунків обґрунтовано не було враховано лише видаткову накладну № РН - 0003034 від 07.05.2012 року на суму 74 472,36 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що вони складені невірно, а тому провів власні розрахунки, з якими погоджується суд апеляційної інстанції, за якими загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 130 485,90 грн., з огляду на наступне:

Як вбачається з оригіналу Товарно-транспортної накладної №0003086 від 14 травня 2012р. товар доставлявся відповідачу автомобільним транспортом водієм - ФОП Савенком Олегом Михайловичем.

За Актом №50 від 15.05.2012 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) (оригінал акту №50 - а.с.116) на підставі Договору вантажних перевезень ФОП - Савенко О.М. виконав для позивача транспортні послуги по місту Києву , які позивач прийняв від Савенка О.М., загальна вартість яких складає 1000,00 грн., і який, у свою чергу , на підставі Товарно-транспортної накладної №0003086 від 14 травня 2012 року перевіз та здав відповідачу товар, а відповідач цей товар отримав, про що свідчать печатка та підпис уповноваженої особи відповідача на оригіналі ТТН в графі «вантаж одержав» та підпис уповноваженої особи , постачальника ( позивача) щодо відпуску товару для перевезення, яка скріплена печаткою підприємства, і в графі « з вантажем слідують документи» вказана спірна видаткова накладна № РН-0003086 від 14.05.12.

Відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N99, і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N293/1318 при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально - відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Відповідно до видаткової накладної №0003086 від 14 травня 2012 була складена податкова накладна від 14 травня 2012 на загальну суму 93 358,68 грн., яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, у даному випадку позивача, у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця.

Крім того, слід відмітити , що при складенні податкової накладної, яка фіксує поставку відповідачу товару на загальну суму 93 358,68 грн., у графі «форма цивільно-правового договору» зазначено «Договір поставки».

Порядковий номер «3086», дата виписки «14.05.2012» податкової накладної співпадають з номером та датою спірної видаткової накладної №0003086 від 14.05.2012р.

Суд при перевірці розрахунку позовних вимог обґрунтовано врахував суму, зазначену у видатковій та податковій накладних, а саме, 93 358,68 грн., з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 130 485,90 грн., доказів оплати вказаної суми відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу визначено, що в разі якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не впливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 5 ст. 265 Господарського кодексу України поставка товарів без укладання договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем було доведено належними та допустимими доказами (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні) факт передання позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 130 485,90 грн.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Продуктовий Рай» є необґрунтованою і задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року у справі № 5011-13/12541-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або заміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продуктовий Рай» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року у справі № 5011-13/12541-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року у справі № 5011-13/12541-2012 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №5011-13/12541-2012.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.