Ухвала

від 01.04.2013 по справі 801/287/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/287/13-а

01.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Газойль"- Болібкова Алла Валеріївна, довіреність № б/н від 06.11.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 04.02.13 у справі № 801/287/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газойль" (вул. Київська, 125 А, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газойль" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 03.12.2012 №0012961502 на суму 461301,00 грн., з яких: 307534,00 грн. за основним платежем та 153767,00 грн. зі штрафних санкцій, вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даним рішенням суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2013 скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газойль" (далі-позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2012 №0012961502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 03.12.2012 №0012961502 в сумі 307534,00грн. та штрафних санкцій у сумі 153767,00грн.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач .

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 03.12.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0012961502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 461301,00 грн., з яких 307534,00 - основний платіж, 153767,00 - штрафні санкції.

Передумовою збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій став акт від 03.12.2012 №9534/15-2/38318245 камеральної перевірки даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: пункту 198.6 статті 198, пункту 201.8, пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу збільшено суму, що підлягає сплаті до бюджету - 307534,00грн., та зменшена сума, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги стосовно правомірності висновків, які зазначені в акті перевірки від 03.12.2012 №9534/15-2/38318245, і зроблені відповідачем на підставі попереднього акту камеральної перевірки відповідача від 23.10.2012 №8251/15-2/38318245 з питань достовірності формування податкового кредиту за вересень 2012 року, в порушення підпункту 2 пункту 3 статті 54, пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено завищення позивачем сум податкового кредиту на загальну суму 1750000,00грн., сума податку на додану вартість 350000,00грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ТПК Фатекс», у зв'язку із чим, від'ємне значення підлягає зменшенню на суму 307534,00грн. та підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 25) у сумі 42466,00грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 02.11.2012 №0011911502, через наступне.

Підставою висновків щодо неправомірності формування позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ТПК Фатекс», що відображені в акті від 23.10.2012 №8251/15-2/38318245, став той факт, що посадовими особами відповідача встановлено, що у ТОВ «ТПК Фатекс» анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість, в зв'язку з чим, позивачем необґрунтовано включені до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «ТПК Фатекс».

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012 №0011911502, винесене на підставі акту перевірки від 23.10.2012 №8251/15-2/38318245, було оскаржено позивачем у судовому порядку.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що дані акту камеральної перевірки від 23.10.2012 №8251/15-2/38318245 не могли бути покладені в основу акту перевірки від 03.12.2012 №9534/15-2/38318245, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.12.2012 №0013961502, оскільки при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2012 по справі №2а-7366/12/0170/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Фатекс» до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, Державної податкової служби України, Державного реєстратора Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №151/15-2 від 26.06.2012 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Фатекс», визнано протиправними дії Державного реєстратора Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим щодо внесення до Єдиного державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Фатекс», зобов'язано Державного реєстратора Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відсутності за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Фатекс».

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2012 у справі № 2а-7366/12/0170/18 залишено без змін.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, що повністю відповідає приписам частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ТПК Фатекс» з дати прийняття протиправного рішення (рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформлене актом №151/15-2 від 26.06.2012) є чинним.

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 03.12.2012 №9534/15-2/38318245, а відповідно, про відсутність підстав у відповідача для визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі податкового повідомлення рішення від 03.12.2012 №0012961502 в сумі 307534,00грн. та штрафних санкцій у сумі 153767,00грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2013 у справі № 801/287/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко