Постанова

від 15.01.2013 по справі 2а/0570/11908/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 р. Справа №2а/0570/11908/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 год.10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Наумової К.Г.

При секретарі судового засідання - Баштовій А.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХПРОМКОМПЛЕКТ КО» (м.Маріуполь)

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Державної податкової служби (м. Маріуполь)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

за участю

представників сторін:

від позивача: Бляхман М.Л. за дов.

від відповідача: Моісеєнко А.Л. за дов., Крель К.Ю. за дов., Штомпель Т.І. за довір.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕХПРОМКОМПЛЕКТ КО» (надалі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Державної податкової служби (надалі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2012 р. №0001631520 та №0000681510 як незаконних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства зроблені виключно на підставі «визнання нікчемними правочинів», укладених з ТОВ «Діал Імпекс» через його відсутність за податковою адресою.

Перевірка позивача проводилась на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, оскільки вона була проведена на підставі постанови слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку по кримінальній справі №01-12-05-0013.

Позивач посилається на п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України і вважає, що вимога законодавця обмежує дії контролюючого органу до моменту прийняття кінцевого процесуального рішення суду по кримінальній справі, у зв»язку із чим, на думку позивача, ДПІ має право скласти акт, але не має права приймати будь-яке рішення щодо застосування/незастосування фінансових санкцій до розгляду кримінальної справи, що стала підставою для проведення такої перевірки.

По суті встановлених актом перевірки порушень позивач вважає, що в акті не зазначено, яким саме чином укладення та виконання угод між позивачем та ТОВ «ТК Діал-Імпекс» порушують публічний порядок.

Щодо порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач вважає, що отримані від ТОВ «ТК Діал-Імпекс» ТМЦ були фактично отримані позивачем, оприбутковані та фактично використані у господарській діяльності позивача на підставі належним чином оформлених документів, наданих в ході перевірки. Висновки зроблені податківцями всупереч реальності, є неспроможними та свідомо направлені на викривлення(вільне галузеве тлумачення) норм права.

Щодо порушення Закону України «Про податок на додану вартість» позивач вважає, що зазначений Закон пов»язує право на нарахування податкового кредиту саме з видачею продавцем податкової накладної.

В акті перевірки не спростовано той факт, що позивачем отримано від ТОВ «ТК Діал-Імпекс» (яке зареєстроване платником ПДВ у передбаченому Законом порядку) податкові накладні, які надають право на нарахування податкового кредиту.

Позивач вважає, що податковий кредит сформований ним на підставі належним чином оформлених оригіналів податкових накладних, отриманих від платника ПДВ, легітимність якого жодним чином не ставилась під сумнів органами ДПС.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, які були викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях до справи. Просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

ДПІ надала заперечення на адміністративний позов, у яких зазначила, що доводи позивача є необгрунтованими та такими, які суперечать чинному законодавству у розумінні податкового законодавства.

На дату складання дійсного акту перевірки відповідно до ІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» по податковому кредиту позивача рахуються розбіжності з податковими зобов»язаннями постачальника ТОВ «ТК «Діал Імпекс», а саме податковий кредит позивача більше податкових зобов»язань ТОВ «ТК «Діал Імпекс» на загальну суму 97618,24 грн.; розбіжності виникли на підставі акту документальної перевірки ТОВ «ТК «Діал Імпекс».

Під час здійснення перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «ТК «Діал Імпекс» не встановлено та підприємством не підтверджено факт отримання ТМЦ, оскільки позивачем не було надано до перевірки інформацію щодо транспортування придбаної позивачем від ТОВ «ТК «Діал Імпекс» продукції, сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності.

