Постанова

від 04.02.2013 по справі 5023/2767/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р. Справа № 5023/2767/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скаргиЗаступника прокурора Харківської області напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2012р. у справігосподарського суду Харківської області № 5023/2767/12 за позовомХарківського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу Харківської дистанції колії Південної залізниці, Міністерства інфраструктури України доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд Державного майна України про витребування майна із чужого незаконного володіння за участі представників сторін:

від позивачів - Продоус А.О., Єршова Ю.В.;

від третьої особи - Шевчук О.М.;

від інших сторін - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

03.09.2012р. рішенням господарського суду Харківської області (суддя Добреля Н.С.) позовні вимоги задоволено повністю. Витребувано з чужого незаконного володіння фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу Харківської дистанції колії Південної залізниці нежитлові приміщення "А-1", "Б-1", "В-1", "Г-1" загальною площею 2228,7 кв.м, розташовані по АДРЕСА_1 міста Харкова. Рішення мотивовано доведеністю вибуття спірного майна з володіння власника поза його волі, тому посилаючись на вимоги статей 330, 387, 388 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку щодо законності позовних вимог.

21.11.2012р. постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено, посилаючись на безпідставність його вимог, оскільки відповідач є добросовісним набувачем спірного майна за відплатним договором, який укладено відповідно до умов чинного законодавства.

У касаційній скарзі заступник прокурора Харківської області посилався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просив скасувати постанову від 21.11.2012р., а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

За приписами ст. 388 цього кодексу, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, відповідно до наказу Міністерства транспорту України № 400 від 28.05.2003р. Державним підприємством База "Желдорресторан" передано з балансу Південній залізниці складські приміщення з підвальними та допоміжними облаштуваннями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.08.2008р., виданим виконавчим комітетом Харківської міської ради, нежитлові будівлі, літ. "А-1", "Б-1", "В-1", "Г-1" по АДРЕСА_1, загальною площею 2228,7 м.кв., знаходяться у державній власності.

22.06.07р. рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова задоволено позов ОСОБА_10, визнано право власності за ТОВ "Спецтехбуд 2" на самовільно збудовані нежитлові приміщення літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", розташовані по АДРЕСА_2 м. Харкова.

07.02.2008р. між ТОВ "Спецтехбуд-2" та ТОВ "Євроконсалтінгінвестбуд-груп 1" укладено договір купівлі - продажу зазначених нежитлових приміщень.

14.11.2008р. між ТОВ "Євроконсалтінгінвест-груп 1", в особі директора ОСОБА_10 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передав (продав), а покупець прийняв у власність (купив) нежитлові будівлі: літ. "А-1" заг. пл. 443,7 кв. м., "Б-1", заг. пл. 964,3 кв. м., "В-1", заг. пл. 483,2 кв. м., "Г-1", заг. пл. 292,1 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

11.11.2008р. заступник прокурора Харківської області, розглянувши матеріали перевірки за фактом заволодіння посадовими особами ТОВ "Спецтехбуд-2" правом власності на нежитлові будівлі по АДРЕСА_1, постановою порушено кримінальну за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами ТОВ "Спецтехбуд-2" своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.

12.12.2008р., за результатами розгляду заяви заступника прокурора Харківської області в порядку п.1 ч.2 ст. 361 ЦПК України, про перегляд рішення суду від 22.06.2007р. за нововиявленими обставинами, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова відмовлено ОСОБА_10 в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на самовільно збудовані нежитлові приміщення.

16.12.2010р. вироком Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_10 визнано винною у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 КК України заволодіння чужим майном - нежитловими приміщеннями Державного підприємства "Південна залізниця", яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зловживання службовим становищем; ч.2 ст. 366 КК України - внесення службовою особою в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки; адреса АДРЕСА_2 була вигаданою, не встановленою згідно до законодавства.

Таким чином, виходячи з вимог ст.388 Цивільного кодексу України, установивши вибуття спірного майна з володіння власника не з його волі, внаслідок незаконних дій сторонніх осіб (кримінальні дії ОСОБА_10), суд першої інстанції мотивовано дійшов висновку щодо правомірності вимог власника про витребування свого майна у добросовісного набувача (відповідача) та задоволив позов у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції при ухваленні якого правильно встановлено фактичні обставини справи на основі всебічного, повного дослідження наявних у матеріалах справи доказів, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Що стосується висновків апеляційного господарського суду, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи, суперечать вимогам чинного законодавства, тому постанова від 21.11.2012р. підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2012р. скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2012р. у справі № 5023/2767/12 залишити в силі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь державного бюджету України 6 516,78грн. судового збору.

Видачу відповідного наказу доручити господарського суду Харківської області.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк