Постанова

від 28.01.2013 по справі 2а/2370/4968/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

28 січня 2013 року Справа № 2а/2370/4968/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Орленко В.І.,

при секретарі - Яремич В.І.,

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Колос 05» Іоненка В.П. - за довіреністю від 20.12.2012 р.,

представника відповідача Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби Коваля К.М. - за довіреністю від 06.03.2012 р. № 97/10-021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Колос 05» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Колос 05», в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби № 1211/0000842301 від 10.12.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.11.2012 р. № 1552/1600/33825388, яким встановлено завищення податку на додану вартість на 15 225 грн. внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договором виконання сільськогосподарських робіт (послуг) з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4

Представник позивача вважає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Колос 05», з огляду на те, що факт виконання робіт по обмолоту зернових культур фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в повній мірі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковою накладною. Суми податку на додану вартість за податковою накладною позивачем включено до податкового кредиту, а контрагентом позивача, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 - до своїх податкових зобов'язань за серпень 2011 р., що підтверджується відповідними податковими деклараціями з податку на додану вартість за серпень 2011 р.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що контрагентом позивача допущено порушення порядку заповнення податкової накладної, наявна невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару тощо). Зокрема, у податковій накладній від 02.08.2011 р. № 2 на загальну суму 91 350 грн., в т.ч. ПДВ - 15 225 грн. в рядку «вид цивільно-правового договору» вказано вид договору - договір поставки від 02.08.2011 р. № 02-7, що не відповідає суті господарської операції - виконання сільськогосподарських робіт.

При проведенні перевірки використано акт Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 15.12.2011 р. № 14/1701/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової перевірки достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість з 01.03.2010 по 01.12.2011 фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (код РНОКПП НОМЕР_1)», яким встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, у зв'язку з чим угоди поставки з моменту реєстрації фіктивного підприємництва фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 є нікчемними.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Колос 05» зареєстроване виконавчим комітетом Золотоніської районної державної адміністрації 30.09.2005 р. (свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО № 154758). Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 24.10.2005 р. за № 145. Згідно свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 01.04.2009 р. № 100207373 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість за № 338253823134.

З 15.11.2012 по 21.11.2012 посадовими особами Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Колос 05» (код ЄДРПОУ 33825388) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків фізичною-особою-підприємцем ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, за результатами якої складено акт від 27.11.2012 р. № 1552/1600/33825388 (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення:

1) п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 15 225 грн. за серпень 2011 року;

2) ст. 203 Цивільного кодексу України, п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 11, в результаті чого товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Колос 05» використало кошти не за цільовим призначенням в сумі 15 225 грн.

На підставі акта перевірки Золотоніська об'єднана державна податкова інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 1211/0000842301 від 10.12.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 19 031 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем 15 225 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 3 806 грн. 25 коп.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що основними видами діяльності, які фактично здійснював позивач, є вирощування зернових та технічних культур; овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників; розведення великої рогатої худоби.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, суд з'ясовує рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

02.08.2011 р. між позивачем (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець) укладено Договір № 02-7 про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) (далі по тексту - Договір), згідно з яким Виконавець зобов'язується виконати згідно з умовами даного Договору об'єми сільськогосподарських робіт по обмолоту зернових культур зернозбиральними комбайнами, а Замовник зобов'язується прийняти і розрахуватися за виконані роботи у відповідності до погоджених розцінок та строків (п. 1.1 Договору).

Пункт 2.1 Договору передбачає, що не пізніше ніж за чотири дні до початку робіт, Замовник надає Виконавцю карти полів, на яких плануються проведення (механізованих) збиральних робіт.

Згідно з п. 2.5 Договору Замовник приймає роботу в день її закінчення або поетапно та підписує Акт виконаних робіт. Робота виконується на паливі Замовника.

Відповідно до п. 4.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується власними силами, технікою виконати технологічні операції: збирання зернових з площі 261 га, розцінка за 1 га 350 грн., загальна вартість робіт 91 350 грн.

Підпункт 3.2.5. Договору передбачає, що Замовник зобов'язується забезпечити роботу вагової та доступ представників Виконавця на вагову для спільного щоденного обліку даних по кількості намолоченого зерна (тон), надати фахівця для заміру зібраних площ (га) Виконавцем та видати копії облікових документів.

Якщо в процесі проведення збиральних робіт Замовником не буде забезпечена робота вагової, або не наданий фахівець, облік кількості намолоченого зерна, намолочених площ проводиться по розрахунках Виконавця (п. 3.2.6. Договору).

Суд звертає увагу, що Позивачем не надано до суду карти полів; облікові документи, що підтверджують облік кількості намолоченого зерна (тон), зібраних площ (га), у зв'язку з чим неможливо встановити точне місце, час виконання робіт, обсяги виконаних робіт (намолоченого зерна/зібраних площ).

В судовому засіданні директор позивача Журило С.І. пояснив, що приблизно з 09.07.2011р. протягом 10-12 днів фізична особа-підприємець ОСОБА_4 виконував сільськогосподарські роботи по обмолоту зернових культур зернозбиральними комбайнами. Спочатку дані роботи виконувалися за усною домовленістю, після їх завершення був укладений Договір № 02-7 від 02.08.2011 р. на виконання сільськогосподарських робіт (послуг).

Разом з тим, пояснення директора позивача суперечать письмовим поясненням ОСОБА_4, згідно яких збирання зернових за Договором від 02.08.2011 р. здійснювалось протягом 9 днів.

Також, позивачем не надано до суду докази зміни свого майнового стану у зв'язку з надходженням обмолоченого зерна, зокрема, доказів отримання, зберігання обмолоченого зерна тощо.

Згідно із письмовими поясненнями фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 роботи по збиранню зернових фізична особа-підприємець ОСОБА_4 здійснював за допомогою комбайна зернозбирального MF-38 НОМЕР_2, яким користується на праві оренди, роботи виконувалися найманим працівником ОСОБА_6

Договором оренди сільськогосподарської техніки № 1 від 01.07.2011 р., укладеним між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (Орендодавець), встановлено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування транспортний засіб комбайн зернозбиральний MF-38 НОМЕР_2

Письмові докази, що підтверджували б наявність трудових ресурсів у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, до суду не надано.

Окрім того, судом встановлено, що 02.08.2011 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_4 виконував сільськогосподарські роботи по обмолоту зернових культур зернозбиральними комбайнами у товариства з обмежено відповідальністю «Домантівське» за договором від 02.08.2011 р. № 02-7. За вказаним договором фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (Виконавець) власними силами і технікою виконувала технологічні операції збирання зернових з площі 359 га, розцінка за 1 га 350 грн., загальна вартість робіт 125 650 грн.; збирання гречки з площі 36 га, розцінка за 1 га 250 грн., загальна вартість робіт 9 000 грн. На виконання вказаного Договору виписані податкова накладна № 3 від 02.08.2011 р. на загальну суму 125 650 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № РП000000032 від 02.08.2011 р. на загальну суму 125 650 грн.

Суд звертає увагу, що приблизно в один період фізична особа-підприємець ОСОБА_4 виконував збирання зернових з площі 656 га у позивача та товариства з обмеженою відповідальністю «Домантівське».

З'ясовуючи фізичні, технічні, технологічні можливості контрагента позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до виконання робіт по збиранню зернових, суд враховує наступне.

Відповідно до акту Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 15.12.2011 р. № 14/1701/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової перевірки достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість з 01.03.2010 по 01.12.2011 фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (код РНОКПП НОМЕР_1)», фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрований в Рокитнянській райдержадміністрації 01.03.2010 р. (свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_3); взято на податковий облік в Рокитнянській міжрайонній державній податковій інспекції з 01.03.2010 р. за № 10345; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.08.2010 р. НОМЕР_4, видане Рокитнянською міжрайонною державною інспекцією, відповідно до абз. «а» п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_1; фактично фізична особа-підприємець ОСОБА_4 здійснював такі види господарської діяльності: інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; організація перевезення вантажів; надання інших комерційних послуг.