Відповідач зазначив, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ТК «Діал Імпекс» здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної право-дієздатності, а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ТК «Діал Імпекс» та позивачем є нікчемними правочинами, такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами(ст.234 Цивільного кодексу України) та відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Щодо посилань позивача на неможливість застосування фінансових санкцій до вирішення кримінальної справи по суті, податковий орган виходив з того, що оскільки відносно посадових осіб позивача кримінальна справа не порушувалась , тобто і судове рішення, про яке йдеться у п.п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України не може існувати.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивач як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований виконавчим комітетом Маріупольскої міської ради Донецької області 14.02.2005 р., ЄДРПОУ за номером №33331303 та як платник податків перебуває на податковому обліку у Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м.Маріуполя Державної податкової служби .

Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м.Маріуполя Державної податкової служби було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. щодо взаємовідносин з ТОВ «ТК «Діал Імпекс», за наслідками якої складено акт перевірки №1070/22-5/33331303 від 17.07.2012 р.

На підставі акту перевірки Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м.Маріуполя були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0000681510 від 29.08.2012р., яким позивачеві згідно п.п.54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 152528 грн.50 коп., у тому числі основний платіж - 122023грн. , штрафні (фінансові) санкції в сумі 30505грн.50коп.;

- податкове повідомлення-рішення №0001631520 від 29.08.2012 р., яким позивачеві згідно п.п.54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 122022 грн.56 коп., у тому числі основний платіж - 97618грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 24404грн.56 коп.

Як вбачається з акту, перевірка була проведена згідно із ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС від 25.06.2012 р. №1036(том 1 а.с. 108) та на підставі постанови слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з великими платниками податків в м.Донецьку ДПС «Про призначення позапланової перевірки дотримання податкового законодавства ТОВ «Мехпромкомплект КО» щодо питання правомірності формування податкового кредиту по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства щодо взаємовідносин з ТОВ «ТК Діал Імпекс».

Із змісту акту перевірки вбачається, що підставою для визначення позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 122023 грн. слугував висновок податкового органу про те, що господарські операції за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010р., відображені у податковій звітності щодо придбання товару та послуг ТОВ «Мехпромкомплект Ко» від ТОВ «ТК Діал Імпекс» є нікчемними відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з їх недійсністю.

За наслідками встановлення нікчемних угод між ТОВ «Мехпромкомплект Ко» та ТОВ «ТК «Діал Імпекс» встановлені порушення:

- п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток за 2009 р. - 2010 р. всього у сумі 122022,79 грн., у т.ч.:

за 9 місяців 2009 р. у сумі 26480,75 грн., за 2009 р. у сумі 68869,64 грн., за 3 місяці 2010 р. у сумі 26672,39 грн.;

- п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість всього у сумі 97618,24 грн., у т.ч. вересень 2009 р. - 21184,60 грн., жовтень 2009 р. - 1860,42 грн., грудень 2009 р. - 53235,31 грн., січень 2009 р. - 21337, 91 грн.

З постанови про призначення позапланової перевірки дотримання податкового законодавства від 14.05.2012 р.(том 1 а.с.117) вбачається, що слідчим СВ ПМ СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку ДПС , розглянувши матеріали кримінальної справи №01-12-05-0013, керуючись ст.ст.66,130 КПК України, п.78.1.11 ст.78 Податкового кодексу України, було постановлено призначити по даній кримінальній справі документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Мехпромкомплект» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «ТК Діал Імпекс» за період з 01.01.2009 р. по 01.01.2010 р.

У постанові зазначено, що в ході досудового слідства по справі встановлено, що ТОВ «ТК Діал Імпекс» є підприємством з ознаками «фіктивності» та «транзитності», угоди з яким відображувались у бухгалтерському та податковому обліку підприємств-контрагентів з ціллю необґрунтованого формування податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат при обчисленні оподатковуваного прибутку, фактично поставки товарно-матеріальних цінностей(виконання робіт, надання послуг) ТОВ «ТК Діал Імпекс» не здійснювались, підписи на первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документах виконані не посадовими особами даного підприємства.

Протягом 2009 р. ТОВ «ТК Діал Імпекс» мало взаємовідносини з ТОВ «Мехпромкомплект», у зв»язку з чим виникла необхідність у проведенні документальної перевірки ТОВ «Мехпромкомплект» з ТОВ «ТК Диал Импекс» за період з 01.01.2009 р. по 01.01.2010 р.

Пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлює особливості оформлення результатів податкових перевірок у разі, якщо такі перевірки призначені відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, а саме у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Підстава для проведення позапланових податкових перевірок передбачена підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, згідно до якого документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Виходячи з викладеного, пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України регулює порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

З аналізу наведених норм вбачається, що порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, передбачений пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, поширюється на всі випадки, коли проведення податкової перевірки було здійснено на підставі постанови слідчого, прийнятої відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Тому в разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення -рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Зазначена норма кореспондується також із пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України.

Згідно із зазначеним пунктом, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Отже, якщо результатами податкової перевірки будуть установлені факти порушення податкового законодавства і ці факти знайдуть відображення в обвинувальному вироку з кримінальної справи чи постанові про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин, може бути винесене відповідне податкове повідомлення-рішення. До набрання чинності обвинувальним вироком або до винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами статус матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби, проведеної з підстав, установлених пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. До такого моменту відповідні матеріали не можуть слугувати самостійною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень.

Доказів набрання законної сили рішенням суду по кримінальній справі №01-12-05-0013, під час розслідування якої було призначено перевірку, відповідачем не надано.

Таким чином, податкові повідомлення рішення від 29.08.2012 р. №0001631520 та №0000681510 суперечать вимогам п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України.

По суті встановлених актом перевірки порушень.

Підставою для визначення позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість слугував висновок податкового органу про те, що у підприємства ТОВ «ТК «Діал Імпекс» відсутні об»єкти оподаткування ПДВ в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» та податком на прибуток у розумінні ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не підтверджується формування податкового кредиту та валових витрат у позивача за операціями, пов'язаними із придбанням товарів у ТОВ «ТК «Діал Імпекс».

В акті перевірки зазначено, що на дату його складання відповідно до ІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України: по податковому кредиту платника податків ТОВ «Мехпромкомплект Ко» рахуються розбіжності з податковими зобов'язаннями постачальника ТОВ «ТК «Діал Імпекс» за вересень 2009 р. - 21184,60 грн., жовтень 2009 р. - 1860,42 грн., грудень 2009 р. - 53235,31 грн., січень 2010 р. - 21337,91 грн., а саме: податковий кредит ТОВ «Мехпромкомплект Ко» більше податкових зобов'язань ТОВ «ТК «Діал Імпекс» на загальну суму 97618,24 грн.;розбіжності виникли на підставі акту документальної перевірки ТОВ «ТК «Діал Імпекс» .

Крім цього, в акті перевірки зазначено, що посадовими особами позивача не надано для перевірки, а перевіркою не встановлено документів, оформлених відповідно з вимогами чинного законодавства, що не надає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, оскільки на підприємстві відсутні будь-які акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу товару від ТОВ «ТК «Діал Імпекс».

Згідно акту перевірки ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 27.07.2010 р. №2313/23-411/36616283 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТК «Діал Імпекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.09.2009 р. по 31.03.2010 р. та з податку на додану вартість за період з 01.09.2009 р. по 28.02.2010 р. ТОВ «ТК «Діал Імпекс» не знаходиться за юридичною адресою. Згідно довідки ВПМ ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 18.06.2010 р. за №125 місцезнаходження ТОВ «ТК «Діал Імпекс» не встановлено.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «ТК «Діал Імпекс» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення валових доходів, валових витрат, податкових зобов»язань та податкового кредиту:головні книги, журнали-ордери та відомості по рахункам 311 «поточні рахунки у національній валюті»,361 «розрахунки з вітчизняними покупцями», 63 «розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «розрахунки по податкам і платежам», 68 «розрахунки по іншим операціям», 681 «розрахунки по авансам отриманим», 70 «доходи від реалізації», 91 «загальновиробничі витрати», 92 «адміністративні витрати», 93 «витрати на збут», податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, видаткові та прибуткові накладні, акти виконаних(отриманих) робіт та послуг, виписки банку, угоди, контракти, тощо.

