Ухвала

від 06.02.2013 по справі 5017/3452/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"06" лютого 2013 р. Справа № 5017/3452/2012

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.

суддів Сидоренко М.В., Аленіна О.Ю.,

(склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду № 69 від 04.02.2013р.)

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін 06.02.2013р.:

Від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси- Гусарова А.В.

Від ТОВ „АЗС Маркет Сервіс"- не з'явився

Від ПП „Центрбуд"- не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси

на постанову Господарського суду Одеської області

від 11.12.2012 р.

по справі № 5017/3452/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „АЗС Маркет Сервіс"

до Приватного підприємства „Центрбуд"

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 17.01.2013 р., яка надіслана учасникам процесу 18.01.2013 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 06.02.2013 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

28.11.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „АЗС Маркет Сервіс" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою в порядку передбаченому ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій просило порушити справу про визнання банкрутом відсутнього боржника ПП „Центрбуд"; визнати кредитором ТОВ „АЗС Маркет Сервіс" з грошовими вимогами до боржника у сумі 21 000, 00 грн. та визнати банкрутом ПП „Центрбуд".

Обґрунтовуючи заяву заявник зазначає, що боржник ПП „Центрбуд" має заборгованість перед ТОВ „АЗС Маркет Сервіс" у розмірі 21 000, 00 грн., яка виникла згідно договору поставки, та боржник ПП „Центрбуд" відсутній за юридичною адресою.

На думку Товариства з обмеженою вдповідальністю „АЗС Маркет Сервіс" ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду Одеської області з відповідною заявою щодо визнання банкрутом ПП „Центрбуд" в порядку передбаченому ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Одеської області від 11.12.2012р. (суддя Лепеха Г.А.) визнано банкрутом Приватне підприємство „Центрбуд" (м. Одеса, вул. Головківська, буд. 36, код ЄДРПОУ 35406307); відкрито відносно ПП „Центрбуд" ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора у справі - ТОВ „АЗС Маркет Сервіс" (код ЄДРПОУ 35822279); зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання ПП „Центрбуд" банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, здійснити інші заходи, передбачені ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та надати суду звіт; скасовано арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника та заборонено накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном ПП „Центрбуд".

Постанова мотивована тим, що ПП „Центрбуд" неспроможне виконати свої зобов'язання перед ТОВ „АЗС Маркет Сервіс" та підприємство відсутнє за юридичною адресою.

Не погодившись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 11.12.2012р. у справі №5017/3452/2012 про визнання банкрутом ПП „Центрбуд".

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що господарським судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, які мають суттєве значення по справі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, казаною постановою господарський суд в значній мірі обмежив можливість реалізації завдання закріпленого за органами державної податкової служби у ст.2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні" по здійсненню контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження слід припинити з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови Господарського суду Одеської області від 11.12.2012р. по справі №5017/3452/2012 вбачається, що ПП „Центрбуд" визнано банкрутом як відсутнього боржника та ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція якої діяла на момент прийняття оскаржуваної постанови) встановлено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно із п. 4.7. Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Крім того, відповідно до п. 104 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009р. № 15 роз'яснено: „відповідно до частини першої статті 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або в разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав."

В апеляційній скарзі податковий орган не наводить доказів заборгованості підприємства по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). При цьому, слід зазначити, що вказаний податковий орган повідомлявся судом про порушення справи про банкрутство підприємства та здійснення щодо останнього відповідного провадження, про що свідчить ухвала Господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника (а.с.1-2).

Отже, податковий орган був обізнаний про порушення та здійснення щодо підприємства провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст.210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства -щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" апеляційна інстанція дійшла висновку, що у даному випадку податковий орган не є кредитором боржника, оскільки не звернувся у встановлений законом термін із вимогами до підприємства та не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим податковий орган не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, а оскаржувана нею в апеляційному порядку постанова про визнання банкрутом ПП „Центрбуд" не стосується її прав та обов'язків, тому контролюючий орган, податкова інспекція не мала права подавати апеляційну скаргу на оскаржувану постанову суду першої інстанції.

Аналогічної думки дотримується Вищій Господарський суд України у постанові від 14 березня 2012р. по справі № 45/3б.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись п.1.1 ст. 80, 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 11.12.2012р. зі справи №5017/3452/2012.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Сидоренко М.В.

Аленін О.Ю.