Постанова

від 25.12.2012 по справі 2а/0570/15580/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15580/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Кобець О.А.,

з участю представників:

позивача - Марцовенка Л.О.,

відповідача - Братченко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Антарес» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2012 року № 0071011701,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Антарес» (далі - позивач або ТОВ «Фірма Антарес») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС) про визнання нечинними акту № 2479/17-011/20381470 від 15 жовтня 2012 року та податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2012 року № 0071011701.

В обґрунтування вимог позивач посилалася на те, що ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС 15 жовтня 2012 року проведено камеральну перевірку позивача з питань подання податковим агентом податкового розрахунку сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою № 1 ДФ за IV квартал 2011 року, в результаті якої складено акт № 2479/17-011/20381470. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2012 року № 0071011701, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

Позивач вважає, що вказаний акт та податкове повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству, не відповідають дійсним обставинам та є нечинними, оскільки позивачем не порушувалися пункт 51.1 статті 51, пункт 176.2 «б» статті 176 Податкового кодексу України, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і суми утриманого з них податку за IV квартал 2011 року поданий 07 лютого 2012 року, тобто у строк встановлений законодавством та не містить неповних та недостовірних відомостей.

При цьому, позивач вказав, що самостійно виявивши помилки, ним 03 травня 2012 року надіслано уточнюючий розрахунок до вищевказаного податкового розрахунку, прийнявши до уваги наступне: при самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань штрафи, передбачені главою 11 Податкового кодексу України, не застосовується (абзац 3 пункту 120.2 статті 120 ПК України); форма № 1 ДФ не є податковою декларацією, на підставі якої здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Крім того, позивач зауважив на тому, що директору ТОВ «Фірма Антарес» не було відомо про проведення камеральної перевірки, в акті та податковому повідомленні-рішенні зазначено замість поштового індексу 83085 інший поштовий індекс, акт був надісланий позивачу в одному примірнику, не засвідчений печаткою та без будь-яких додатків, як вказано безпосередньо в самому акті, а податкове повідомлення-рішення - без розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

На підставі викладеного просив суд визнати нечинними акт № 2479/17-011/20381470 від 15 жовтня 2012 року та податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2012 року № 0071011701 (арк. справи 3-5).

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, а також додатково пояснив з приводу обставин, на підставі яких позивачем 03 травня 2012 року відповідачу був надісланий уточнюючий розрахунок до податкового розрахунку за формою № 1 ДФ за IV квартал 2012 року. А саме: одним з контрагентів позивача є ПП «Боженко», з яким позивач мав взаємні договірні господарські відносини. Після виконання своїх договірних зобов'язань та надання цим контрагентом документів відповідальною особою позивача був складений та надісланий відповідачу податковий розрахунок за формою № 1 ДФ за IV квартал 2011 року. Але незабаром контрагент позивача повідомив останньому, що деякі документи видані ним помилково та він відкликає їх. Саме після цього позивачем і був складений уточнюючий розрахунок до податкового розрахунку за формою № 1 ДФ за IV квартал 2011 року, тобто спочатку дані були включені до податкового розрахунку за формою № 1 ДФ, а потім відкориговані. Таким чином, позивач вважає, що ним не були порушені жодні норми діючого законодавства України.

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (арк. справи 43), а в судовому засіданні представник позивача надав уточнення до позовної заяви (арк. справи 51-54), відповідно до яких позивач просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2012 року № 0071011701. Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення адміністративного позову, про що надала письмові заперечення (арк. справи 26), в яких зазначила, що позивачем до податкової інспекції надано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2011 року, а 03 травня 2012 року подано уточнюючий податковий розрахунок за зазначений період, згідно з яким виправлено недостовірні відомості - сума нарахованого доходу у запису НОМЕР_2 з ознакою доходу 157, тобто змінена сума нарахованого доходу з 10 000,00 грн. на 7 500,00 грн.

