Постанова

від 04.02.2013 по справі 2а-18045/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2013 року № 2а-18045/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі Бабич Г.Ю., за участі представника позивача, Мельника В.В, відповідача Мильнікової М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Пожіновація»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС

про визнання протиправним та скасування наказу

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Пожіновація» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 02 листопада 2012 року №1737 «Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби, пов'язані з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація» на підставі наказу від 02.11.2012р. №1734 «Щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки».

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача не було повідомлено про проведення перевірки завчасно, підстави для проведення перевірки не були зазначені в наказі та були відсутні взагалі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність дій.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом начальника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Держаної податкової служби №1737 від 02.11.2012р., «про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» було вирішено провести невиїзну позапланову документальну перевірку Позивача щодо взаємовідносин з Т0В „Гранбудтехнології" (код за ЄДРПОУ 37241360) за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р.

Підставою для видання оспорюваного наказу зазначено пп.20.1.4 п. 20.l ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України.

В процесі судового розгляду встановлено, що відповідачем 21.05.2012р. вручено представнику позивача письмовий запит №3938/10/15-211 від 21.05.2012р. про надання підтверджуючих документів, в якому міститься вимога надати пояснення та підтверджуючі документи стосовно правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ „Гранбудтехнологія".

З огляду на те, що матеріали справи містять відповідь позивача на даний запит, датовану також 21.05.2012р., в якій прямо зазначено про отримання запиту №3938/10/15-211 від 21.05.2012р., суд вважає доведеною обставину своєчасного отримання даного запиту позивачем.

На вищевказаний письмовий запит позивачем направлено відповідь листом №314 від 21.05.2012р. (вх. №7683/10 від 06.07.2012р.), за замістом якої підтверджено обставину взаємовідносин, проте, не надано жодних документів. При цьому, позивач не повідомляв про надання документів, відомостей про надіслання їх лис позивача також не містить.

Підпунктом 1 пункту 1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у тому випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд доходить висновків, що вищезазначена правова норма встановлює обмеження щодо дати проведення перевірки лише щодо найближчої його дати («…протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту»), тобто обумовлює строк, протягом якого платник податку може вчинити певні дії та уникнути перевірки, проте, не встановлює обмеження щодо максимального строку для проведення перевірки після такого отримання.

При цьому, видання наказу щодо проведення перевірки судом не вбачається дією суб'єкта владних повноважень, яка здійснюється для реалізації прав особи, і щодо якої одним з критеріїв перевірки, встановлених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є вчинення дії своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що видання такого наказу є дією щодо реалізації владних повноважень, наданих позивачу. Збільшення строку між граничною датою надання документів (підстави для видання наказу) та його фактичним виданням об'єктивно діє на користь позивача, з урахуванням граничних строків донарахування податків та їх можливого закінчення.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому, вищезазначений Кодекс не містить вимог щодо змісту наказу про призначення перевірки, та обов'язковості зазначення у ньому певних обставин, у зв'язку з чим судом вбачається правомірним видання оспорюваного наказу.

На підставі наказу № 1737 від 02.11.2012р. відповідачем проведено перевірку та складено Акт №3097/22-723/33107256 від 16.11.2012 року.

Згідно з пунктом 2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Суд вважає, що даною правовою нормою визначено дві передумови, за яких може бути проведена документальна позапланова невиїзна перевірка - надіслання документів рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення. При цьому вказана норма не містить обумовлення можливості проведення перевірки саме врученням рекомендованого листа, натомість встановлює його направлення.

Оскільки надіслання наказу та повідомлення 07.11.2012р. підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що відповідачем правомірно проведено перевірку, оскільки на момент її проведення передбачені п. 2 ст. 79 ПК України документи було надіслано.

Крім того, відносно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки та складання акту, суд відзначає наступне.

Вчинення зазначених дій прямо передбачено нормами Податкового кодексу України, та було здійснено відповідачем на підставі чинного на момент перевірки наказу про призначення перевірки .

В процесі судового розгляду позивачем не надано жодних доказів вчинення будь - яких дій, якими б порушувався встановлений порядок проведення перевірки.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально -правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно -правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Згідно з абз. 1 п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до змісту п. 3 р. I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (далі -Порядок оформлення результатів перевірок), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Зважаючи на викладене, дії відповідача щодо складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки як службового документу, що підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків позивача, а також встановлених законом умов їх реалізації.

Відповідно до пункту 14.1.7 статті 14.1 вищезазначеного Кодексу, оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Натомість, щодо акту перевірки Податковим кодексом передбачено лише надання заперечень. Так, норми статті 86.7 передбачають, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Складання акту судом вбачається обставиною, що не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте, акт не може бути визнаний рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень.

Судом не приймаються посилання позивача на можливе прийняття відповідачем на підставі висновків акту перевірки рішень, якими будуть порушені права позивача, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, а не ймовірно порушене в майбутньому.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.

Крім того, суд доходить висновків, що станом на момент розгляду справи відсутнє порушене право позивача, оскільки перевірку, призначену оспорюваним наказом вже проведено. Отже, право позивача не може бути відновлено скасуванням наказу, тому суд доходить висновків, що позивачем невірно обрано засіб захисту порушеного права.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян