Постанова

від 13.05.2014 по справі 2а-18018/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18018/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. таЕпель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Блу Кард Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2013року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блу Кард України» до Державної податкової інспекції у Шевченківськомурайоні м. Києва Державної податкової службипро скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Блу Кард України»(далі - позивач абоТОВ «Блу Кард України») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківськомурайоні м. Києва Державної податкової служби (далі -відповідач або податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2012 року №0010472280 та №0010462280.

Постановою Окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. При цьому, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі висновків, викладених в акті перевірки.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.198, п. 2 ч. 1 ст.202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи,ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Блу Кард Україна», за результатами якої складено акт №1919/22-80/36470174 від 16.11.2012року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Блу Кард Україна» (код ЄДРПОУ 36470174) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Укртехномас-Сервіс» (код ЄДРІІОУ 37144600) за період з 14.06.2010року по 10 05 2011року.

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0010462280 від 03.12.2012року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 293 229,00 грн., з яких 234 583,00 грн. - сума донарахованого зобов'язання, та 58 646, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції, та №0010472280 від 03.12.2012року яким визначено суму 234 582,00 грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість, з яких 187 666,00 грн. основного платежу, та 46 916, 00 грн. - штрафних санкцій.

Підставою для нарахування вказаних сум стали висновки акту перевірки про те, що включення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Укртехномас-Сервіс» за період з 26.08.2010 року по 10.05.2011 року до валових витрат та включення до податкового кредиту сум ПДВ, підтверджених податковими накладними контрагента позивача - ТОВ «Уртехномас-Сервіс», є неправомірними, оскільки фінансово - господарські відносини носять характер нікчемного правочину.

Однак, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Обговорюючи питання правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, щоміж ТОВ «Блу Кард Україна» (Покупець) та ТОВ «Леміш Груп» (Постачальник) укладено договір №23/08-БК від 23.08.2010року, за змістом якого між сторонами було узгоджено купівлю позивачем техніки. Відповідно виписки банку ТОВ «Блу Кард Україна» на виконання договору №23/08-БК від 23.08.2010року перераховано кошти ТОВ «Леміш Груп» в розмірі 268 500,00 грн. з призначенням розрахунку «Часткова оплата за трактор з обладнанням згідно договору №23/08-БК від 23.08.2010року».

Водночас дану угоду між сторонами було розірвано додатковою угодою від 25.08.2010року.

Крім того, мі ТОВ «Блу Кард Україна» (Покупець) та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» (Постачальник) укладено договір №26/08-БК від 26.08.2010року, за змістом якого між сторонами було узгоджено купівлю позивачем техніки.

Також між ТОВ «Леміш Груп» (Сторона-1) та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» (Сторона-2) укладено договір від 31.08.2010року про те, що Сторона-2 приймає на себе обов'язок на виконання зобов'язань правочинах з суб'єктами господарювання (Контрагенти), укладених Стороною-1 та діючих, в період серпень-вересень 2010 року. За умовами зазначеного договору Сторона-2 відступає, а Сторона-1 набуває право вимоги, належне Стороні-2, і стає кредитором за Договорами між стороною і контрагентами.

Також, між ТОВ «Блу Кард Україна» (Довіритель) та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» (Комерційний агент)укладено агентський договір №01/10-10-УТ від 01.10.2010року, за змістом якого ТОВ «Укртехномас-Сервіс» зобов'язалося здійснювати діяльність, направлену на сприяння в укладенні основного договору поставки з виробником крану козлового вантажопідйомністю 5т. від імені довірителя, а позивач- сплачувати агентську винагороду.

Між ТОВ «Блу Кард Україна» (Замовник) та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» (Виконавець) укладено договір про надання інформаційно - консультаційних послуг №11/10 - УТБКвід 01.11.2010 року, за змістом якого ТОВ «Укртехномас-Сервіс» прийняло на себе обов'язки по організації інформаційно-консультаційного обслуговування для забезпечення господарської діяльності позивача, а позивач - прийняти послуги та оплатити їх.

