Ухвала

від 17.01.2013 по справі 2а/1770/3326/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"17" січня 2013 р. Справа № 2а/1770/3326/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін: представника відповідача Шоломицького В.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" жовтня 2012 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (далі -позивач) з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - відповідач ) № 0000521742 від 19.04.2012 року, № 0001652342 від 17 квітня 2012 року, № 0001662342 від 17 квітня 2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення:

№ 0000521742 від 19.04.2012 року в частині визначення податкового зобов'язання на суму 29703,71 грн.;

№ 0001652342 від 17.04. 2012 року, в частині визначення податкового зобов'язання на суму 61974,51 грн.;

№ 0001662342 від 17.04 2012 року, в частині визначення податкового зобов'язання на суму 123303,34 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в частині вимог, що були задоволені, встановив, що відповідачем безпідставно збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік в розмірі 29703,71 грн., оскільки до моменту перевірки такі зобов'язання позивачем були сплачені. Також судом першої інстанції встановлено, що відповідачем неправомірно зменшено валові витрати позивача на суму 156731,50 грн. та податковий кредит в сумі 83187,34 грн. по господарських операціях ДП "Рівненський облавтодор" з ТОВ "Продснаб", ТОВ "Перун", ТОВ "Прайм-Дівелопмен", та неправомірно збільшено валові доходи позивача на суму 20 468,42грн. по включенню до їх складу приросту балансової вартості запасів за ІІ -й квартал 2010 року філією Рівненський ДЕД ДП "Рівненський облавтодор" при отриманні деревини і дров.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції в частині вимог, що були задоволені прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги поданої відповідачем.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відтак, перегляд рішення здійснюється судом апеляційної інстанції в частині вимог, які судом першої інстанції були задоволені та із задоволенням яких не погоджується відповідач.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Рівне проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року, по результатам якої був складений акт № 67/23-100/31994540 від 04 квітня 2012 року.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення:

- № 0000521742 від 19 квітня 2012 року яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 31668,30 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 8036,56 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржує частково у сумі 31668,00 грн. основного платежу та 610,63 грн. - штрафних санкцій. Сума штрафу, визначена обумовленим податковим повідомленням - рішенням у розмірі 7425,93 грн., за несвоєчасне перерахування податку до бюджету, як вид відповідальності, встановленої у межах, передбачених п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України позивачем не оспорюється;

- № 0001652342 від 17 квітня 2012 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток в сумі 595814,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 96223,00 грн.;

- № 0001662342 від 17 квітня 2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 101420,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 41845,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки позивача ревізорами відповідача встановлено, що ДП "Рівненський облавтодор" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, згідно самостійно поданих податкових розрахунків форми № 1ДФ за 1, 2, 3, 4 квартали 2011 року було утримано (нараховано) податок на доходи фізичних осіб в розмірі 320648,95 грн. Станом на 31.12.2011 року за позивачем обліковувався утриманий в 2011 році, але не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 29703,71 грн.

З долучених до матеріалів справи копій платіжних доручень вбачається, що позивачем перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, нарахованого за січень-листопад 2011 року в сумі 272281,59 грн., а в січні-лютому 2012 року перераховано податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за листопад-грудень 2011 року в сумі 48712,14 грн. Таким чином, податок на доходи фізичних осіб, нарахований за січень-грудень 2011 року було перераховано ДП "Рівненський облавтодор" до бюджету повністю, в сумі - 320993,73 грн.

Отож, дослідженням зібраних у справі доказів встановлено фактичне подання платником податків податкових розрахунків форми 1ДФ за 2011 рік, несвоєчасну та не в повному обсязі сплату задекларованих сум податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб впродовж 2011 року, наявність заборгованості з обумовленого податку в сумі в сумі 29703,71 грн. станом на 31.12.2011 року та сплату задекларованих зобов'язань в повному обсязі до початку перевірки.

Відповідно до п.п.14.1.175, п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ст.168, п.54.1, п. 54.2 ст.54, п.п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що визначені ДП "Рівненський облавтодор" у поданих до податкового органу податкових розрахунках форми 1ДФ, є узгодженими та підлягали сплаті до бюджету у строки, встановлені для місячного податкового періоду.

У випадку несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання, податковий орган, відповідно до п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, вправі направити платнику податків податкову вимогу щодо погашення суми податкового боргу.

Податкове повідомлення-рішення є письмовим повідомленням контролюючого органу (рішенням) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом (п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

В даному випадку грошове зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 29703,71 грн. позивач визначив самостійно при поданні податкових розрахунків форми 1ДФ за 2011 рік. Несвоєчасно та не в повному обсязі перераховані до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України мають статус податкового боргу, щодо погашення якого платнику податків підлягала до надіслання податкова вимога.