Перевіркою вставлено порушення ТОВ «ТК «Діал Імпекс» п.п.1,2 ст.215, п.п.1,5 ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України, ст.207 ГК України, що призвело до визнання укладених угод між ТОВ «ТК «Діал Імпекс» та його покупцями й постачальниками нікчемними.

За правилами п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Аналіз наведених норм доводить, що необхідною умовою включення витрат до складу валових є їх використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до частини другої ст.3 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (далі - Закон про бухгалтерський облік) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою, третьою ст.9 Закону про бухгалтерський облік передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 5.1 ст.5 цього Закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 11.2 ст. 11 названого Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Між позивачем та ТОВ «ТК «Діал Імпекс» був укладений договір купівлі-продажу товару №б/н від 01.08.2009р., згідно до п.п.1.1 п.1 номенклатура товару та його вартість узгоджується сторонами у письмовому вигляді та вказується у специфікаціях-додатках до цього договору, які є його невід»ємною частиною.

Згідно до умов цього договору та відповідних Специфікацій до нього позивач отримав товар, що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №1005/5 від 05.10.2009 р., податкова накладна №1005/5 від 05.10.2009 р. на суму 9302,08 грн., без ПДВ, ПДВ - 1860,42 грн.;

- видаткова накладна №902 від 02.09.2009 р., податкова накладна №9020 від 02.09.2009р. на суму 105923 грн., без ПДВ, ПДВ - 21184,6 грн.;

- видаткова накладна №1200/8 від 01.12.2009 р., податкова накладна №12008 від 01.12.2009 р. на суму 76206,55 грн., без ПДВ, ПДВ - 15241,31 грн.;

- видаткова накладна №1210/4 від 10.12.2009 р., податкова накладна №12104 від 10.12.2009 р. на суму 92360 грн., без ПДВ, ПДВ - 18472 грн.;

- видаткова накладна №1214/3 від 14.12.2009 р., податкова накладна №12143 від 14.12.2009 р. на суму 97610 грн., без ПДВ, ПДВ - 19522 грн.;

- видаткова накладна №0115/3 від 15.01.2010 р., податкова накладна №1153 від 15.01.2010 р. на суму 34002,5 грн., без ПДВ, ПДВ - 6800,5 грн.;

- видаткова накладна №0122/1 від 22.01.2010 р., податкова накладна №1221 від 22.01.2010 р. на суму 5722,5 грн., без ПДВ, ПДВ - 1144,5 грн.;

- видаткова накладна №0127/7 від 27.01.2010 р., податкова накладна №1277 від 27.01.2010 р. на суму 66964,56 грн., без ПДВ, ПДВ - 13392,91 грн.

Простими векселями серії №2095549 від 11.06.2010р. номіналом 35798,47 грн., серії №2095548 від 11.06.2010р. номіналом 32000 грн., серії №2095547 від 11.06.2010р. номіналом 32000 грн., серії №2095552 від 11.06.2010 р. номіналом 40000 грн., серії №209551 від 11.06.2010 р. номіналом 40000 грн., серії №209556 від 11.06.2010 р., серії №209555 від 11.06.2010 р. номіналом 32000 грн., №209554 від 11.06.2010 р. номіналом 40000 грн., серії №209553 від 11.06.2010 р. номіналом 40000 грн. позивачем здійснена оплата за поставлену продукцію.

Окрім цього, оплата отриманого позивачем товару була здійснена платіжними дорученнями №97 від 10.11.2009 р. на суму 11162,49 грн., №1058 від 05.10.2009 р. на суму 127107,60 грн.,№1296 від 12.01.2010 р. на суму 7985,86 грн., №1331 від 25.01.2010 р. на суму 47670 грн., №127 від 22.02.2010 р. а суму 40000 грн., №177 від 11.05.2010 р. на суму 20000грн.