Суд звертає увагу, що серед основних видів діяльності, які фактично здійснював фізична особа-підприємець ОСОБА_4 виконання сільськогосподарських (зернозбиральних) робіт, безтоварність яких встановив податковий орган, не передбачена.

За наслідками перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, у зв'язку з чим угоди поставки з моменту реєстрації фіктивного підприємництва фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 є нікчемними. Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Судом встановлено, що 26.10.2011 р. старший слідчий СУ ГУМВС України в Київській області, старший лейтенант міліції Циба Н.Д. виніс постанову про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення імені ФОП «ОСОБА_4.» та ФОП «ОСОБА_9» з метою прикриття незаконної діяльності, якщо вони вчинені повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Під час вирішення спору суд не бере до уваги факт порушення кримінальної справи відносно контрагента позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, з огляду на те, що постанову старшого слідчого СУ ГУМВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції Циби Н.Д. від 26.10.2011 р. скасовано постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2012 р. у справі №2610/7853/2012.

Пункт 3.2.7. Договору передбачає, що Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи, оформити та підписати разом із Виконавцем слідуючі документи: акти виконаних робіт; акт звірки (при необхідності).

На підтвердження факту виконання сільськогосподарських робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 за Договором позивачем в судове засідання надані: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № РП000000031 від 02.08.2011 р. на загальну суму 91 350 грн.; податкова накладна № 2 від 02.08.2011 р. на загальну суму 91 350 грн.

Суд звертає увагу на недоліки оформлення первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України.

У податковій накладній від 02.08.2011 р. № 2 на загальну суму 91 350 грн., в т. ч. ПДВ - 15 225 грн., в рядку «вид цивільно-правового договору» вказано вид договору - договір поставки від 02.08.2011 р. № 02-07, що не відповідає суті господарської операції (договір виконання робіт).

Крім цього, реквізити Договору на виконання сільськогосподарських робіт в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податковій накладній не відповідають реквізитам самого Договору, зокрема, замість Договору від 02.08.2011 р. № 02-7 зазначено Договір від 02.08.2011р. № 02-07.

Підпункт 6.3. Порядку заповнення податкової накладної передбачає, що не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема, порушення порядку заповнення податкової накладної.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № РП000000031 від 02.08.2011 р. не містить обов'язкового реквізиту первинного документу «місце складання», чим порушено вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Так, Міністерство фінансів України у листі від 26.08.2011 р. № 31-08420-07-25/21247 зазначає, що у первинному документі достатньо зазначити назву населеного пункту, у якому його складено (відповідну адміністративно-територіальну одиницю - при здійсненні операції за межами населеного пункту або назву країни, якщо операція здійснюється за межами України).

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість не підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Відповідно до розділу 5 Договору розрахунки за надані послуги проводяться на розрахунковий рахунок Виконавця або в касу.

Відповідно до акту перевірки на початок періоду, що звірявся, кредиторська заборгованість позивача за виконані роботи за розрахунками з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 становить 00 грн. 00 коп. Згідно акта звірки розрахунки за надані послуги проведено в безготівковій формі шляхом перерахування 12.08.2011 р. коштів в сумі 91 350 грн.

Суми податку на додану вартість за податковою накладною СГ включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 р.

Суд звертає увагу, що Договір від 02.08.2011 р. № 02-7 укладено після завершення виконання сільськогосподарських робіт. Проте, згідно з пунктом 7.5. Договору останній діє з моменту підписання його Сторонами до повного виконання ними своїх зобов'язань.

При цьому, Договір не містить посилань на ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, та не передбачає, що умови Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що виконання сільськогосподарських робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 не підтверджується з урахуванням реального часу виконання робіт, відсутності фізичних, технічних, технологічних можливостей.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Встановленими у судовому засіданні обставинами підтверджується, що податкове повідомлення-рішення № 1211/0000842301 від 10.12.2012 р. про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Колос 05» грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 19 031 грн. 25 коп. є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 01.02.2013 року.