Рішення

від 06.02.2013 по справі 5011-27/16353-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/16353-2012 06.02.13

За позовомДержавного підприємства «Національний палац мистецтв «Україна» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Атасов Сінема Груп» простягнення 154 256,81 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Осадчук О.Б. від відповідача:Шинкарьов В.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Національний палац мистецтв «Україна» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атасов Сінема Груп» (надалі - «Товариство») про стягнення 154 256,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №126/2011 від 24.11.2011 р. позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 139 801,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 732,89 грн. та 3% річних у розмірі 3 722,92 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.12.2012 р.

В судових засіданнях 19.12.2012 р. та 21.01.2013 р. оголошувались перерви до 21.01.2013 р. та 06.02.2013 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суд надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2011 р. між Підприємством (Палац) та Товариством (замовник) було укладено договір №126/2011 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору палац зобов'язується надати послуги по організації та проведенню замовником 24.12.2011 р. концерту «Свято у великому місті. Все для тебе, малюк!», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити палацу зазначені послуги.

Згідно з п. 2.1 Договору визначена загальна вартість послуг, яка становить 181 200,00 грн.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що замовник перераховує аванс в розмірі 36 000,00 грн. до 09.12.2011 р. Решту суми вартості послуг, зазначеної в п. 2.1 даного договору, замовник сплачує до 20.12.2011 р.

Відповідно до п. 2.5 Договору надані палацом послуги приймаються замовником по акту приймання-передачі наданих послуг.

23.12.2011 р. сторонами підписано Додатковий договір №1 до Договору, відповідно до п. 1 якого палац зобов'язується надати, а замовник зобов'язується оплатити до проведення заходу, додаткові послуги на загальну сум 72 801,00 грн.

На виконання умов Договору та Додаткового договору №1 позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 254 001,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін.

Відповідачем частково оплачені надані позивачем послуги у розмірі 114 200,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 139 801,00 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги згідно умов Договору та додаткові послуги згідно умов Додаткового договору №1 на загальну суму 254 001,00 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.2.1 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане до 20.12.2011 р.

Відповідачем частково оплачені надані позивачем послуги у розмірі 114 200,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 139 801,00 грн., а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.2.1 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 139 801,00 грн. за надані на підставі Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 139 801,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 732,89 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 25.12.2011 р. по 25.06.2012 р. та 3% річних у розмірі 3 722,92 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 25.12.2011 р. по 12.11.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.2 Договору замовник сплачує палацу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати суми вартості послуг, вказаних у договорі, а також відшкодовує усі збитки, спричинені палацу несвоєчасним виконанням замовником своїх зобов'язань за цим договором у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 732,89 грн. та 3% річних у розмірі 3 722,92 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 139 801,00 грн., пені у розмірі 10 732,89 грн. та 3% річних у розмірі 3 722,92 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Національний палац мистецтв «Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атасов Сінема Груп» (03115, м. Київ, вул. Котельникова, 25, оф. 210; ідентифікаційний код 37012996) на користь Державного підприємства «Національний палац мистецтв «Україна» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 103; ідентифікаційний код 02221461) заборгованість у розмірі 139 801 (сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот одна) грн. 00 коп., пеню у розмірі 10 732 (десять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 3 722 (три тисячі сімсот двадцять дві) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 3 085 (три тисячі вісімдесят п'ять) грн. 14 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.02.2013 р.

Суддя В.П. Босий