Ухвала

від 07.02.2013 по справі 2а/0570/15580/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року справа №2а/0570/15580/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/15580/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Антарес» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяв про зменшення та уточнення позовних вимог просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2012 року № 0071011701.

В обґрунтування позову зазначив, що вказане податкове повідомлення-рішення суперечить чинному законодавству, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки позивачем не порушувалися пункт 51.1 статті 51, пункт 176.2 «б» статті 176 Податкового кодексу України, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і суми утриманого з них податку за IV квартал 2011 року поданий 7 лютого 2 року, тобто у строк встановлений законодавством та не містить неповних та недостовірних відомостей. При цьому, позивач вказав, що самостійно виявивши помилки, ним 3 травня 2012 року надіслано уточнюючий розрахунок до вищевказаного податкового розрахунку, прийнявши до уваги наступне: при самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань штрафи, передбачені главою 11 Податкового кодексу України, не застосовується (абзац 3 пункту 120.2 статті 120 ПК України); форма № 1 ДФ не є податковою декларацією, на підставі якої здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення відповідачаа від 31 жовтня 2012 року № 0071011701. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до проведення податковим органом камеральної перевірки самостійно усунуто неправильну інформацію, проти чого представник відповідача не заперечував під час судового розгляду справи, у зв'язку з чим на думку суду, на момент проведення камеральної перевірки податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2011 року, що поданий позивачем до податкової інспекції, вже не містив недостовірних та не у повному обсязі відомостей.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що помилка, яка виявлена платником податку, зокрема, невірний рядок, є порушенням подання форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку, то до податкового агента застосовується відповідальність у вигляді штрафу, в розмірах, які передбачені пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, зокрема за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з ним податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та статті 75 Податкового кодексу України 15 жовтня 2012 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС Толстих Людмилою Василівною проведено камеральну перевірку платника податку на доходи фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Антарес», з питання подання податковим агентом податкового розрахунку сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за IV квартал 2011 року з помилками та недостовірними відомостями, за наслідками якої складено акт перевірки № 2479/17-011/20381470 від 15 жовтня 2012 року (а.с. 6-7).

У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 51.1 статті 51 та пункту 176.2 «б» статті 176 Податкового кодексу України, а саме подання не у повному обсязі та з недостовірними даними податкового розрахунку про суми доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2011 року.

Позивач, повідомивши листом з вихідним № 176 від 25 жовтня 2012 року відповідача про оскарження в адміністративному порядку акта камеральної перевірки від 15 жовтня 2012 року № 2479/17-011/20381470 (а.с. 15), 25 жовтня 2012 року за вихідним № 175 направив до Державної податкової служби у Донецькій області скаргу про перегляд вказаного акту, в якій зазначав, що акт суперечить чинному законодавству та не відповідає дійсним обставинам, просив розглянути та прийняти вмотивоване рішення за скаргою (а.с. 13-14).

Державна податкова інспекція у Донецькій області 1 листопада 2012 року за № 17297/10/17.1-13-6 надала відповідь про результати розгляду скарги, в якій повідомила, що акт камеральної перевірки № 2479/17-011/20381470 від 15 жовтня 2012 року складено з дотриманням вимог діючого законодавства (а.с. 16-18).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0071011701 від 31 жовтня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 510 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 510 грн. (а.с. 19).

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За приписами статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, в тому числі, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Стаття 51 Податкового кодексу України визначає порядок подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам.

Так, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Відповідно до пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а)своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати)

до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та

оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б)подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу,

податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку,

а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого

розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів

платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм

звітності з зазначених питань не допускається.

Правила та порядок складання та подання податкових розрахунків затверджені наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2010 року № 1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».

Так, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Надається він до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за податковою адресою фізичної особи - податкового агента. Він може бути наданий органу державної податкової служби в електронній формі за добровільним рішенням податкового агента.

Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють, з обов'язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) - однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.

На виконання вказаних норм позивачем 7 лютого 2012 року подано до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2011 року (арк. справи 8-10).

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а)або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі

трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б)або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за

податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового

зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним

збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2010 року № 1020, уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди. Уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента. Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на вилучення рядка. Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка. Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно вилучити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на вилучення, а в другому - "0" -рядок на введення.

3 травня 2012 року позивачем до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС подано уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2011 року (а.с. 11), яким позивач виключив неправильний рядок та вказав правильну інформацію.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розрахунку, поданого 7 лютого 2012 року, у рядку 58 позивачем зазначено суму нарахованого доходу платнику податків з податковим номером 2637418197 у розмірі 10 000 грн. та суму виплаченого доходу в розмірі 7 500 грн. Суми утриманого податку: нарахованого та перерахованого (графи 4а, 4), не зазначені. Ознака доходу - 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі, згідно підпункту 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 розділу IV, статей 177 та 178 ПК України).

Уточнюючим податковим розрахунком позивачем замінено рядок 58, у графі 3а якого замінено суму нарахованого доходу на 7 500,00 грн.

Підпункт 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 ПК України передбачає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи-підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи у рядку 58 позивачем зазначено суми нарахованого та виплаченого доходу його контрагенту ПП ОСОБА_3, з яким був укладений договір перевезення вантажу. Представник позивача на підтвердження вказаного надав суду акти № 17/10 від 7 жовтня 2011 року, № 21/12 від 14 грудня 2011 року та № 28/12 від 16 грудня 2011 року, в яких зазначено, що згідно угоди виконавець (ПП ОСОБА_3.) виконав, а замовник (ТОВ «Фірми Антарес») прийняв роботи на суми по 2 500,00 грн., у тому числі ПДВ 416,67 грн., щодо кожного акту (а.с. 37-39). Окрім зазначених актів суду надано товарно-транспортні накладні № 9393 від 7 жовтня 2011 року, № 11707 від 14 грудня 2011 року та № 11793 від 16 грудня 2011 року, в яких у графі «Автопідприємство» зазначено ПП «ОСОБА_3», замовником та вантажоодержувачем - ТОВ «Фірма Антарес», вантажовідправником - ТОВ «Лізинг Інвест», пункт навантаження - м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 1, пункт розвантаження - м. Донецьк, водій - ОСОБА_4, автомобіль марки МАН, державний номер НОМЕР_3 з причепом державний номер НОМЕР_4 (а. с. 40-42).

Відповідно до статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Стаття 177 ПК України регулює оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, а статті 178 - оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

У пункті 177.2 статті 177 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно пункту 177.8 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

З огляду на вказані обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої існтанції, що позивачем до проведення податковим органом камеральної перевірки самостійно усунуто неправильну інформацію, у зв'язку з чим на момент проведення камеральної перевірки податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2011 року, що поданий позивачем до податкової інспекції, вже не містив недостовірних та не у повному обсязі відомостей.

Відповідальність за податкові правопорушення в частині неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку передбачена пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Кодексу, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

При цьому, положеннями статті 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення - це діяння, яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування та усувати самостійно виявлені помилки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно виявлено помилку та на виконання приписів Податкового кодексу України усунуто дану помилку, на момент проведення перевірки податковим органом подана позивачем звітність містила дані в повному обсязі та не містила недостовірної інформації, у податкового органу були відсутні підстави для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства та відповідно і відсутні підстави для застосування до нього штрафних санкцій.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/15580/2012 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам. які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова