Постанова

від 01.02.2013 по справі 823/173/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

01 лютого 2013 року Справа № 823/173/13-а

11 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Лисенко С.С.,

за участю:

представника позивача державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Власенко В.В. - за довіреністю,

представників відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Стройремтранс» Тесленко О.С., Чакалова Р.К. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Стройремтранс» про арешт коштів на рахунках,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулася державна податкова інспекція у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, в якому просить накласти арешт коштів на рахунки платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Стройремтранс».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, з приводу чого пояснила, що необхідність накладення арешту на кошти на рахунках у банках ТОВ «Регіон Стройремтранс» зумовлена наявністю податкового боргу у відповідача та відсутністю іншого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Представники відповідача проти поданого позову заперечили з тих міркувань, що податковою інспекцією порушено порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків та не надано суду доказів наявності обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, для застосування такого виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон Стройремтранс» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 26.08.2010 р., ідентифікаційний код 37239681, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції в місті Черкасах як платник податків і зборів.

Податковою інспекцією встановлено, що відповідач не виконав свій обов'язок та не погасив у встановлені законом терміни самостійно визначений борг по податку на додану вартість в сумі 32 516,29 грн. відповідно до поданих ним декларацій:

- 19 800,00 грн. податку гідно декларації № 9057556668 від 20.09.2012 р., термін сплати якої - 30.09.2012 р.;

- 2 004,00 грн. податку згідно декларації № 9064457492 від 19.10.2012 р., термін сплати якої - 30.10.2012р.;

- 22 452,00 грн. податку згідно декларації № 9073132345 від 20.11.2012 р., термін сплати якої - 30.11.2012 р.;

- 7 227,00 грн. податку згідно декларації № 9080147558 від 19.12.2012 р., термін сплати якої - 30.12.2012р.

Крім того, за відповідачем числиться залишок непогашеної пені в розмірі 129,59 грн.

В порядку статті 59 Податкового кодексу України боржнику виставлена та направлена податкова вимога від 04.10.2012 р. № 1160 , яка вручена уповноваженій особі товариства 07.11.2012 р.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах прийнято рішення № 1124/19-109 від 26.10.2012 р. про опис майна у податкову заставу та на його підставі складено акт опису майна № 1 від 09.01.2013 р. Згідно з таким актом опису у відповідача відсутнє майно, що може бути описане у податкову заставу.

З інформації, наданої в листі ЧООБТІ у м. Черкаси від 17.12.2012 р. № 3267 вбачається, що згідно архівних даних правова реєстрація нерухомості, розташованої в м.Черкаси по пров. Петровського, буд. 145, кв. 2, за ТОВ «Регіон Стройремтранс» не проводилась.

Довідкою Черкаського ВРЕР та НАІС ДДАІ від 28.11.2012 р. № 13/11-1722 встановлено, що зареєстровані за ТОВ «Регіон Стройремтранс» автотранспортні засоби не значаться.

Також відповідно до листа з інспекції державного технічного нагляду Черкаської облдержадміністрації від 19.11.2012 р. № 600-01-30 сільськогосподарська техніка за ТОВ «Регіон Стройремтранс» не реєструвалась.

Згідно листа міськрайонного управління Держкомзему у місті Черкаси та Черкаському районі від 22.11.2012 р. № 01-09/1146 за ТОВ «Регіон стройремтранс» земельні ділянки по місту Черкаси не обліковуються.

З довідки ДПІ у м. Черкасах від 16.01.12 № 1432/19-108 вбачається, що підприємство-боржник має наступні розрахункові рахунки в банках: р/р № 26000290691400/980, АТ «УкрСиббанк», МФО 351005; р/р № 26009290691401/980, АТ «УкрСиббанк», МФО 351005; р/р № 26055290691400/980, АТ «УкрСиббанк», МФО 351005; р/р 26057000000591/980, АТ «УкрСиббанк», МФО 351005; р/р № 2600000150991/980, ПАТ КБ «Фінансова Ініціатива», МФО 380054, на які позивач і просить накласти арешт для здійснення погашення податкового боргу.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених вимог позивача та правомірність його дій на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, вичерпний перелік таких податків та зборів, порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - Кодекс).

Згідно пункту 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) однією з основних засад податкового законодавства України є загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Статтею 9 Кодексу податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків, які є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Кодексу для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пункт 185.1 статті 185 Кодексу визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно пункту 193.1 статті 193 Кодексу ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 17 відсотків або 0 відсотків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 203.1 статті 203 Кодексу визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У свою чергу, пунктом 203.2 статті 203 Кодексу встановлений обов'язок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Із заперечення відповідача вбачається, що на його думку спірні правовідносини регулюються статтею 94 Кодексу, де передбачено підстави та порядок такого виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків, як адміністративний арешт майна платника податків.

З цього приводу суд зауважує, що вказане трактування позовних вимог податкової інспекції відповідачем не відповідає характеру і змісту правовідносин, які виникли між сторонами, оскільки вони несуть інше наповнення.

Серед прав, визначених статтею 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки, у порядку встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу підпункту 20.1.17 вказаної статті Кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

У свою чергу, пунктом 94.2 статті 94 Кодексу встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Так, аналіз відповідних норма статей Кодексу вказує на те, що поняття «накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків» та «адміністративний арешт майна платника податків» - відмінні через різні обставини, за яких кожне з них застосовується.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На основі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про накладення арешту на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Стройремтранс».

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Застосувати арешт коштів на рахунках платника товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Стройремтранс», ідентифікаційний код 37239681, в наступних банках: AT «УкрСиббанк» - р/р № 26000290691400/980, МФО 351005; р/р № 26009290691401/980, МФО 351005; р/р №26055290691400/980, МФО 351005; р/р № 26057000000591/980, МФО 351005; ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» - р/р 2600000150991/980, МФО 380054, для стягнення в дохід Державного бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби податковий борг у розмірі 32516 (тридцять дві тисячі п'ятсот шістнадцять) грн. 29 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 06 лютого 2013 року.

Суддя С.М. Гарань