Факт заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 29703,71 грн., перевіркою не встановлений, в акті перевірки не відображений, на його наявність відповідач не вказує.

Зібраними у справі доказами підтверджено факт сплати задекларованих зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2011рік в повному обсязі до початку перевірки.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставного винесення відповідачем податкового повідомлення -рішення № 0000521742 від 19 квітня 2012 року в частині визначення для позивача грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 29703,71грн.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість є висновки акту перевірки про нікчемність та безтоварність операції позивача та його контрагентів: ТОВ "Продснаб", ТОВ "Перун", ТОВ "Прайм-Дівелопмент" , ПП "Харлем". На підставі вказаних висновків, відповідачем було зменшено суму валових витрат та витрат, що враховується при визначення об'єкта оподаткування у розмірі 158985,00 грн.. та зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 84286,10 грн.

Відповідно до Довідки Серії АЄ № 236110-232111, 18.01.2006 року Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією включено до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відомості про юридичну особу ТОВ "Продснаб". Зі змісту вказаної довідки вбачається, що на момент вчинення правочинів, ТОВ "Продснаб" було включено до ЄДР, відомостей про відсутність Товариства за місцезнаходженням не вносилося.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту ДПС України, свідоцтво платника ПДВ контрагента ТОВ "Продснаб" почало діяти з 13.12.2002 року, і станом на 24 вересня 2012 року не анульовано.

Обставини щодо здійснення позивачем та ТОВ "Продснаб" господарської операції з придбання товарно - матеріальних цінностей підтверджено: рахунками-фактурами, видатковими накладними; актом прийому-здачі робіт від 19.09.2011 року; податковими накладними; виписками банку; платіжними дорученнями; товарно-транспортною накладною від 19.09.2011 року. Обставини щодо оприбуткування ТМЦ, що надійшли від ТОВ "Продснаб" та подальшого використання в господарській діяльності позивача підтверджено оборотно -сальдовими відомостями, видатковими накладними, звітами про виконані роботи і витрати матеріалів, матеріальними звітами по складу розмітка.

Відповідно до Довідки Серії АЄ № 236119-232121, 21 липня 2005 року виконавчим комітетом Дубенської міської ради Рівненської області включено відомості про юридичну особу ТОВ "Перун". Зі змісту вказаної довідки вбачається, що на момент вчинення правочинів, ТОВ "Перун" було включено до ЄДР, відомостей про відсутність Товариства за місцезнаходженням не вносилося.

Згідно до інформації з офіційного веб-сайту ДПС України, свідоцтво платника ПДВ контрагента ТОВ "Перун" почало діяти з 30.06.1997 року, станом на 24 вересня 2012 року не анульовано. Отже, на момент здійснення правочину та на момент складання акту перевірки позивача, вказаний контрагент був зареєстрованим платником ПДВ.

Обставини щодо здійснення позивачем та ТОВ "Перун" господарської операції з придбання товарно - матеріальних цінностей підтверджено: договором купівлі- продажу порошку мінерального неактивного №8 від 07 квітня 2011 року; рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними; виписками банку; товарно-транспортною накладною від 18.04.2011 року. Отриманий від ТОВ "Перун" товар - матеріал (порошок), відповідно до відомості по складу в Любомирці, в розрізі контрагентів-постачальників, був відображений по дебету рахунків: 201 -"сировина і матеріали" в сумі 12715,50 грн., та 641/1 -"розрахунки за ПДВ" в сумі 2543,10 грн. Згідно до акту переробки матеріалів за квітень 2011 року по дільниці АБЗ Любомирка (асфальтобетонний завод), отримані матеріали були використані повністю, при переробці, для отримання 1946,00 тон А/Б марка Б тип ІІ (асфальтобетон).

Згідно Довідки Серії АЄ № 236107-232109, 30.05.2007 року Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією здійснена державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - ТОВ "Прайм-Дівелопмент". Зі змісту вказаної довідки вбачається, що на момент вчинення правочинів, ТОВ "Прайм-Дівелопмент" було включено до ЄДР, відомостей про відсутність Товариства за місцезнаходженням не вносилося.

Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту ДПС України, свідоцтво платника ПДВ контрагента ТОВ "Прайм-Дівелопмент" було анульовано 16.06.2011 року, тобто за збігом тривалого терміну після здійснення позивачем господарських операцій з вказаним контрагентом. Придбання позивачем у матеріальних цінностей підтверджується: рахунком-фактурою; видатковою накладною ; податковою накладною; виписками банку. Отримані від ТОВ "Прайм-Дівелопмент" матеріальні цінності, відповідно до відомості по основному складу, в розрізі контрагентів-постачальників, були відображені по дебету рахунків: 22 -"малоцінні та швидкозношувані предмети" в сумі 4130,00 грн., та 641/1 -"розрахунки за ПДВ" в сумі 826,00 грн. У подальшому придбанні ТМЦ були використані в господарській діяльності, що підтверджується: накладною на внутрішнє переміщення № ПМ-0000061 від 30.04.2010 року, видатковою накладною № РН-0000683 від 19.07.2010 року, видатковою накладною № РН-0000795 від 17.08.2010 року, видатковою накладною № РН-0000135 від 28.03.2011 року.