При цьому як вбачається з матеріалів справи та сторонами не оспорюються, на виконання умов договорів ТОВ «Укртехномас-Сервіс» виписано ТОВ «Блу Кард Україна» податкові та видаткові накладні, які використані позивачем для формування валового доходу та валових витрат у серпні та грудні 2010 року.

Так, згідно п. 1.7ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті6 та статтею8-1 цьогоЗакону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленнямтоварів (у тому числі при їх імпорті) тапослугз метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж нормиЗакону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податкуу зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чимитними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2.ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку,який поставляєтовари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (послуг), які придбаваються(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3.ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витратиу зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг)тана підставівідповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції(ч. 2ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуютьсяособою,уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та відповідачем не заперечується, між позивачем та його контрагентомбуло укладено ряд вищеперелічених угод, на виконання яких позивачу його контрагентомбуло виписано податкові накладні.

Тобто, є встановленим факт виконання умов за зазначеними вище договором та оплати його вартості, що підтверджується документально. Господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, що також відповідачем не заперечується.

Окремо, колегія суддів зазначає, що ТОВ Укртехномас-Сервіс», на момент проведення операцій із позивачем мав право на виписку податкових накладних і був зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Отже, на момент проведення перевірки у ТОВ «Блу Кард Україна» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження формування податкового кредиту по операціям з контрагентом, який був предметом перевірки.

Крім того, твердження відповідача про те, що діяльність ТОВ «Блу Кард Україна» має фіктивний характер колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки в ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності ТОВ «Укртехномас-сервіс», прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди або укладання фіктивних договорів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій на підставі вказаних вище договорів.

За таких обставин, судова колегія вважає, що зазначені вище документи первинного бухгалтерського та податкового обліку складені у відповідності до приписів діючого законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, тому у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, суд першої інстанції надаючи оцінку доказам наявним в матеріалах справи відмовив у задоволенні адміністративного позову з посиланнями на постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2012року, якою встановлено, що ОСОБА_3 у травні-червні 2010 року, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії призведуть до створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив злочин, передбаченийстаттею 205 Кримінального кодексу України та вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2012року, яким ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.5ст.27, ч. 1ст. 205, ч.2ст. 358 КК України.

Водночас колегія суддів зазначає, що вказані рішення суддів були винесені після періоду, який перевірявся податковим органом, тобто після здійснення господарських зносин ТОВ «Блу Кард Україна» з ТОВ «Укртехномас-сервіс». Крім того, вказаними постановою та вироком суду оцінку господарським операціям між ТОВ «Блу Кард Україна» та ТОВ «Укртехномас-сервіс» надано не було.

При цьому у позивача під час здійснення фінансово-господарських операцій із його контрагентом не виникло сумнів щодо протиправності дій посадових осіб останнього. В той же час, відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, позивач не зобов'язаний перевіряти повноваження особи яка виступає від імені сторони угоди, що в свою чергу позбавляє його необхідності перевіряти наявність чи відсутність в діях такої особи ознак протизаконності.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, на те що чинним, станом на час виникнення спірних правовідносин, законодавством також не передбачено обов'язок платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Зазначена позиція судової колегії узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Що ж стосується твердження податкового органу про нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом в силу норм ст.ст.203,216 ЦК України, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до положеньст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2, 3ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно положеньст. 228 ЦК Україниправочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

Колегія суддів зауважує, що згідност. 216 ЦК Українидо моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Однак, податковим органом не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами.

Таким чином, відповідачем не доведено обґрунтування правомірності прийнятої податкової санкції, відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.160,195,196,198,202,205,207,254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блу кард України» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Блу Кард України» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування рішень, - задовольнити.

Податковіповідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 03.12.2012 року №0010472280 та №0010462280 - визнати протиправними та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 19.05.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.