Факт перевезення товару за видатковою накладною №902 від 02.09.2009 р., податковою накладною №9020 від 02.09.2009р. на суму 105923 грн., без ПДВ, ПДВ - 21184,6грн. підтверджується товарно-транспортною накладною від 02.09.2009р., з якої вбачається, що товар в кількості 13,27 т. було перевезено автомобілем ТАТА LPT 613/38 LP 613 АН 12-32 ЕН, пункт розвантаження - м. Маріуполь.

Факт перевезення товару за видатковою накладною №1005/5 від 05.10.2009 р., податковою накладною №1005/5 від 05.10.2009 р. на суму 9302,08 грн., без ПДВ, ПДВ - 1860,42 грн. підтверджується товарно-транспортною накладною б/н від 05.10.2009р., з якої вбачається, що товар в кількості 2,35 т. було перевезено автомобілем Камаз 5410 г/н НОМЕР_1 ПП «Азовмехсервіс» , пункт розвантаження - м. Маріуполь. Факт отримання позивачем автопослуг від ПП «Азовмехсервіс» підтверджується актом здачі-прийняття робіт(надання послуг) №53 від 05.10.2009 р.

Факт перевезення товару за видатковою накладною №1210/4 від 10.12.2009 р., податковою накладною №12104 від 10.12.2009р. на суму 92360 грн., без ПДВ, ПДВ -15472грн. підтверджується товарно-транспортною накладною б/н від 10.12.2009р., з якої вбачається, що товар в кількості 21,696 т. на суму 110832 грн. було перевезено автомобілем Камаз 5511 г/н НОМЕР_2 ПП «Азовмехсервіс» , пункт розвантаження - м. Маріуполь. Факт отримання позивачем автопослуг від ПП «Азовмехсервіс» підтверджується актом здачі-прийняття робіт(надання послуг) №66 від 10.12.2009 р.

Факт перевезення товару за видатковою накладною №1200/8 від 01.12.2009 р., податковою накладною №12008 від 01.12.2009 р. на суму 76206,55 грн., без ПДВ, ПДВ - 15241,31 грн підтверджується товарно-транспортною накладною б/н від 01.12.2009р., з якої вбачається, що товар в кількості 12,511 т. на суму 91447,86 грн. було перевезено автомобілем НОМЕР_3, пункт розвантаження - м. Маріуполь.До матеріалів справи доданий також подорожній лист №182 від 01.12.2009 р.(том.1 а.с.162).

Факт перевезення товару за видатковою накладною №1214/3 від 14.12.2009 р., податковою накладною №12143 від 14.12.2009 р. на суму 97610 грн., без ПДВ, ПДВ - 19522грн. підтверджується товарно-транспортною накладною б/н від 14.12.2009р., з якої вбачається, що товар в кількості 22,7 т. на суму 117132 грн. було перевезено автомобілем Камаз 5410 г/н НОМЕР_1 ПП «Азовмехсервіс» , пункт розвантаження - м. Маріуполь. Факт отримання позивачем автопослуг від ПП «Азовмехсервіс» підтверджується актом здачі-прийняття робіт(надання послуг) №67 від 14.12.2009 р.

Факт перевезення товару за видатковою накладною №0127/7 від 27.01.2010 р., податковою накладною №1277 від 27.01.2010 р. на суму 66964,56 грн., без ПДВ, ПДВ - 13392,91 грн. підтверджується товарно-транспортною накладною б/н від 27.01.2010р., з якої вбачається, що товар в кількості 16 шт. на суму 80357,47 грн. було перевезено автомобілем НОМЕР_3, пункт розвантаження - м. Маріуполь.

Факт перевезення товару за видатковою накладною №0115/3 від 15.01.2010 р., податковою накладною №1153 від 15.01.2010 р. на суму 34002,5 грн., без ПДВ, ПДВ - 6800,5грн. підтверджується товарно-транспортною накладною б/н від 15.01.2010р., з якої вбачається, що товар в кількості 1950 шт. на суму 40803 грн. було перевезено автомобілем НОМЕР_3, пункт розвантаження - м. Маріуполь.

