Постанова

від 29.01.2013 по справі 11/175-ап-08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2013 р. м. Київ К-51422/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на постанову та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.05.2008 року Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 року у справі№ 11/175-АП-08 за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_4 доДержавної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Херсонської області від 15.05.2008 року у справі № 11/175-АП-08, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою і доповненнях до неї, в яких просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в позові, скасувати ухвалу апеляційного суду та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 259 Господарського кодексу України, ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», п. 1.15 ст. 1, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у Скадовському районі Херсонської області підлягає заміні її правонаступником Державною податковою інспекцією у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами заявника не погоджується, просить залишити скаргу без задоволення.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі його представника.

У зв'язку з неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Скадовському районі Херсонської області документальної перевірки дотримання Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року складено акт № 373/17-011/НОМЕР_1 від 13.08.2008 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.02.2008 року № 0000021501/3, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 570,82 грн., № 0000011501/3, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9 773,00 грн. та 4 886,50 грн. штрафу.

З посиланням на пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову в позові про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2008 року № 0000021501/3, оскільки здійснення підприємцем кількох видів діяльності буде оподатковуватись єдиним податком за максимальною ставкою у випадках, коли ці види діяльності слід вважати такими, що здійснюються в межах діяльності особи. При цьому судами зазначено, що доходи, що оподатковуються єдиним податком, залежать від видів підприємницької діяльності, вказаних у заявах про перехід на спрощену систему та свідоцтвах про реєстрацію в якості платника єдиного податку.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. При цьому, згідно з п. 9.12.2 зазначеного Закону, якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з абз. 3 п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»у разі, коли фізична особа суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Вичерпний перелік умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлені пунктом 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Ці умови не обмежують суб'єкта малого підприємництва у виборі здійснюваних ним видів діяльності лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі.

Отже, суб'єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони.

Вищенаведене спростовує висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність донарахування спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб.

Враховуючи порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень у справі в частині відмови в позові щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.02.2008 року № 0000021501/3 та прийняття нового рішення про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відмовляючи в задоволенні позову щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.02.2008 року № 0000011501/3, суди першої і апеляційної інстанції зазначили про безпідставність посилання позивача на необхідність застосування нульової ставки оподаткування ПДВ, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що надані суб'єктом господарювання транспортно-експедиційні послуги є супутніми експорту.

Позивач неодноразово, в тому числі в позовній заяві, зазначав про наявність документів, що підтверджують перевезення вантажів за межами території України, зокрема акти виконаних робіт між позивачем та замовником, акти виконаних робіт між позивачем та перевізниками, належним чином оформлені товарно-транспортні накладні.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина постанови повинна містити встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Аналогічні вимоги встановлені для судових рішень апеляційної інстанції в статтях 206, 207 цього Кодексу.

Проте оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають, оскільки не вказано мотивів відхилення документів, що наявні в матеріалах справи та на які посилається позивач.

Колегія суддів вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі в частині відмови в позові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.02.2008 року № 0000011501/3 підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа у вказаній частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, розглянути позовні вимоги в повному обсязі, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача Державну податкову інспекцію у Скадовському районі Херсонської області правонаступником Державною податковою інспекцією у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Херсонської області від 15.05.2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 року у справі № 11/175-АП-08 скасувати в частині відмови в позові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області від 06.02.2008 року № 0000021501/3.

В цій частині прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області від 06.02.2008 року № 0000021501/3.

В іншій частині постанову Господарського суду Херсонської області від 15.05.2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 року у справі № 11/175-АП-08 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак