Постанова

від 05.02.2013 по справі 1570/6401/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/6401/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ермел» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 0001652240, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ермел» (далі - ТОВ «Ермел») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 16.10.2012 року № 0001652240, яким визначено ТОВ «Ермел» розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 35867,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн.

У своєму позові позивач зазначив та представник позивача в судовому засіданні пояснив, що не згоден з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з наступних підстав.

У січні 2011 р. між позивачем, основним видом діяльності якого є оптова торгівля автомобільними деталями та приладами, та ПП «ОТГ-ГРУП» було укладено договір поставки запчастин для вантажних автомобілів, на виконання яких останнє поставило позивачу товар, а ТОВ «Ермел» здійснило оплату за цей товар у повному обсягу.

Зазначена господарська операція підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які в повному обсязі були надані позивачем до перевірки та що підтверджується безпосередньо актом перевірки.

Крім того, позивач вказує, що на момент складання та надання позивачу податкових накладних ПП «ОТГ-ГРУП» перебувало у Єдиному державному реєстрі підприємств України та було зареєстровано платником податку на додану вартість, анульоване свідоцтво платника ПДВ 31.03.2011 р. за причиною «особа реєструється як платник єдиного податку», підстава «за ініціативою платника», а твердження відповідача щодо відсутності у ПП «ОТГ-ГРУП» на балансі основних фондів, складських приміщень, виробничих активів не є підставою для визнання укладеної між сторонами угоди нікчемною.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 156-158 т. 2), в яких зазначив, що на підставі направлення від 17.09.2012 р. № 002790/2443, наказу від 17.09.2012 р. № 2057 та згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Ермел» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ОТГ-ГРУП» (код ЄДРПОУ - 37351695) за період з 01.02.2011 р. по 31.03.2011 р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 03.10.2012 р. № 5843/22-4/34108093, яким встановлено, що підприємством включено до податкового кредиту вартість послуг з перевезення товару без належного підтвердження первинними транспортними документами, факти здійснення господарських операцій з перевезення вантажу та зв'язку цих перевезень з власною господарської діяльністю підприємства, також до перевірки не надані акти прийому-передачі товару.

Також відповідач зазначає, що у ПП «ОТГ-ГРУП» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням та на підставі складених актів контрагентів по ланцюгам постачання угоди з ПП «ОТГ-ГРУП» за період січень 2011 р. мають ознаки нікчемності, декларація прийнята до відома.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає доводи та вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях та поясненнях.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши доводи адміністративного позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА № 091290 (а.с. 27 т. 1) ТОВ «Ермел» здійснює такі види діяльності за КВЕД: оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям; роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; посередництво в торгівлі автомобільними деталями та приладдям; інші види оптової торгівлі; технічне обслуговування та ремонт автомобілів; технічні випробування та дослідження.

Згідно зі статутом ТОВ «Ермел», затвердженим рішенням засновника № 1 від 17.01.2006 р. та зареєстрованим 30.01.2006 р. за № 15561020000016962 у виконавчому комітеті Одеської міської ради (а.с. 135-144 т. 2) основними напрямками діяльності товариства, зокрема, є: оптова торгівля побутовою технікою, закупівля, реалізація, ремонт, сервісне обслуговування, комплектація запасними частинами та агрегатами до них побутових та промислових приладів, комп'ютерів, оргтехніки; оптова та роздрібна торгівля продовольчими та промисловими товарами, в т.ч. лікеро-горілчаними та коньячними, а також тютюновими виробами, торгово-посередницька, закупівельна, збутова діяльність, створення оптово-роздрібних торгових підрозділів та підприємств у відповідності з чинним законодавством, торгівля продовольчими та промисловими товарами з лотків, кіосків, павільйонів.

У період з 20.09.2012 р. по 26.09.2012 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ермел» (код ЄДРПОУ - 34108093) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ОТГ-ГРУП» (код ЄДРПОУ - 37351695) за період з 01.02.2011 р. по 31.03.2011 р., за наслідками якої складено акт перевірки від 03.10.2012 р. № 5843/22-4/34108093 (а.с. 20-26 т. 1).

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Ермел» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 35867 грн., у т.ч. за лютий 2011 р. - на 17200 грн., за березень 2011 р. - на 18667 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 0001652240, яким визначено ТОВ «Ермел» розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на 35867,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 грн. (а.с. 18 т. 1).

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Одночасно суд враховує положення Господарського кодексу України, відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 якого під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Суд не погоджується з висновками ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС щодо порушень ТОВ «Ермел» за правочином, укладеним з ТОВ «ОТГ-ГРУП» з огляду на таке.

Дослідивши встановлені в Акті перевірки порушення, суд дійшов висновку, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчиненого позивачем правочину та не доведено нереальності спірних господарських операцій, так як мотивом для судження відповідача про нікчемність спірного правочину є висновок про відсутність виробничої бази (складів, транспортних засобів, технічного персоналу та інш.) у ТОВ «ОТГ-ГРУП».

Однак, з положень ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача ТОВ «ОТГ-ГРУП» взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано та судом не виявлено.

