Постанова

від 06.02.2013 по справі 5011-50/4691-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р. Справа№ 5011-50/4691-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Доманської М.Л.

Шипка В.В.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: не з'явились;

від ДПІ: Малинська А.О. - представник за довіреністю № 11/10-015 від 02.01.2013 р.;

від боржника: Дубас Н.Н. - представник за довіреністю № 1-13 від 04.02.2013р.;

ліквідатор: не з'явився;

від ПАТ «Мостобуд»: Драчук І.В. - представник за довіреністю № 59/02-13 від 28.01.2013 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС на постанову господарського суду міста Києва від 08.11.2012 р.

у справі № 5011-50/4691-2012 (суддя Головатюк Л.Д.)

за заявою Публічного акціонерного товариства „Завод „Ленінська кузня"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МОСТ"

про банкрутство,

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2012 року Публічне акціонерне товариство „Завод „Ленінська кузня" звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МОСТ".

Провадження у справі за вказаною заявою було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2012 р. у справі № 5011-50/4691-2012 за особливостями, передбаченими ст.ст. 3-14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 17.05.2012 у даній справі визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Публічного акціонерного товариства „Завод „Ленінська кузня" в сумі 2 239 235,94 грн. та якого зобов'язано подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство боржника. При цьому, розпорядником майна боржника у справі призначено арбітражного керуючого Мілованова Артура В'ячеславовича. Визначено дату попереднього засідання.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 30.08.2012 р. визнано конкурсними кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "МОСТ": Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" на суму 291 592 287,46 грн. - четверта черга; Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 112" на суму 5 875 941,76 грн. - четверта черга; Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмостдорбуд" на суму 55 111,22 грн. - четверта черга; Приватне акціонерне товариство "Укрстальконструкція" на суму 4 606 707,04 грн. - четверта черга; Публічне акціонерне товариство "Завод "Ленінська кузня" на суму 2 239 235,94 грн. - четверта черга. Затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "МОСТ" на загальну суму 304 369 283,42 грн.

У вересні 2012 р. до місцевого господарського суду надійшло клопотання розпорядника майна божника арбітражного керуючого Мілованова А.В. про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Мілованова А.В. До даного клопотання додано протокол № 1 загальних зборів кредиторів у справі № 5011-50/4691-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "МОСТ" від 07.09.2012 р. (а.с. 57-58, т.2), відповідно до якого комітетом кредиторів у складі ПАТ "Мостобуд", ТОВ "Мостобудівельний загін № 112", ТОВ "Укрмостдорбуд" ухвалено визначити наступну стадію провадження у справі № 5011-50/4691-2012 - відкриття ліквідаційної процедури. Призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мілованова А.В. Зобов'язати арбітражного керуючого звернутись з відповідним клопотанням до господарського суду міста Києва.

Постановою господарського суду міста Києва від 08.11.2012 р. у справі № 5011-50/4691-2012 визнано боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МОСТ" банкрутом; припинено процедуру розпорядження майном і відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мілованова Артура В'ячеславовича; підприємницьку діяльність банкрута завершено; строк виконання всіх грошових зобов'язань вирішено вважати таким, що настав 08.11.2012; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 08.11.2012; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 08.11.2012; скасовано арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, інше.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва ДПС звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 4041/9/10009 від 21.01.2012 р., в якій просить постанову господарського суду міста Києва від 08.11.2012 р. у даній справі скасувати.

Апеляційна скарга мотивована порушенням господарським судом міста Києва при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 129 Конституції України, ст. 6-8 та ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 36, 43 ГПК України, п. 1 ст 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а також прийнята без врахування вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо недопущення порушень інтересів держави, здійснення контролю за чим покладено на податкові органи.

Окрім того, скаржник, зазначає, що оскаржувана постанова не містить дослідження доведеності факту неплатоспроможності боржника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.01.2013 р.

16.01.2013 р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого ТОВ „Торговий дім „МОСТ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС залишити без задоволення, постанову господарського суду міста Києва від 08.11.2012 р. у даній справі залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р. розгляд апеляційної скарги відкладався на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України на 06.02.2013 р.

30.01.2013 р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ТОВ „Торговий дім „МОСТ", на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 16.01.2013 р., надійшли пояснення по справі.

В судовому засіданні 06.02.2013 р. представник ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову господарського суду міста Києва від 08.11.2012 р. скасувати.

Представник боржника надав усні пояснення по суті спору, в яких заперечував вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції представник ініціюючого кредитора та ліквідатор не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 36860 (а.с. 102, т.2) та розписка від 16.01.2013 р. про день та час слухання справи (а.с. 117, т.2).

Враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд, з огляду на обмеження розгляду апеляційної скарги процесуальними строками, вважає за можливе здійснити перевірку постанови господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників ініціюючого кредитора та ліквідатора за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, пояснення по справі, перевіривши правильність застосування господарським судом міста Києва при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно частини 1 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Відповідно до ст. 4 Закону до боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено певні стадії процедури банкрутства, встановлено строк та умови їх проведення.

Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 із змінами на даний час).