Формування спірних сум валових витрат та податкового кредиту здійснено позивачем відповідно до приписів п.п.7.3.1 п. 7.3, 7.4.5, 7.5.1, 7.2.3, 7.2.6 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.138 Податкового кодексу України та на підставі первинних документів, що містять усі обов'язкові реквізити та за господарськими операціями, що є фактично виконані.

Долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання позивачем у контрагентів - ТОВ "Продснаб", ТОВ "Перун", ТОВ "Прайм-Дівелопмент", товарно-матеріальних цінностей, які у подальшому було використано в господарській діяльності позивача для виробництва асфальту, ремонту та обслуговування (утримання) автомобільних доріг, інших споруд та елементів обстановки доріг, що підтверджується документально та не заперечується представниками ДПІ у м. Рівне, ні під час написання акта перевірки № 67/23-100/31994540 від 04 квітня 2012 року, ні під час судового розгляду справи.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

На момент вчинення правочинів, контрагенти позивача - ТОВ "Продснаб", ТОВ "Перун", ТОВ "Прайм-Дівелопмент" були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин позивач не може нести відповідальність за порушення законодавства (якщо такі мали місце) контрагентами.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача про нікчемність (безтоварність) правочинів позивача із ТОВ "Продснаб", ТОВ "Перун", ТОВ "Прайм-Дівелопмент", через неможливість їх виконання з огляду на відсутність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. На думку суду, такі висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та аналітичних даних. ДПІ у місті Рівне не надано суду будь-яких доказів, які давали б підстави для сумніву у реальності проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ "Продснаб", ТОВ "Перун", ТОВ "Прайм-Дівелопмент", та вказували б на те, що дані первинних документів не відповідають дійсності. Таким чином, суд вважає, що правочини відповідають вимогам ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Враховуючи такі обставини, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про безпідставність зменшення позивачу валових витрат в сумі 156731,50 грн. та податкового кредиту в сумі 83187,34 грн. по господарських операціях ДП "Рівненський облавтодор" з ТОВ "Продснаб", ТОВ "Перун", ТОВ "Прайм-Дівелопмент".

Стосовно ж встановлених актом перевірки обставин щодо заниження приросту балансової вартості запасів за ІІ -й квартал 2010 року філією Рівненський ДЕД ДП "Рівненський облавтодор" при отриманні деревини і дров на суму 81873,69 грн., які на думку відповідача повинні бути відображені на залишках ТМЦ, що призвело до заниження загальної балансової вартості запасів та порушення п.5.9. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.

З матеріалів справи вбачається, що за актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2010 року, у вигляді зворотних сум було надано деревину та дрова в сумі 81873,69 грн., зазначені суми були вказані разом із ПДВ. Згідно до матеріального звіту по складу Гоща ДРП-2 за квітень 2010 року, позивачем було оприбутковано ділову деревину у розмірі 287,03 м3 в сумі 26363,71 грн. (без ПДВ) та дрова 717,88 м3 в сумі 41866,76 грн. (без ПДВ). В цьому самому місяці -квітні 2010 року, філією "Рівненська ДЕД" ДП "Рівненський облавтодор", вказані деревину та дрова було передано філії "Гощанський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" по видатковій накладній № РН-00026 від 27.04.2010 року на загальну суму 68230,47 грн., без ПДВ, за довіреністю № 62 від 20.04.2010 року.

Відповідно до "Інформації про використання філією "Гощанський райавтодор" деревини та дров, які були отримані від філії Рівненська ДЕД, згідно накладної № РН-00026 від 27.04.2010 року", наданої Листом за № 251 від 17.10.2012 року, вказану деревину та дрова було використано повністю протягом 2010-2012 років. Як вбачається з акту перевірки № 124/2342/26206561 від 29 березня 2012 року "Про результати виїзної планової документальної перевірки в філії "Гощанський райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор", код 26206561 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року", перевіркою філії "Гощанський райавтодор" не встановлено порушень щодо формування приросту (убутку) балансової вартості запасів передбаченого п.5.9. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР .

Таким чином, вартість деревини та дров не могли приймати участь у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів філії Рівненська ДЕД, оскільки були оприбутковані та відчужені в межах одного звітного періоду.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем неправомірно збільшено позивачу валовий дохід в розмірі 20468,42 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "17" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" вул. Остафова,7,м. Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023