Податковим органом проведена камеральна перевірка податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого податку (форма 1ДФ) за IV квартал 2011 року та складено акт за № 2479/17-011/20381470 від 15 жовтня 2012 року, на підставі якого сформоване податкове-повідомлення рішення від 31 жовтня 2012 року № 0071011701.

Враховуючи те, що помилка, яка виявлена платником податку, зокрема, невірний рядок, є порушенням подання форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку, то до податкового агента застосовується відповідальність у вигляді штрафу, в розмірах, які передбачені пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, зокрема за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з ним податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Відповідно до вищезазначеного податковим органом зроблено висновок, що звітний податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2011 року подано ТОВ «Фірма Антарес» з недостовірними відомостями, чим порушено пункт 51 статті 51 та підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, що тягне за собою накладення штрафу згідно з пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України. Враховуючи зазначене, представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення складено правомірно.

На підставі вищевикладеного, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Антарес» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 10 жовтня 1994 року за адресою: 83085, Донецька область, місто Донецьк, Будьонівський район, вул. Лівобережна, буд. 73, включено до ЄДРПОУ за номером 20381470, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 225223 (арк. справи 12). На податковий облік в органах державної податкової служби взято 17 жовтня 1994 року за № 06102414 та перебуває на обліку в ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та статті 75 Податкового кодексу України 15 жовтня 2012 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС Толстих Людмилою Василівною проведено камеральну перевірку платника податку на доходи фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Антарес», з питання подання податковим агентом податкового розрахунку сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за IV квартал 2011 року з помилками та недостовірними відомостями, за наслідками якої складено акт перевірки № 2479/17-011/20381470 від 15 жовтня 2012 року (арк. справи 6-7).

У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Фірма Антарес» пункту 51.1 статті 51 та пункту 176.2 «б» статті 176 Податкового кодексу України, а саме подання не у повному обсязі та з недостовірними даними податкового розрахунку про суми доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2011 року.

Позивач, повідомивши листом з вихідним № 176 від 25 жовтня 2012 року відповідача про оскарження в адміністративному порядку акта камеральної перевірки від 15 жовтня 2012 року № 2479/17-011/20381470 (арк. справи 15), 25 жовтня 2012 року за вихідним № 175 направив до Державної податкової служби у Донецькій області скаргу про перегляд вказаного акту, в якій зазначав, що акт суперечить чинному законодавству та не відповідає дійсним обставинам, просив розглянути та прийняти вмотивоване рішення за скаргою (арк. справи 13-14).

Державна податкова інспекція у Донецькій області 01 листопада 2012 року за № 17297/10/17.1-13-6 надала відповідь про результати розгляду скарги, в якій повідомила, що акт камеральної перевірки № 2479/17-011/20381470 від 15 жовтня 2012 року складено з дотриманням вимог діючого законодавства (арк. справи 16-18).

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0071011701 від 31 жовтня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 510 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 510 грн. (арк. справи 19).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, 16 листопада 2012 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2012 року № 0071011701.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є обґрунтованість зроблених відповідачем висновків стосовно надання позивачем податкового розрахунку не у повному обсязі та з недостовірними даними про суми доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2011 року і, як наслідок, правомірність застосування штрафних санкцій. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Згідно статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, в тому числі, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Стаття 51 Податкового кодексу України визначає порядок подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам.

Так, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Відповідно до пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Правила та порядок складання та подання податкових розрахунків затверджені наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2010 року № 1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».

Так, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Надається він до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за податковою адресою фізичної особи - податкового агента. Він може бути наданий органу державної податкової служби в електронній формі за добровільним рішенням податкового агента.

Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють, з обов'язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) - однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.

На виконання вказаних норм позивачем 07 лютого 2012 року подано до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2011 року (арк. справи 8-10).

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2010 року № 1020, уточнюючий податковий розрахунок подається у разі

необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди. Уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з

попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента. Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на вилучення рядка. Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка. Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно вилучити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на вилучення, а в другому - "0" - рядок на введення.

03 травня 2012 року ТОВ «Фірма Антарес» до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС подано уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2011 року (арк. справи 11), яким позивач виключив неправильний рядок та вказав правильну інформацію.

Дослідивши вказані розрахунки, суд встановив, що відповідно до розрахунку, поданого 07 лютого 2012 року, у рядку 58 позивачем зазначено суму нарахованого доходу платнику податків з податковим номером НОМЕР_2 у розмірі 10 000,00 грн. та суму виплаченого доходу - у розмірі 7 500,00 грн. Суми утриманого податку: нарахованого та перерахованого (графи 4а, 4), не зазначені. Ознака доходу - 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі, згідно підпункту 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 розділу IV, статей 177 та 178 розділу IV ПК України).

Уточнюючим податковим розрахунком позивачем замінено рядок 58, у графі 3а якого замінено суму нарахованого доходу на 7 500,00 грн.

Підпункт 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 ПК України передбачає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи-підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу.

Як зазначалося судом раніше, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що у рядку 58 позивачем зазначено суми нарахованого та виплаченого доходу його контрагенту ПП ОСОБА_4, з яким був укладений договір перевезення вантажу. Представник позивача на підтвердження вказаного надав суду акти № 17/10 від 07 жовтня 2011 року, № 21/12 від 14 грудня 2011 року та № 28/12 від 16 грудня 2011 року, в яких зазначено, що згідно угоди виконавець (ПП ОСОБА_4) виконав, а замовник (ТОВ «Фірми Антарес») прийняв роботи на суми по 2 500,00 грн., у тому числі ПДВ 416,67 грн., щодо кожного акту (арк. справи 37-39). Окрім зазначених актів суду надано товарно-транспортні накладні № 9393 від 07 жовтня 2011 року, № 11707 від 14 грудня 2011 року та № 11793 від 16 грудня 2011 року, в яких у графі «Автопідприємство» зазначено ПП «Боженко», замовником та вантажоодержувачем - ТОВ «Фірма Антарес», вантажовідправником - ТОВ «Лізинг Інвест», пункт навантаження - м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 1, пункт розвантаження - м. Донецьк, водій - ОСОБА_5, автомобіль марки МАН, державний номер НОМЕР_3 з причепом державний номер НОМЕР_4 (арк. справи 40-42).

Відповідно до статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Стаття 177 ПК України регулює оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, а статті 178 - оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

У пункті 177.2 статті 177 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно пункту 177.8 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що позивачем до проведення податковим органом камеральної перевірки самостійно усунуто неправильну інформацію, проти чого представник відповідача не заперечував під час судового розгляду справи, у зв'язку з чим на думку суду, на момент проведення камеральної перевірки податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2011 року, що поданий позивачем до податкової інспекції, вже не містив недостовірних та не у повному обсязі відомостей.

Відповідальність за податкові правопорушення в частині неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку передбачена пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Кодексу, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

При цьому, положеннями статті 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення - це діяння, яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування та усувати самостійно виявлені помилки.

З урахуванням встановлених обставин у справі, зокрема того, що позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно виявлено помилку та на виконання приписів Податкового кодексу України усунуто дану помилку, на момент проведення перевірки податковим органом подана позивачем звітність містила дані в повному обсязі та вже не містила недостовірної інформації, відсутності втрат бюджету, тому суд вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування до нього штрафних санкцій.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби не довела правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, таким чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Антарес» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2012 року № 0071011701 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 139,49 гривень (арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Антарес» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2012 року № 0071011701, - задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 31 жовтня 2012 року № 0071011701.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Антарес» (ЄДРПОУ 20381470, адреса: 83085, Донецька область, місто Донецьк, Будьонівський район, вул. Лівобережна, буд. 73) витрати по сплаті судового збору у розмірі 139 (сто тридцять дев'ять) гривень 49 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 грудня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 29 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.