Постанова

від 04.02.2013 по справі 2а-18018/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2013 року № 2а-18018/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участі представника позивача Светлакової К.О., відповідача Адамчук К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Блу Кард Україна» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС проскасування рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Блу Кард Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 03.12.2012р. №0010472280 та № 0010462280.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач мав всі передбачені законодавством підстави для віднесення коштів, сплачених ТОВ «Укртехномас - сервіс» до складу валових витрат, а суми ПДВ, сплачені зазначеному підприємству - до податкового кредиту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення. При цьому відповідач стверджує, що особа, які значаться директорами контрагентів позивача засуджені за вчинення злочинів, передбачених статтею 205 КК України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС (далі - відповідач) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Блу Кард Україна», за результатами якої складено акт № 1919/22-80/36470174 від 16.11.2012р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Блу Кард Україна» (код ЄДРПОУ 36470174) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Укртехномас-Сервіс» (код ЄДРІІОУ 37144600) за період з 14.06.2010р. по 10 05 2011р.

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0010462280 від 03.12.2012р., яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 293 229,00 грн., з яких 234 583,00 грн. - сума донарахованого зобов'язання, та 58 646, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції, та № 0010472280 від 03.12.2012р. яким визначено суму 234 582,00 грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість, з яких 187 666,00 грн. основного платежу, та 46 916, 00 грн. - штрафних санкцій.

Підставою для нарахування вказаних сум стали висновки акту перевірки про те, що включення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Укртехномас-Сервіс» за період з 26.08.2010 р. по 10.05.2011 р. до валових витрат та включення до податкового кредиту сум ПДВ, підтверджених податковими накладними контрагента позивача - ТОВ «Уртехномас-Сервіс», є неправомірними, оскільки фінансово - господарські відносини носять характер нікчемного правочину.

З зазначеними висновками суд погоджується, виходячи з наступного.

Актом перевірки було встановлено, що ТОВ «Блу Кард Україна» (Покупець), в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ТОВ «Леміш Груп» (Постачальник) в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі статуту, з іншої сторони, уклали договір №23/08-БК від 23.08.2010р., за змістом якого між сторонами було узгоджено купівлю позивачем техніки. Відповідно виписки банку ТОВ «Блу Кард Україна» на виконання договору №23/08-БК від 23.08.2010р. перераховано кошти ТОВ «Леміш Груп» в розмірі 268500,00 грн. з призначенням розрахунку «Часткова оплата за трактор з обладнанням згідно договору №23/08-БК від 23.08.2010р.

Дану угоду між сторонами було розірвано додатковою угодою від 25.08.2010р.

ТОВ «Блу Кард Україна» (Покупець), в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» (Постачальник) в особі директора ОСОБА_6, уклали договір №26/08-БК від 26.08.2010р., за змістом якого між сторонами було узгоджено купівлю позивачем техніки.

ТОВ «Леміш Груп» (Сторона-1) в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» (Сторона-2) в особі директора ОСОБА_6, уклали договір від 31.08.2010р. про те, що Сторона-2 приймає на себе обов'язок на виконання зобов'язань правочинах з суб'єктами господарювання (Контрагенти), укладених Стороною-1 та діючих, в період серпень-вересень 2010 року. За умовами зазначеного договору Сторона-2 відступає, а Сторона-1 набуває право вимоги, належне Стороні-2, і стає кредитором за Договорами між стороною і контрагентами.

Також, між ТОВ «Блу Кард Україна» (Довіритель), в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» (Комерційний агент), в особі директора ОСОБА_6, укладено агентський договір №01/10-10-УТ від 01.10.2010р., за змістом якого ТОВ «Укртехномас-Сервіс» зобов'язалося здійснювати діяльність, направлену на сприяння в укладенні основного договору поставки з виробником крану козлового вантажопідйомністю 5т. від імені довірителя, а позивач- сплачувати агентську винагороду.

Між ТОВ «Блу Кард Україна» (Замовник), в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» (Виконавець), в особі директора ОСОБА_6, укладено договір про надання інформаційно - консультаційних послуг №11/10 - УТ БК від 1 листопада, за змістом якого ТОВ «Укртехномас-Сервіс» прийняло на себе обов'язки по організації інформаційно - консультаційного обслуговування для забезпечення господарської діяльності позивача, а позивач - прийняти послуги та оплатити їх.

На виконання умов договору ТОВ «Укртехномас-Сервіс» виписано ТОВ «Блу Кард Україна» податкові та видаткові накладні, які використані позивачем для формування валового доходу та валових витрат у серпні та грудні 2010 року.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2012р. встановлено, що ОСОБА_6 у травні-червні 2010 року, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії призведуть до створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України. Зазначена постанова містить посилання на те, що створення ТОВ „Укртехномас-сервіс", невстановлені досудовим слідством особи, діючи всупереч положенням ст. 203 Цивільного кодексу України, згідно якої зміст правочину не може суперечити вимогам законодавства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, ст. 207 ЦК України, якою передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою, ст.ст. 626 та 629 ЦК України, якими передбачено, що договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків та договір є обовязковим для виконання сторонами, ст. 179 Господарського кодексу України, згідно якої, при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству, ст. 180 ГК України, відповідно до якої господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, використовували ТОВ „Укртехномас-сервіс" з метою прикриття своєї незаконної діяльності, шляхом уникнення контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та інші фіктивні первинні документи. В результаті незаконної діяльності ТОВ „Укртехномас-сервіс" державі була спричинена велика матеріальна шкода.

Крім того, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2012р. ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.5ст.27, ч. 1ст. 205, ч.2 ст. 358 КК України. Зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_5, в травні 2009 p., на прохання осіб, за грошову винагороду погодився зареєструвати в органах державної влади на своє їм'я суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ «Леміш Груп».

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.12.2012р. судом було витребувано у позивача письмові пояснення керівника та відповідальних осіб щодо особи, які представляли контрагентів позивача при укладенні угоди та виконання робіт (передачі товарів) та докази фактичного виконання робіт (передачу товару).

Позивачем пояснень посадових осіб щодо осіб, з якими укладалися договори, якими постачався товар, надано не було. Також позивачем не було надано жодних пояснень щодо місця передачі товару та документів, осіб, якими така передача здійснювалась.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент формування позивачем податкового кредиту, обов'язковою умовою виникнення у платника податку права на включення до податкового кредиту сум податку, сплаченого /нарахованого/ у зв'язку з придбанням у податковому звітному періоді товарів /робіт, послуг/, є віднесення згідно з встановленими законом правилами податкового обліку вартості цих товарів /робіт, послуг/ до валових витрат, а в разі придбання основних фондів чи нематеріальних активів - до витрат, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на момент формування позивачем валових витрат, визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

Виходячи зі змісту пункту 1.32 ст.1 цього Закону, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Оскільки контрагент позивача зареєстрований внаслідок вчинення злочину для прикриття протиправної діяльності, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом є нікчемними правочинами, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян