Постанова

від 05.12.2012 по справі 1570/2499/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД —————————————————————— П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 05 грудня 2012 р.Справа № 1570/2499/2012 Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І., секретаря  Жукової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби  на постанову Одеського окружного адміністративного суду від   27 вересня 2012 року у справі  за адміністративним позовом   товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС – Контейнерний термінал" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: 12.04.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС – Контейнерний термінал"   (надалі – ТОВ "ТІС – Контейнерний термінал") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби (надалі –ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення  №0001992301 від 30.12.2011р. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. позов задоволений. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач  подав апеляційну скаргу, в якій  просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що з 08.12.2011р. по 12.12.2011р. відповідачем на підставі наказу начальника ДПІ у Комінтернівському районі від 07 грудня 2011 року №750, згідно із п.79.2  ст.79 та пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ "ТІС – Контейнерний термінал" з ПП "Каменчук" за березень, квітень 2011 року, за результатами якої складено акт №1813/23-37468475 від 19.12.2011 року. /т.1 а.с.16-33/ Перевіркою встановлено порушення позивачем: ч.1,5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного Кодексу України, в результаті чого правочини виражені в укладені угод між ТОВ «ТІС - Контейнерний Термінал» та ПП «Каменчук» мають ознаки нікчемності та є нікчемними -в силу припису закону; п.198.3 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого товариством занижено значення рядку 25 «сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду» на загальну суму ПДВ - 152214,41грн., в тому числі: за березень 2011 року в сумі 139824,97грн., квітень 2011 року в сумі 12389,44грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001992301 від 30.12.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 152216,41грн. (152214,41грн. - за основним платежем, 2грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) /т.1 а.с.15/ Відповідно до  пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно   розділу V цього Кодексу. Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України). Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно   п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України). Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит. Відповідно до п.138.2  ст.138 Податкового кодексу України  витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених  розділом II цього Кодексу. Згідно з  пп.. 139.1.9 п. 139.1  статті 139 Податкового кодексу України  не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору підряду від 03.02.2011р. №2/02.2011 ПП "Каменчук" здійснив послуги (виконав роботи) для ТОВ «ТІС – Контейнерний термінал», щодо обробки та перевантаженню металу, які потребують використання спеціалізованого обладнання, устаткування та транспортних засобів, також наявність спеціалізованих трудових ресурсів. Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу реальності виконання робіт по обробці та завантаженні суден різноманітними видами вантажів саме ПП «Кременчук» з наступних підстав. Згідно з п.п.3.1.2, 3.1.3 договору підряду №2/02.2011 виконавець ПП «Каменчук» зобов'язаний правильно та грамотно експлуатувати інструмент, інвентар та техніку, надані ТОВ «ТІС – Контейнерний термінал» для виконання робіт, забезпечувати їх справність та збереження. Відповідно до актів виконаних робіт /т.1 а.с.84-93/ ПП «Каменчук» у березні-квітні 2011р. здійснило завантаження на судна склябів у кількості 53402,05тон, квадратних заготовок у кількості 44298,273т., швелера металевого в кількості 747,645т. та здійснило кріплення металу в трюмах в кількості 142202,29т. Відповідно до листа від 03.02.2011р. директор ПП «Камечук» просив директора ТОВ «ТІС – Контейнерний термінал» у зв'язку з проведенням вантажних робіт надати згоду на пропуск біля 200 робітників ПП «Каменчук» на територію причалів у період з 03.02.2011р. по 31.12.2011р. /т.1 а.с.176-192/ При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості з приводу наявності у ПП «Кременчук» трудових ресурсів, за даними ДПІ у м. Южному кількість зареєстрованих на підприємстві працівників складає лише 4 особи.       Судом не можуть бути враховані працівники, які допускалися позивачем до виконання робіт по завантаженню вантажів, як працівники ПП «Каменчук», оскільки в матеріалах справи не має будь-яких доказів з приводу підтвердження їх належності до даного підприємства, наявності кваліфікації по виконанню робіт завантаження вантажів разом з експлуатацією, з цього приводу, берегових контейнерних кранів, причальних перевантажувачів, контейнерних козлових портальних кранів в загальній кількості 14шт. /т.1 а.с.178-253/    Разом з тим, згідно із витягом зі штатного заміщення  ТОВ «ТІС – Контейнерний термінал» на підприємстві наявні 44 особи за посадами старший стропальник (змінний) та стропальник (змінний). /т.1а.с.175/ На підставі викладеного, судова колегія дійшла до висновку, що згідно матеріалам справи роботи по завантаженню суден дійсно проводилися, але не ПП «Каменчук», а іншими особами. Отже, ТОВ «ТІС – Контейнерний термінал» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ПП «Кременчук».   Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи невірно застосував норми матеріального права, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 202 КАС України підлягає скасуванню, з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову. Керуючись, ст.ст.198, 202, 205, 207 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби задовольнити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від   27 вересня 2012 року скасувати. Прийняти у справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТІС – Контейнерний термінал" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення  №0001992301 від 30.12.2011р. Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі. Головуючий: Судді: