Ухвала

від 23.01.2013 по справі 2а-1870/1913/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р.Справа № 2а-1870/1913/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. по справі № 2а-1870/1913/12

за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

до Державна податкова інспекція у місті Сумах

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 01.03.2012 року № 0000691701/19711 про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44359,00 грн. - за основним платежем та 6301,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. За рахунок Державного бюджету України присуджено відшкодування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 506,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України та норми Кодексу адміністративного судочинства України, які вимагають необхідність застосування судом повного та об`єктивного розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Суми було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року, за наслідками якої складено акт від 22.02.2012 року №1049/17-1016/2367211051/31. На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 року №0000691701/19711, яким позивачеві було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44359 грн. 00 коп. за основним платежем та 6301 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, в яких позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення податкового органу, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів у сфері публічно-правових відносин. Висновки осіб, які проводили перевірку, що викладені в акті перевірки не підтверджені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст.4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 200.1. ст. 200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПКУ, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 ПКУ, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декілька підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ та пов'язаність її з господарською діяльністю платника податку.

Позивачем, згідно накладної № 61 від 14.04.2011 року було придбано у ПП "РИФ-К" комплектуючі для проведення модернізації дифрактометрів. Оплачено згідно рахунку № 60 від 13 квітня 2011 року 31800 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. ПП "РИФ-К" надано позивачеві податкову накладну від 14.04.2011 року № 61 . Поставка придбаних комплектуючих відбувалась автотранспортом позивача (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВМС НОМЕР_1.

В подальшому, згідно пояснювальної записки, наданої позивачем , придбані комплектуючі були адаптовані та налагоджені для використання їх на дифрактометрі серії "Дрон" та відпущені по накладній № 007 від 14 квітня 2011 року виробничо-комерційній фірмі "Sumy Electron Optics". Крім того, позивачем видано податкову накладну на адресу ПКФ "Sumy Electron Optics" № 1 від 07.04.2011 року № 2 від 13.04.2011 року, довіреністю на отримання матеріальних цінностей від 04.04.2011 року № 060, що підтверджує вище вказані факти.

Таким чином, з огляду на досліджені в судовому розглядіі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, вбачається фактичне виконання господарської операції з постачання позивачеві комплектуючих від ПП "РИФ-К". Розрахунок за приданий товар відбувся в повному обсязі, про що зазначалось вище. Придбаний товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності та був реалізований після модернізації, що також підтверджується первинними документами, дослідженими в судовому засіданні.

В акті перевірки посадові особи податкового органу зазначають контрагентом позивача ТОВ "РИФ-К" (код ЄДРПОУ 36348592), натомість, як свідчить витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, сформований за ознакою ідентифікаційного коду юридичної особи, організаційно-правова форма підприємства - приватне підприємство, а не товариство з обмеженою відповідальністю, як зазначено в акті перевірки.

В судовому розгляді встановлено, що між позивачем та ТОВ "Альфакомтрейд" було укладено договір поставки №11622 від 22 червня 2011 року. Відповідно до умов даного договору постачальник - ТОВ "Альфакомтрейд" було поставлено позивачеві матеріали згідно специфікації № 1 від 22 червня 2011 року, що є невід'ємною частиною договору. Факт проведення поставки підтверджується, зокрема, видатковою накладною № 453 від 23 червня 2011 року . ТОВ "Альфакомтрейд" було надано на адресу позивача податкову накладну від 22.06.2011 року № 453 . Оплата за отриманий товар відбулась в безготівковій формі, що підтверджується випискою по рахунку в банку позивача та платіжним дорученням №135 від 22 червня 2011 року.

Згідно пояснювальної записки, наданої ФОП ОСОБА_1 придбані матеріали були використані для виготовлення механічних деталей шляхом металообробки на станках та в подальшому реалізовані ВКФ "Sumy Electron Optics", згідно накладної № 013 від 22 липня 2011 року (а.с.85). ФОП ОСОБА_1 на адресу ВКФ "Sumy Electron Optics" було виписано податкову накладну від 06.06.2011 року № 3.

Таким чином, з огляду на досліджені в судовому засіданні документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, колегія суддів прийшла до висновку про фактичне виконання господарської операції з постачання позивачеві матеріалів від ТОВ "Альфакомтрейд". Розрахунок за приданий товар відбувся в повному обсязі, про що зазначалось вище. Придбаний товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності та був реалізований після обробки, що також підтверджується первинними документами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно договору поставки № 93 від 21 червня 2011 року, позивач придбав у ТОВ "ТД "Трейдстар" сплав 29 НК пруток 120, згідно специфікації до зазначеного договору. Товар отримано позивачем згідно видаткової накладної № 454 від 23 червня 2011 року. ТОВ "ТД "Трейдстар" на адресу позивача було надано податкову накладну від 22.06.2011 року № 454 . Оплата за отриманий товар відбулась в повному обсязі та в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 136 від 22 червня 2011 року та випискою по рахунку у банку позивача .

