Постанова

від 15.10.2012 по справі 2а-9637/12/0170/7

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

15 жовтня 2012 р. 11:51 Справа №2а-9637/12/0170/7

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хібіни"

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю:

від позивача - представник за довіреністю Баранніков І.В.,

відповідача - представник за довіреністю Джемілова А.Н.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хібіни" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим та, з у рахуванням уточнень позовних вимог, просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Хібіни" з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з БВП "Строитель - плюс" та інших 32 суб'єктів господарювання за період з 01.01 2009р. по 31.03 2012р. за результатами, якої складено акт за № 109/22/23660058 від 27 липня 2012р., а також просить зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України вилучити з автоматизованої системи "результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Хібіни", оформленої актом перевірки № 109/22/23660058 від 27 липня 2012р.;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом безпідставно згідно акту перевірки №109/22/23660058 від 27.07.2012 року здійснено корегування показників податкових зобов'язань в сумі 2510513 грн. відображених ТОВ "Хібіни" у податкових деклараціях. Позивач вважає, що позапланова невиїзна документальна перевірка проведена з порушенням норм законодавства, з наступних підстав. Відповідачем не були виконані вимоги п.79.2 ст.79 ПК України в частині надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Крім того, позивач зазначає, що в акті перевірки відсутні докази про порушення кримінальної справи або перебування її у провадженні слідчого. Щодо посилання відповідача в акті перевірки на нікчемність правочинів, то позивач їх вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджені будь-якими доказами.

Крім того, позивач зазначає, що враховуючи положення п. 2.21 Наказу ДПА № 266 від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів ДПС при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» подальші дії відповідача щодо реалізації своїх повноважень, повязаних з результатами проведеної перевірки ТОВ "Хібіни" порушили законні права та інтереси підприємства.

Відповідач заперечує щодо позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.59-62). Відповідач вважає, що ним не було допущено порушень діючого законодавства при проведенні перевірки позивача, вказує, що його висновки про встановлення заниження позивачем податкових зобов'язань в сумі 2510513 грн. є обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим №224 від 13.07.2012р. (а.с.28) про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Хібіни», прийнятого на підставі ст. 20, п. п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України та на виконання Постанови слідчого з ОВС ГСУ ДПС України про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Хібіни» від 11.07.2012р., відповідачем була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка, за результатом якої 27.07.2012 року був складений Акт № 109/22/23660058 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Хібіни» ЄДРПОУ - 23660058 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. (а.с.7-26).

Актом перевірки були зроблені висновки, про порушення позивачем: п. п. 5.1, п. п. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9, п. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. № 334/9-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, п.44.1 п.44.5 ст.44, п. 138.1, п.138.2, п.138.6, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-6 від 02.12.2010 зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток період, що перевірявся, у загальній сумі 1371053 грн., у тому числі за 3 квартал 2009року у сумі 89239 грн., 2009 рік у сумі 175929грн., 1 квартал 2010 року - 65013 грн., півріччя 2010 року у сумі 171168 грн., 3 кварталі 2010 у сумі 322468 грн., 2010 рік у сумі 537388грн; 1 квартал 2011 року - 64459 грн., 2 квартал 2011 року - 90253 грн.; 2-3 квартал 2011 року у сумі 257449грн.; 2-4 квартал 2011р. у сумі 577015грн.; 1 квартал 2012р. у сумі 16262грн. п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6, п. 7.2, пп.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4., п.п.7.7.1 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168\97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями), п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-6 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 1 139 460 грн., у тому числі за липень 2009 року у сумі 5752,00грн, за серпень 2009 року у сумі 31 942,00грн., за вересень 2009 року у сумі 33 697,00грн., за жовтень 2009 року у сумі 4 549,00грн., за листопада 2009 року у сумі 15 942,00грн., за грудень 2009 року у сумі 48 861,00 грн., за січень 2010 року у сумі 18 666,00грн., за лютий 2010 року у сумі 1091,00грн., за березень 2010 року 32253,00грн., за квітень 2010 року 0,00грн., за травень 2010 року у сумі 52 120,00грн., за червень 2010 року у сумі 32 805,00грн., за липень 2010 року у сумі 38723,00грн., за серпень 2010 року у сумі 29726,00 грн., за вересень у сумі 52 591,00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 53 110,00грн., листопад 2010 року у сумі 44 710,00грн., за грудень 2010 року у сумі 74 116,00грн., за січень 2011 року у сумі 16 088,00грн., за лютий 2011 року у сумі 4 009,00грн., за березень 2011 року у сумі 31 470,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 22324,00грн., за травень 2011 року у сумі 26 396,00грн., за червень 2011 року у сумі 29 761,00грн., за липень 2011 року у сумі 25 830,00грн., за серпень 2011 року у сумі 70 833,00 грн., за вересень 2011 року у сумі 48 725,00грн., за жовтень 2011 року у сумі 49 168,00 грн., за листопад 2011 року у сумі 88 668,00 грн., за грудень 2011 року у сумі 140 047,00грн., за лютий 2012 року у сумі 15 487,00грн.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Наказом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим №224 від 13.07.2012р. (а.с.28) було визначено початок проведення перевірки позивача, а саме з 16.07.2012р. у термін 5 робочих днів. Дані про початок проведення перевірки з 16.07.2012р. також вказані у повідомленні про початок проведення перевірки від 13.07.2012р. №97/22 (а.с.40).

З матеріалів справи вбачається, що наказ № 224 від 13.07.2012 року, повідомлення №875/10-1/22 від 13.07.2012р. про запрошення платника податків до органів державної податкової служби та повідомлення про початок проведення перевірки від 13.07.2012р. №97/22 були направлені на адресу позивача супровідним листом від 13.07.2012р. вих. №877/10-1/22 і фактично відправлені поштою 17.07.2012р., про що свідчить штамп відділення зв'язку на поштовому конверті (а.с.42).

Таке повідомлення про проведення перевірки не відповідає вимогам Податкового кодексу України, оскільки вказані документи були направлені на адресу позивача 17.07.2012р. року, в той час, як перевірка згідно наказу проводилася з 16.07.2012р. в строк 5 днів.

Таким чином, відповідачем було розпочато позапланову невиїзну документальну перевірку без вчинення обов'язкових дій щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що є порушенням норм п. 79.2 статті 79 ПК України.

Порушення вимог Податкового кодексу України в частині недотримання підстав для проведення перевірки, свідчить про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки, результати якої були оформлені актом №109/22/23660058 від 27.07.2012р.

Посилання представника відповідача на те, що податковий орган не зобов'язаний починати проведення невиїзної документальної перевірки лише після отримання поштового повідомлення про вручення платнику податків наказу на проведення перевірки та повідомлення суд вважає безпідставним, оскільки приписи п. 79.2 статті 79 чітко визначають умови проведення документальної позапланової невиїзної перевірки посадовими особами органу державної податкової служби, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення наказу та повідомлення на проведення перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що приписи діючого податкового законодавства визначають виключні умови проведення невиїзної документальної перевірки, якими є фактичне отримання платником податків наказу та повідомлення на перевірку засобами поштового зв'язку, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке повертається на адресу податкового органу або розписка платника про особисте отримання наказу та повідомлення.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПА України від 22.12.2010р. № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за №34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Відповідно до п.п.20.1.1, 20.1.4, 20.1.8 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку, що позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Хібіни" проведена відповідачем в порушення норм Податкового кодексу України, відсутність у перевіряючого на момент перевірки первинної бухгалтерської документації не може бути безумовною підставою для висновків про визнання угод нікчемними.

Таким чином, в порушення встановленого ПК України порядку податковим органом не були вжиті заходи щодо отримання первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та сформовано податкові зобов'язання, у зв'язку із чим суд вважає висновки акту перевірки щодо нікчемності угод, укладених ТОВ "Хібіни" з іншими суб'єктами господарювання у період, за який здійснювалась перевірка, необґрунтованими.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З аналізу зазначених норм вбачається, що за результатами перевірки, у випадку встановлення порушення платником податків податкового законодавства, податковий орган зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено представником відповідача, на підставі акту перевірки 109/22/23660058 від 27.07.2012 р податкові повідомлення-рішення не приймалося.

В матеріалах справи міститься роздрукування детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, зі змісту якої вбачається, що податковим органом на підставі акту перевірки №109/22/23660058 від 27 липня 2012р. проведено корегування показників податкових зобов'язань.