Відповідно ст. 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Відповідно до ст. 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Отже, в матеріалах справи міститься протокол № 1 зборів кредиторів від 07.09.2012 р. (а.с. 55-56, т.2) на якому обрано комітет кредиторів у складі ПАТ "Мостобуд", ТОВ "Мостобудівельний загін № 112", ТОВ "Укрмостдорбуд". При цьому, протоколом № 1 зборів комітету кредиторів від 07.09.2012 р. (а.с. 57-58, т.2) було прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання ТОВ „Торговий дім „МОСТ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно ст. 22 Закону, п. 85 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. «Про судову практику у справах про банкрутство», п. 11.1 Рекомендацій Президіума Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 «Про деяки питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» зазначається, що згідно з частиною першою статті 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених Законом. До таких випадків належить, зокрема, клопотання комітету кредиторів про введення процедури ліквідації у процедурі розпорядження майном боржника.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону, ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Процедура ліквідації застосовується у випадках, якщо після виявлення кредиторів, затвердження реєстру вимог кредиторів та створення комітету кредиторів, до суду не надійшло пропозицій щодо санації боржника або укладення мирової угоди.

Відповідно до ст. 1 Закону неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено місцевим судом під час проведення підготовчого засідання у даній справі, що боржник неспроможний виконати свої зобов'язання перед кредиторами.

За таких обставин, враховуючи, що були виконані усі необхідні умови процедури розпорядження майном, своєчасно здійснена публікація в офіційному друкованому органі з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено реєстр заявлених вимог кредиторів, заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника, пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до суду не надходило, місцевий суд, обґрунтовано дійшов висновку про введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.

Київський апеляційний господарський суд не приймає до уваги твердження скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, стосовно порушення норм процесуального права (ст. 43 ГПК України) судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, щодо недоведеності та відсутності дослідження в оскаржуваній постанові неплатоспроможності боржника, оскільки, провадження у даній справі здійснюється з застосуванням загальної процедури банкрутства підприємства, а нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема ч. 7 ст. 11, встановлено, що наявність ознак неплатоспроможності боржника перевіряється судом у підготовчому засіданні під час розгляду заяви ініціюючого кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала підготовчого засідання у даній справі не була оскаржена сторонами у справі та набрала законної сили, в той же час вимоги ініціюючого кредитора були дослідженні місцевим господарським судом в повному обсязі та визнані безспірними, оскільки, підтверджуються належними та допустимими доказами, а факт неспроможності боржника виконати свої зобов'язання перед ініціюючим кредитором доведений матеріалами справи.

Також, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не приймає до уваги, як підставу для скасування постанови суду першої інстанції, твердження скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів обов'язкової документальної позапланової виїзної перевірки боржника, яка передбачена Податковим кодексом України, оскільки відкриття ліквідаційної процедури не є перешкодою органам державної податкової служби у здійсненні ними перевірок суб'єктів господарювання. (Відповідна правова позиція відображена в постанові Вищого господарського суду України від 27.11.2012 р. у справі № 15/178-б).

Так, згідно ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 року № 50-ХІІ зі змінами та доповненнями передбачено, що завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п. 11.2. наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 „Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" у зв'язку з припиненням платника податків органи

державної податкової служби розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

- заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктом 11.1 цього розділу;

- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу;

- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник був обізнаний про факт порушення справи про банкрутство, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та мав час для здійснення податкової перевірки боржника.

Зокрема, в матеріалах справи наявне клопотання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС б/н від 25.04.2012 р. про зупинення провадження у справі (а.с. 108-109, т.1).

Окрім того, матеріали справи містять довідку ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 20.07.2012 р. № 3074/24-018 з якої вбачається, що станом на 19.07.2012 р. у ТОВ «ТД «МОСТ» не має заборгованості зі сплати податків і зборів (а.с. 121, т.1).

При цьому, за п. 1.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, документальна перевірка платника податків, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство, призначається та розпочинається протягом місяця після одержання того документу, що надійшов до органу державної податкової служби першим.

За наведеного, Державна податкова інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС не позбавлена права проводити необхідні перевірки і після визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МОСТ".

Зважаючи на приписи ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази про вчинення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС дій щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати обов'язкових платежів у встановлені для такої перевірки строки, як і відсутні докази наявності перешкод у проведені такої перевірки.

Безпідставним є також посилання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на відсутність заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, яка надається в разі початку процедури ліквідації/реорганізації, оскільки справа про банкрутство № 5011-50/4691-2012 порушувалася за заявою ініціюючого кредитора - ПАТ „Завод „Ленінська кузня", а не за заявою самого боржника.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови господарського суду міста Києва від 08.11.2012 р.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При таких обставинах, порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої постанови, в розумінні ст. 104 ГПК України, відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність прийняття цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС на постанову господарського суду міста Києва від 08.11.2012 р. у справі № 5011-50/4691-2012 залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду міста Києва від від 08.11.2012 р. у справі № 5011-50/4691-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-50/4691-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Постанова виготовлена та підписана 08.02.2013 р.

Головуючий суддя Верховець А.А.

Судді Доманська М.Л.

Шипко В.В.