Згідно пояснювальної записки, наданої ФОП ОСОБА_1, придбані матеріали були використані при виробництві ізоляторів К23.1.1.1.1 та в подальшому реалізовані ВКФ "Sumy Electron Optics", згідно накладної № 015 від 02 серпня 2011 року. ФОП ОСОБА_1 на адресу ВКФ "Sumy Electron Optics" було виписано податкову накладну від 22.07.2011 року року № 4.

Позивачем також був укладений договір поставки № 193 від 25 липня 2011 року , згідно якого позивач придбав у ТОВ "ТД "Трейдстар" молібден М4 ТУ48-19-247-7 (в асортименті), згідно специфікації до зазначеного договору. Товар отримано позивачем згідно видаткової накладної № 483 від 25 липня 2011 року . ТОВ "ТД "Трейдстар" на адресу позивача було надано податкову накладну від 25.07.2011 року №483. Оплата за отриманий товар відбулась в повному обсязі та в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 172 від 08 серпня 2011 року та випискою по рахунку у банку позивача.

Згідно пояснювальної записки, наданої ФОП ОСОБА_1 , придбані матеріали були використані при виробництві деталей та блоків, в подальшому реалізовані ВКФ "Sumy Electron Optics", згідно накладної № 019 від 21 вересня 2011 року (а.с. 147). ФОП ОСОБА_1 на адресу ВКФ "Sumy Electron Optics" було виписано податкову накладну від 12.09.2011 року року № 2. Частково придбаний матеріал залишився для виконання майбутніх заказів.

Згідно договору поставки № 215 від 26 серпня 2011 року позивач прибав у ТОВ "ТД "Трейдстар" обладнання, згідно специфікації до зазначеного договору. Товар отримано позивачем згідно видаткової накладної № 598 від 26 серпня 2011 року . ТОВ "ТД "Трейдстар" на адресу позивача було надано податкову накладну від 26.08.2011 року № 598 . Оплата за отриманий товар відбулась в повному обсязі та в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 194 від 13 вересня 2011 року та випискою по рахунку у банку позивача.

Згідно пояснювальної записки, наданої ФОП ОСОБА_1, придбані товари були використані при виробництві приладів для проведення випробувань блоків та вузлів, що знаходяться в користуванні позивача. Частково матеріали були використані для виробництва комплектуючих, реалізованих ВКФ "Sumy Electron Optics", що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Транспортування товарів відбувалось позивачем власним автомобільним транспортом (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Таким чином, з огляду на досліджені в судовому розгляді документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, колегія суддів дійшла висновку про фактичне виконання господарської операції з постачання позивачеві матеріалів від ТОВ "ТД "Трейдстар". Розрахунок за приданий товар відбувся в повному обсязі, про що зазначалось вище. Придбаний товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності та був реалізований після обробки, що також підтверджується первинними документами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), TOB "Риф-К", TOB "Альфакомтрейд", TOB "ТД "Трейдстар" були задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ по господарським операціям з позивачем та згодом зняті податковими органами за наслідками проведення відповідних перевірок.

Згідно з витягом з офіційного сайту Державної податкової служби України , контрагенти позивача - TOB "Риф-К", TOB "Альфакомтрейд", TOB "ТД "Трейдстар", на момент здійснення вищенаведених господарських операцій були зареєстровані платниками ПДВ.

У висновку експерта Сумської торгово-промислової палати № В-206 від 24.04.2012 р зазначено, що отримані ФОП ОСОБА_1 від вказаних вище контрагентів матеріали, комплектуючі вироби є необхідними для виготовлення продукції, згідно наданим технічним описом продукції, описом технологічних маршрутів, кресленнями продукції.

Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві - TOB "Риф - К", TOB "Альфакомтрейд", TOB "ТД "Трейдстар", які були зареєстровані платниками ПДВ на момент здійснення господарських операцій. При цьому, як зазначалось вище, господарська операції з придбання товарів носили реальний характер, а придбаний товар використовувався для здійснення господарської діяльності позивачем.

Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В частині ствердження посадовими особами податкового органу в акті перевірки про нікчемність правочинів, укладених позивачем з TOB "Риф-К", TOB "Альфакомтрейд", TOB "ТД "Трейдстар", з посиланням на їх невідповідність інтересам держави та суспільства, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 228 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, для встановлення нікчемності правочину за вказаною вище нормою, необхідно довести умисел сторін такого правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів чим спричиняється шкода державі. Такий умисел, серед іншого, може бути встановлений вироком суду в кримінальній справі, що не було доведено відповідачем належними доказами.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст. 215, ст. 216, ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 79, 73, 198, 203 Податкового кодексу України та норми Кодексу адміністративного судочинства України, які вимагають необхідність застосування судом повного та об*єктивного розгляду по справі, висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справ суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з*ясував дійсні обставини справи , дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. по справі № 2а-1870/1913/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013 р.