Постанова

від 24.01.2013 по справі 2а-3513/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 р. Справа № 2а-3513/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Марченко Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2012р. по справі № 2а-3513/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Юрполіс-Аудит"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська Фірма "Юрполіс-Аудит" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.03.2012 року №0002332302 на суму 483.184 грн.та податкове повідомлення - рішення від 07.03.2012 року №0002322302 на суму 447.021,80 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська Фірма "Юрполіс-Аудит" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 07.03.2012 року №0002332302 на суму 483184 грн. та податкове повідомлення - рішення від 07.03.2012 року за №0002322302 на суму 447021,80 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду 27.06.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська Фірма "Юрполіс-Аудит", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 30359085, місцезнаходження: вул. Ак. Проскури, буд.1, м. Харків, 61070.

З 14.04.1999 року за №536 підприємство узято на податковий облік у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкові, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі наказу від 13.02.2012року №393 ДПІ у Київському районі м. Харкова, згідно направлення від 14.02.2012р. №330, Горбань Т.С. - заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Київському районі міста Харкова та згідно направлення від 07.02.2012р. №331 Міняйло А.О. - головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Київському районі міста Харкова, на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодекс України №2755-VІ від 02.12.2010р., проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «АФ «Юрполіс-аудит», код за ЄДРПОУ 30359085, з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промтех-Агро", код ЄДРПОУ 37092406, за період вересень - грудень 2010р., ТОВ «Агро-Синергетика», код ЄДРПОУ 36457295 за період липень - вересень 2011р., ТОВ «Тех-Агроремпоставка» код ЄДРПОУ 36457279 за період грудень 2010р., ТОВ «Тех-Агромаркетинг» код ЄДПРОУ 36988128 за період серпень 2010р. та ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс» код ЄДРПОУ 37093546, за період травень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 27.02.2012 року №657/23-506/30359085 (т.1,а.с.28-51).

За висновками податкової інспекції, викладеними у згаданому акті перевірки, встановлено наступні порушення, допущені позивачем - ТОВ "Аудиторська Фірма "Юрполіс-Аудит" при здійсненні господарської діяльності:

- ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "АФ "Юрполіс-аудит" з ТОВ "Промтех-Агро", код ЄДРПОУ 37092406 за період вересень - грудень 2010р., ТОВ «Агро-Синергетика» код ЄДРПОУ 36457295 за період липень - вересень 2011р., ТОВ «Тех-Агроремпоставка» код ЄДРПОУ 36457279 за період грудень 2010р., ТОВ «Тех-Агромаркетинг» код ЄДПРОУ 36988128 за період серпень 2010р.

- п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994року за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями та п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 408.745грн. у т.ч. за 3 квартал 2010 року на суму 63.406 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 234.350грн., за 3 квартал 2011р. на суму 110.989грн.

- п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України з урахуванням змін та доповнень в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 338.315грн., у т.ч. за серпень 2010року на суму 40.163 грн., за вересень 2010 року на суму 10.560грн., за жовтень 2010року на суму 4.000грн., за листопад 2010 року на суму 26.000грн., за грудень 2010 року на суму 161.080 грн., за липень 2011 року на суму 30.000 грн., за серпень 2011 року на суму 38.512 грн., за вересень 2011 року на суму 28.000 грн.

07.03.2012 року з посиланням на зазначений акт перевірки, відповідачем винесено спірні податкові повідомлення -рішення:

-№ 0002322302, яким ТОВ "Аудиторська Фірма "Юрполіс-Аудит" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 447.021,80 грн. з яких 338.315 грн. - основний платіж, 108.706,8 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (т.1,а.с.11);

- № 0002332302, яким ТОВ "Аудиторська Фірма "Юрполіс-Аудит" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 483.184,00 грн. з яких 408.745 грн. - основний платіж, 74.439 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (т.1,а.с.12).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України "Про податок на додану вартість", згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Системно аналізуючи положення Закону України "Про податок на додану вартість", колегія суддів доходить висновку про те, що податковий кредит за правовою природою свого походження є наслідком виникнення в діяльності суб'єкта господарювання -платника податку на додану вартість об'єкта оподаткування, визначеного статтею 3 цього Закону.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Таким чином, з аналізу підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. За приписами ч. 2 ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, які повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства України та які мають відповідну юридичну силу та доказовість.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність господарських операцій за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.

Між ТОВ "АФ "Юрполіс-аудит" та ПП «Промтех-Агро» укладено договір про співробітництво від 02.08.2010 року, відповідно до умов якого, сторони надають одна одній фінансову, матеріальну, господарську допомогу у здійсненні Статутної діяльності у відповідності до законодавства України (а.с. 87 т.1).

В підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивачем надано податкові накладні, виписки банку), акти виконаних робіт, звіт.

Між тим, у Звіті не конкретизовано, які саме інформаційно - консультаційні послуги було надано виконавцем; не наведено які документи розроблені, із його змісту не можливо встановити яким чином здійснено вартісну оцінку таких послуг.

Позивачем не надано документів, складених його контрагентом на виконання договору.

З актів здачі-прийняття робіт вбачається, що позивачу було надано інформаційно-консультативні послуги.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акти виконаних робіт (наданих послуг) не містять зміст та обсяг господарської операції, не зазначено, які саме інформаційно - консультаційні послуги виконані контрагентом позивача на виконання обов'язків, визначених в договорі про співробітництво від 02.08.2010 року.

Отже, позивачем не підтверджено документально фактичне отримання від ПП «Промтех-Агро» інформаційно - консультаційних послуг.