Так, в судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (ТОВ «Ермел» - покупець) та ТОВ «ОТГ-ГРУП» (постачальник) було укладено договір поставки від 10.01.2011 р. № 5, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупцю запчастини для вантажних автомобілів, причепів і автобусів європейського виробництва, а покупець зобов'язується прийняти товар і своєчасно здійснювати його оплату. Найменування, кількість, ціна за одиницю товару, його вартість зазначені у специфікаціях, які оформлюються на підставі замовлень покупця (а.с. 29-31 т. 1). Загальна сума даного договору складає 215200,00 грн. (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до розділу 3 договору поставка товару здійснюється на умовах DDU (склад покупця) згідно з умовами «Інкотермс» 2000. Передача товару здійснюється представнику покупця при наданні останнім належним чином оформленого доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей. Право власності на товар, а також ризик його випадкового знищення та пошкодження переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних, які підтверджують факт передачі товару покупцю.

До даного договору надані специфікації № 1 на загальну суму 103200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 17200,00 грн.) та № 2 на загальну суму 112000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 18666,67 грн.) (а.с. 32-37 т. 1), які є невід'ємними його частинами (п. 1.3 договору).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надані накладні № 010208-11 від 01.02.2011 р. на загальну суму 103200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 17200,00 грн.) (а.с. 49-51 т. 1), № 010305-11 від 01.03.2011 р. на загальну суму 112000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 18666,67 грн.) (а.с. 58-60 т. 1), які відповідно до п. 3.7 договору поставки від 10.01.2011 р. № 5 підтверджують факт прийому-передачі товару покупцю від постачальника; виписка по рахунку позивача акціонерного банку «Південний», з якої вбачається факт сплати позивачем товарних цінностей ПП «ОТГ-ГРУП» (а.с. 38-48 т. 1).

По факту поставки контрагентом позивача були виписані податкові накладні від 01.02.2011 р. № 17 на загальну суму 103200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 17200,00 грн.) (а.с. 52-57 т. 1) та від 01.03.2011 р. № 5 на загальну суму 112000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 18666,67 грн.) (а.с. 61-69 т. 1).

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, первинні фінансово-господарські документи засвідчені печатками суб'єктів господарювання, які є сторонами правочину.

Укладений між сторонами договір не визнавався недійсним в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цього правочину не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним.

Позивач вважає такий договір укладеним відповідно до вимог чинного законодавства та таким, що спрямований на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем документів вбачається, що надані за цим договором послуги, підтверджують ведення господарській діяльності.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчиненого правочину та те, що господарські операції мали реальний характер, а послуги використовувалися в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення - рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Суд бере також до уваги і те, що на час здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом - постачальником, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровані як платники податку на додану вартість. Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей. Так, ТОВ «ОТГ-ГРУП» на час здійснення господарської операції з ТОВ «Ермел» було зареєстровано у встановленому законом порядку відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 91 т. 1), також підприємство було зареєстровано платником податку на додану вартість (а.с. 90 т. 1).

Крім того, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ТОВ «Ермел» та його контрагент ПП «ОТГ-ГРУП» є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Як встановлено судом, позивач придбавав послуги у ПП «ОТГ-ГРУП» для подальшої реалізації іншим контрагентам. Так, в матеріалах справи містяться видаткові накладні, довіреності на отримання товару, податкові накладні на реалізацію товарів, придбаних у ПП «ОТГ-ГРУП», виписки по рахунку з АО «Південний» про рух коштів по рахунку позивача таким контрагентам: ТОВ «Укрюжтранзит», ТОВ «Атлас Інтернешнл Компані», ТОВ «Трансмастер», ФОП «ОСОБА_2.», ТОВ «Вібо-транс», ТОВ «Транс-буд», ДСД № 1-ОД/СД КП «Одескомунтранс», ПП «Інтертрафік», ТОВ «Мираж», ТОВ «Вис-транс», ТОВ «Торговий дім «Агромир», ТОВ «Транском», ПП «Кряж», ТОВ «Майстер ТРАК», ТОВ «Зенал» ЛТД, ТОВ «БФ КМП Моноліт», ВАТ «Ті ел сі сервіс», ПП «РАФ-Сервіс», ПП «Бриз 2008», ТОВ СП «Ямак», ТОВ «Нортроп тракінг», ТОВ «ДС Єкспресс», ТОВ «Арабеска XXI», ЗАТ «Іллічівськзовніштранс», ПП «Агропостач», ВАТ «Агроспецмонтаж», ВАТ «Північтранс», ТОВ фірма «Автофастера», ТОВ «Белтранс», ВАТ «Ивт-авто».

Також судом досліджено договір оренди від 05.05.2010 р., укладений між ТОВ «Водолей» та ТОВ «Ермел» (а.с. 183-186 т. 2), зі змісту якого вбачається, що ТОВ «Водолей» надає позивачу частину приміщення, що розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Магістральна, 131 з метою організації в ньому останнім складського приміщення, яке позивач використовував для зберігання товару, придбаного у ПП «ОТГ-ГРУП».

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, контрагентом позивача ПП ОТГ-ГРУП» подавалася податкова звітність з податку на додану вартість до ДПІ у Приморському районі м. Одеси за січень-березень 2011 року та була прийнята останнім (а.с. 202-209, 224-234 т. 2) у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне наголосити, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові від 31 січня 2011 р. № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання». Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок «узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Булвес» проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, суд вважає безпідставним висновок відповідача, викладений в акті перевірки від 03.10.2012 р. № 5843/22-4/34108093. Відтак, скасуванню підлягає і податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 16.10.2012 року № 0001652240.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРМЕЛ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2012 року №0001652240 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 16.10.2012 року №0001652240.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 05 лютого 2013 року

Суддя П.П. Марин