Факт перевезення товару за видатковою накладною №0122/1 від 22.01.2010 р., податковою накладною №1221 від 22.01.2010 р. на суму 5722,5 грн., без ПДВ, ПДВ - 1144,5грн. підтверджується товарно-транспортною накладною б/н від 25.01.2010р., з якої вбачається, що товар в кількості 250 шт. на суму 6867 грн. було перевезено автомобілем НОМЕР_3, пункт розвантаження - м. Маріуполь.

Таким чином, до матеріалів справи надані докази, які свідчать про перевезення отриманого позивачем від ТОВ «ТК «Діал Імпекс» товару.

Представник позивача у судових засіданнях пояснив суду, що отриманий від ТОВ «ТК «Діал Імпекс» товар був використаний ним у господарській діяльності.

В акті перевірки зазначено, що згідно з поясненнями, наданими листом №52 від 03.07.2012 р. та документами, наданими до перевірки, ТОВ «Мехпромкомплект Ко» використало придбану продукцію у господарській діяльності підприємства для забезпечення виробничого процесу (том 1 а.с.57).

З матеріалів справи вбачається, що отриманий позивачем товар були належним чином оприбуткований на склад, що підтверджується прибутковими ордерами, картками складського обліку матеріалів, та використаний у господарській діяльності позивача, що підтверджується вимогами та попередніми калькуляціями (том 3. а.с. 70-207).

З матеріалів справи вбачаться, що факт придбання, оприбуткування отриманого позивачем товару підтверджується належними первинними документами.

В подальшому отриманий позивачем товар був використаний у власній господарській діяльності, що також підтверджується зазначеними вище відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Тобто, зазначене свідчить про реальність здійснення позивачем спірних господарських операцій.

Крім цього, акт перевірки ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька №2313/23-411/36616283, в результаті якого було встановлено незнаходження ТОВ «ТК «Діал Імпекс» за юридичною адресою, було складено 27.07.2010 р., тобто після проведення спірних господарських операцій.

Доказів незнаходження ТОВ «ТК «Діал Імпекс» за юридичною адресою під час здійснення спірних господарських операцій відповідачем не надано.

За приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано до суду як первинні документи, які підтверджують факт отримання товару, так і його використання у власній господарській діяльності.

За таких підстав, відповідачем неправомірно донараховано позивачеві податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 122023 грн. та з податку на додану вартість в сумі 97618 грн.

Штрафні санкції застосовані ДПІ на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, приписами якого встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу,тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що відповідачем неправомірно донараховано позивачеві податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 122023 грн. та з податку на додану вартість в сумі 97618 грн., відповідно штрафні санкції в сумі 30505 грн.50 коп. з податку на прибуток та в сумі 24404 грн.56 коп. з податку на додану вартість застосовані ДПІ також неправомірно.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, ДПІ незаконно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, якими позивачеві донараховано податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 122023 грн., застосовано штрафні санкції в сумі 30505 грн.50 коп. та донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 97618 грн., застосовано штрафні санкції 24404 грн.56 коп. , відповідно позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХПРОМКОМПЛЕКТ КО» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2012 р. №0001631520 та №0000681510 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 2146грн.00коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартіть», ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Державної податкової служби №0000681510 від 29.08.2012р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕХПРОМКОМПЛЕКТ КО» донараховано податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 122023 грн. та застосовано штрафні(фінансові) санкції в сумі 30505 грн.50 коп.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Державної податкової служби №0001631520 від 29.08.2012р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕХПРОМКОМПЛЕКТ КО» донараховано податкове зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 97618 грн. та застосовано штрафні(фінансові) санкції в сумі 24404 грн.56 коп.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХПРОМКОМПЛЕКТ КО»» витрати по сплаті судового збору у сумі 2146грн.00 коп.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено та підписано 21 січня 2013 р.

Суддя Наумова К.Г.