Також, між ТОВ "АФ "Юрполіс-аудит" та ТОВ "Агро-Синергетика" укладено договір про співробітництво від 03.06.2011 року, відповідно до умов якого, сторони надають одна одній фінансову, матеріальну, господарську допомогу у здійсненні Статутної діяльності у відповідності до законодавства України (а.с. 102 т.1).

В підтвердження виконання сторонами умов вказаного договору, позивачем надано акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, акт приймання-передачі простих векселів, звіти про фактичні результати, технічне завдання.

З актів здачі-прийняття робіт вбачається, що ТОВ "Агро-Синергетика" позивачу надало за спірним договором маркетингові послуги.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Між тим, акт приймання-передачі послуг не містить конкретизації наданих послуг. Він містить лише назву послуг (маркетингові послуги) та їх вартість, проте не розкриває суті наданих послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Звіт про фактичні результати (а.с.113 т. 1) не містить перелік розроблених ТОВ "Агро-Синергетика" документів за посадовими інструкціями.

Згідно звіту про виконані роботи (а.с.114 т. 1) позивачу були надані послуги з розробки стратегії бізнесу та підвищення його ефективності.

Однак, звіт не містить перелік конкретних пропозицій щодо виведення компанії на лідерські позиції, напрямків розвитку та підвищення ефективності бізнесу.

Позивачем не надано документів, розроблених на виконання вказаного договору.

Отже, позивачем не підтверджено документально фактичне отримання від ТОВ "Агро-Синергетика" маркетингових послуг.

Крім того, між ТОВ "АФ "Юрполіс-аудит" укладено договір про співробітництво від 25.08.2010 року з ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА» відповідно до умов якого, сторони надають одна одній фінансову, матеріальну, господарську допомогу у здійсненні своєї Статутної діяльності у відповідності до законодавства України (а.с. 119 т.1).

В підтвердження фактичного виконання сторонами умов вказаного договору позивачем надано акт здачі-прийняття робіт, податкову накладну, звіт до акту виконаних робіт, лист-заявка.

З акту здачі-прийняття робіт вбачається, що позивачу було надано інформаційно-консультативні послуги.

З листа - заявки ТОВ "АФ "Юрполіс - Аудит" вбачається, що позивач доручив ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА» розробити комплект документів по програмі розрахунків по оплаті праці та безготівкового розрахунку та інші послуги довідкового, консультаційного, інформаційного характеру.

Між тим, зі Звіту про фактичні результати виконаних робіт не вбачається, який саме комплект документів щодо розрахунків по оплаті праці та безготівкового розрахунку та якого змісту було розроблено виконавцем; із його змісту неможливо встановити в чому саме полягають інформаційно - консультаційні послуги та яким чином здійснено їх вартісну оцінку.

Позивачем не надано форм документів з розрахунків по оплаті праці та безготівкового розрахунку, розроблених ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА»

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) не містить зміст та обсяг господарської операції, не зазначено, які саме інформаційно - консультаційні послуги виконані ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА» на виконання обов'язків, визначених в договорі про співробітництво від 25.08.2010 р., що унеможливлює здійснення відповідної вартісної оцінки отриманих послуг за вказаною господарською операцією.

Надана позивачем програма аудита розрахунків по оплаті праці не підписана особами, що її складали та не завірена печаткою.

Отже, позивачем не підтверджено документально фактичне отримання від ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА» інформаційно-консультаційних послуг.

Також, між ТОВ "АФ "Юрполіс-аудит" та ТОВ «ТЕХ-АГРОМАРКЕТИНГ» укладено договір про співробітництво від 31.08.2010 року, відповідно до умов якого, сторони надають одна одній фінансову, матеріальну, господарську допомогу у здійсненні Статутної діяльності у відповідності до законодавства України (а.с. 128 т.1).

В підтвердження виконання сторонами умов вказаного договору, позивачем надано акт здачі-прийняття робіт, податкову накладну, звіт про фактичні результати, лист-заявка.

З листа - заявки ТОВ "АФ "Юрполіс - Аудит" вбачається, що позивач доручив ТОВ «ТЕХ-АГРОМАРКЕТИНГ» розробити комплект документів по програмі аудита фінансової звітності та надати інші послуги довідкового, консультаційного, інформаційного характеру.

Між тим, зі Звіту про фактичні результати виконаних робіт не вбачається, який саме комплект документів згідно заявки позивача та якого змісту було розроблено виконавцем; із його змісту неможливо встановити в чому саме полягають маркетингові послуги та яким чином здійснено їх вартісну оцінку.

Позивачем не надано форм документів, розроблених ТОВ «ТЕХ-АГРОМАРКЕТИНГ» на виконання вказаного договору.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) не містить зміст та обсяг господарської операції, не зазначено, які саме маркетингові послуги виконані ТОВ «ТЕХ-АГРОМАРКЕТИНГ» на виконання обов'язків, визначених в договорі про співробітництво від 31.08.2010 р., що унеможливлює здійснення відповідної вартісної оцінки отриманих послуг за вказаною господарською операцією.

Надана позивачем програма аудита фінансової звітності не підписана особами, що її складали та не завірена печаткою.

Отже, позивачем не підтверджено документально фактичне отримання від ТОВ «ТЕХ-АГРОМАРКЕТИНГ» маркетингових послуг.

Таким чином, враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що надані позивачем документи не підтверджують фактичне надання маркетингових та інформаційно-консультативних послуг за вказаним вище договорами, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами абзаці 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи те, що позивачем не підтверджено документально фактичне виконання господарських операцій за переліченими вище договорами, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність формування витрат за спірними договорами.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2012р. по справі № 2а-3513/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Юрполіс-Аудит" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст постанови виготовлений 29.01.2013 р.