Представником відповідача в судовому засіданні підтверджено факт коригування податковим органом на підставі акту перевірки в «Детальній інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представник відповідача вказав, що корегування у автоматизованій системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників задекларованих ТОВ "Хібіни" в податкових деклараціях здійснено посадовими особами податкового органу відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18.04.2008 р. №266, яким затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Методичні рекомендації). При цьому, представник відповідача не обґрунтував суду конкретну норму зазначеного наказу та Методичних рекомендацій, яка б наділяла податковий орган правом проводити корегування задекларованих показників на підставі висновків акту перевірки.

У відповідності до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Зі змісту п.1.1 Методичних рекомендацій вбачається, що Методичні рекомендації запроваджуються в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до п.1.3 Методичних рекомендацій для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно п.2.14 Методичних рекомендацій інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

З п.2.15 Методичних рекомендацій вбачається, що результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників ПДВ за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за такими категоріями: нульова, перша та друга категорії. Результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Таким чином «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються в своїй діяльності органами державної податкової служби.

З огляду на викладене, посилання представника відповідача на те, що зазначена автоматизована система є внутрішньою програмою податкового органу та не стосується прав та інтересів позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Така зміна відповідачем задекларованих показників в автоматизованій системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» порушує права та інтереси позивача, оскільки декларуючи податкові зобов'язання платник податків має право на відповідність задекларованих ним показників показникам відображеним в електронній базі податкової звітності. Змінені дані бази можуть також мати негативний вплив на інтереси позивача через те, що таким чином сформується негативна свідомість потенційних контрагентів позивача про надійність та законослухнянність позивача, як комерційного партнера.

Отже, невідповідність показників податкових зобов'язань, задекларованих позивачем у податкових деклараціях показникам відображеним в електронній базі податкової звітності також може мати негативні наслідки як для самого платника податків, так і для його контрагентів.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності.

Згідно п.2.6 Методичних рекомендацій, працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

Таким чином, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків. З огляду на викладене вбачається, що показники «Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» формуються на підставі даних задекларованих платниками податків у податкових декларацій з ПДВ та повинні їм відповідати.

Судом встановлено, що Методичними рекомендаціями визначено підстави відповідно за наявності яких податковий орган має право вносити зміни до електронної бази податкової звітності органу ДПС, що відображається в «Детальній інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Так, згідно п.2.19 Методичних рекомендацій у разі виявлення працівником підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб під час проведення камеральної перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності з паперового носія така інформація передається до підрозділу ведення та захисту податкової звітності, шляхом направлення службової записки, з метою усунення помилки.

Відповідно до п.2.21 Методичних рекомендацій, підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

У відповідності до п.2.22 Методичних рекомендацій у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у адміністративному порядку, мотивувальна частина рішення про результати розгляду скарг платників, яка змінює суми ПДВ, визначені за результатами перевірки, складається у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом та сум ПДВ. Підрозділ апеляції передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника ПДВ, копію рішення, прийнятого за розглядом скарги платника податків, для підготовки податкових повідомлень-рішень та реєстрації (фіксуються) в АС «Аудит».

Згідно п.2.23 Методичних рекомендацій у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника, копії рішень судових органів, якими змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки. Структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника ПДВ, на наступний день після отримання вказаних рішень складає Довідку про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум ПДВ та реєструє в АС «Аудит».

Таким чином, відповідно до змісту Методичних рекомендацій вбачається, що підставами для здійснення корегування посадовими особами податкового органу є встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності на паперових носіях; узгоджене податкове повідомлення-рішення та рішення суду, яким змінені суми ПДВ.

При цьому акт перевірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, натомість, як випливає із змісту п.п.5.7, 5.8, 5.10, 7.1 та 7.2 Методичних рекомендацій він може бути підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень чи для звернення до суду про стягнення у дохід держави всього, що набуто сторонами за правочином, який суперечить інтересам держави та суспільства.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України безпідставно в автоматизованій системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» згідно акту №109/22/23660058 від 27 липня 2012 року проведено корегування показників задекларованих позивачем у податкових деклараціях, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного суд вважає неспроможними доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 19.10.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Хібіни" з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з БВП "Строитель - плюс" та інших 32 суб'єктів господарювання за період з 01.01 2009р. по 31.03 2012р. за результатами, якої складено акт за № 109/22/23660058 від 27 липня 2012р.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби вилучити з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Хібіни", оформленої актом перевірки № 109/22/23660058 від 27 липня 2012р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хібіни" 32,19грн. судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України .

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.