Постанова

від 04.02.2013 по справі 801/287/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2013 р. 11:01 Справа №801/287/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойль»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АР Крим ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.12р. №0012961502

за участю представників:

позивача - Шиленко О.В., довіреність №б/н від 06.11.12р.;

відповідача - не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газойль» (далі - позивач, ТОВ «Газойль») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АР Крим ДПС (далі - відповідач, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.12р. №0012961502.

Позов мотивовано тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесено із порушенням норм Податкового кодексу України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.01.13р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До функцій державних податкових інспекцій в районах, містах, без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, відповідно до ст. 191 Податкового кодексу України віднесено, зокрема: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Судом встановлено, що працівниками відповідача було проведено камеральну перевірку даних ТОВ «Газойль», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, за результатами якої 03.12.12р. було складено Акт №9534/15-2/38318245 (а.с. 8-10).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.8, п. 201.10 ст. 210 ПК України, в результаті чого позивачу збільшено суму, що підлягає сплаті до бюджету - 307534,00грн., та зменшена сума, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі акту перевірки від 03.12.12р. №9534/15-2/38318245 ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.12.12р. №0012961502, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 307534,00грн. та штрафних санкцій у сумі 153767,00грн. (а.с.7).

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України встановлений перелік об'єктів оподаткування, згідно із підпунктом «а» вказаного пункту об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до абзацу першого пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Абзацами 1-4 пункту 198.2 та абзацами 1-2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні робіт сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що за результатами акту камеральної перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 23.10.12р. №8251/15-2/38318245 з питань достовірності формування податкового кредиту за вересень 2012 року, в порушення п.п. 2 п. 3 ст. 54, п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, встановлено завищення позивачем сум податкового кредиту на загальну суму 1750000,00грн., сума ПДВ 350000,00грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ТПК Фатекс», у зв'язку із чим, від'ємне значення підлягає зменшенню на суму 307534,00грн. та підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 25) у сумі 42466,00грн. (а.с. 31-33), згідно податкового повідомлення-рішення від 02.11.12р. №0011911502 (а.с. 113).

Податкове повідомлення-рішення від 02.11.12р. №0011911502 було оскаржено позивачем у судовому порядку (а.с.125-128).

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.11.12р. відкрито провадження по адміністративній справі №2а-12863/12/0170/31 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойль» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АР Крим ДПС, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.12р. №0011911502, та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 129-130).

Пунктом 56.18 статті 58 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 02.11.12р. №0011911502 узгоджено позивачем не було, у зв'язку із чим, дані акту камеральної перевірки від 23.10.12р. №8251/15-2/38318245 не могли бути покладені в основу акту перевірки від 03.12.12р. №9534/15-2/38318245, за результатом якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.12.12р. №0013961502.

Як зазначено у акті перевірки, посадовими особами відповідача встановлено, що у ТОВ «ТПК Фатекс» анульоване свідоцтво платника податку ПДВ, в зв'язку з чим, позивачем необґрунтовано включені до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «ТПК Фатекс».

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.07.12р. по справі №2а-7366/12/0170/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Фатекс» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС, Державної податкової служби України, Державного реєстратора Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій, вжито заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС вчиняти будь-які дії щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Фатекс»- свідоцтво №200036866 від 10.06.10р. та зупинити дію рішення №151/15-2 від 26.06.12р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Фатекс», до ухвалення судового рішення у справі (а.с. 28-29).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.07.12р. по справі №2а-7366/12/0170/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Фатекс» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС, Державної податкової служби України, Державного реєстратора Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС №151/15-2 від 26.06.12р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Фатекс», визнано протиправними дії Державного реєстратора Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим щодо внесення до Єдиного державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Фатекс», зобов'язано Державного реєстратора Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відсутності за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Фатекс» (а.с. 131-137).

Непогодившись із зазначеним рішенням, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС оскаржило його у апеляційному порядку.

На момент розгляду справи, відомостей щодо результату розгляду апеляційної скарги ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС у суду немає.

Таким чином, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «ТПК Фатекс» з дати прийняття протиправного рішення (рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, оформлене актом №151/15-2 від 26.06.12р.) до дати набрання законної сили рішення по справі №2а-7366/12/0170/18 є чинним.

З огляду на викладене, суд вважає, необґрунтованими висновки відповідача, викладені в Акті перевірки 03.12.12р. №9534/15-2/38318245.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для визначення податкового зобов'язання з ПДВ відповідно до податкового повідомлення рішення від 03.12.12р. №0012961502 в сумі 307534,00грн. та штрафних санкцій у сумі 153767,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету за рахунок коштів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

В судовому засіданні 04.02.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 08.02.13р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АР Крим ДПС від 03.12.12р. №0012961502 на суму 461301,00грн., з яких: 307534,00грн. за основним платежем та 153767,00грн. зі штрафних санкцій.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойль» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 125а, ЄДРПОУ 38318245) за рахунок коштів на утримання Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АР Крим ДПС 2146,00грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя підпис Котарева Г.М.