Постанова

від 07.02.2013 по справі 01/5026/1381/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Справа№ 01/5026/1381/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: представник - Баранецька Т.І. - за довіреністю,

від відповідача: Січкар О.В., представник - Галчихіна Т.І. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Січкар Олександра Володимировича

на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.12.2012 р.

у справі № 01/5026/1381/2012 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих, м. Черкаси

до фізичної особи-підприємця Січкар Олександра Володимировича

про стягнення 6 78399 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 р. Черкаське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Січкар Олександра Володимировича та, з врахуванням уточнення позовних вимог, остаточно просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з договором оренди в сумі 6 456,16 грн., нараховану пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день простроченої суми платежу у розмірі 273,19 грн. та 3 % річних у сумі 54,64 грн., мотивуючи вимоги тим, що відповідач не в повному обсязі виконує свої зобов'язання за договорами оренди нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.12.2012 р. у справі № 01/5026/1381/2012 позов задоволено повністю, стягнути з фізичної особи-підприємця Січкаря Олександра Володимировича на користь Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих 6456 грн. 16 коп. основного боргу, 273 грн. 19 коп. пені, 54 грн. 64 коп. 3% річних, стягнуто з фізичної особи-підприємця Січкаря Олександра Володимировича в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у місті Черкасах 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, фізична особи-підприємець Січкар Олександр Володимирович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини справи. Зокрема вказує на те, що договірні відносини між сторонами виникли з 01.03.2011 р. на підставі договору № 156/03, який укладений на термін до 01.03.2012 р. Наступні правовідносини між сторонами виникли 01.05.2012 р. на підставі договорів оренди нерухомого майна № 297/06 та 226/05. Орендарем сплачені рахунки по зазначеним договорам. На претензію позивача від 24.07.2012 р. № 07/131-юр відповідачем направлялась відповідь, де відхилялись вимоги і орендар не вважає себе боржником. Відповідач підписував акт звірки взаємних розрахунків із зауваженнями. Крім того, зазначає про порушення орендодавцем умов договорів в частині надання послуг по охороні приміщення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення Господарського суду Черкаської області від 13.12.2012 р. в силі.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідач та його представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2012 р. між Черкаським учбово-виробничим підприємством Українського товариства глухих (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Січкарем О.В. було укладено договір оренди нерухомого майна №297/06 (Договір №297/06), у відповідності до умов якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування приміщення загальною площею 30,0 кв.м, яке знаходиться за адресою: вул. Пацаєва, 3, м. Черкаси (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору № 297/06 орендар взяв на себе зобов'язання своєчасно проводити розрахунки з орендодавцем по орендній платі, компенсувати витрати, пов'язані зі сплатою земельного податку, компенсувати всі комунальні витрати по утриманню приміщення (за користування електроенергією, опаленням, гарячою та холодною водою, каналізацією, телефоном), а також відшкодовувати експлуатаційні витрати по догляду за приміщенням та благоустрою прилеглої до нього території (по збору, вивезенню сміття, охороні приміщення).

Згідно п. 5.1 договору № 297/06 цільове призначення, режим використання орендарем отриманого в оренду приміщення та базовий розмір орендної плати сторони узгодили наступним чином:

- плата за користування приміщеннями площею 30,0 кв.м під розміщення офісу становить 401,40 грн. на місяць (у тому числі ПДВ 66,90 грн.);

- відшкодування витрат по комунальним послугам - згідно лічильників.

Відповідно до п. п. 5.2., 5.3. договору № 297/06 орендна плата за 1 кв.м площі на місяць встановлюється за цінами, які були узгоджені між сторонами на дату укладання договору. Перший платіж за оренду приміщення у розрахованому до кінця місяця розмірі разом з ПДВ орендар сплачує орендодавцю в день підписання акту про приймання-передачу приміщення. Одночасно в цей же термін орендар сплачує орендодавцю в розмірі місячної орендної плати разом з ПДВ аванс за останній місяць оренди як гарантію забезпечення платежу в кінці терміну оренди. В подальшому щомісячні платежі орендар здійснює не пізніше 10 числа поточного місяця.

Згідно п. 5.4. договору № 297/06 крім платежів по оренді орендар повинен протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунків компенсувати орендодавцю відшкодування плати за користування земельною ділянкою (податок на землю), витрати на послуги зв'язку, комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, опалення, каналізація і т.д.) та експлуатаційні витрати, що містять у собі видатки по загальній охороні, прибиранню місць загального користування, вивіз твердих побутових відходів та інші необхідні експлуатаційні витрати.

Відповідно до п. 10.1. договору № 297/06 останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01 травня 2013 року.

Пунктом 9.2. договору № 297/06 передбачено, що при несвоєчасному надходженні плати за оренду в установлений цим договором термін з орендаря стягується, крім суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, також 3% річних від простроченої суми та пеня у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

Крім того, 01.05.2012 р. між Черкаським учбово-виробничим підприємством Українського товариства глухих (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Січкарем О.В. було укладено договір оренди нерухомого майна №226/05 (договір № 226/05), у відповідності до умов якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування приміщення загальною площею 773, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Пацаєва, 3, м. Черкаси (п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.2. договір № 226/05 орендар взяв на себе зобов'язання своєчасно проводити розрахунки з орендодавцем по орендній платі, компенсувати витрати, пов'язані зі сплатою земельного податку, компенсувати всі комунальні витрати по утриманню приміщення (за користування електроенергією, опаленням, гарячою та холодною водою, каналізацією, телефоном), а також відшкодовувати експлуатаційні витрати по догляду за приміщенням та благоустрою прилеглої до нього території (по збору, вивезенню сміття, охороні приміщення).

У відповідності до п. 5.1 договору № 226/05 цільове призначення, режим використання орендарем отриманого в оренду приміщення та базовий розмір орендної плати сторони узгодили наступним чином:

- плата за користування приміщеннями площею 773,5 кв.м під розміщення діяльності по виробництву столярних виробів становить 4102,64 грн. на місяць (у тому числі ПДВ 683,77 грн.);

- відшкодування витрат по комунальним послугам - згідно лічильників.

Відповідно до п. п. 5.2., 5.3. договору № 226/05 орендна плата за 1 кв.м. площі на місяць встановлюється за цінами, які були узгоджені між сторонами на дату укладання договору. Перший платіж за оренду приміщення у розрахованому до кінця місяця розмірі разом з ПДВ орендар сплачує орендодавцю в день підписання акту про приймання-передачу приміщення. Одночасно в цей же термін орендар сплачує орендодавцю в розмірі місячної орендної плати разом з ПДВ аванс за останній місяць оренди як гарантію забезпечення платежу в кінці терміну оренди. В подальшому щомісячні платежі орендар здійснює не пізніше 10 числа поточного місяця.

Згідно п. 5.4. договору № 226/05 крім платежів по оренді орендар повинен протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунків компенсувати орендодавцю відшкодування плати за користування земельною ділянкою (податок на землю), витрати на послуги зв'язку, комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, опалення, каналізація і т.д.) та експлуатаційні витрати, що містять у собі видатки по загальній охороні, прибиранню місць загального користування, вивіз твердих побутових відходів та інші необхідні експлуатаційні витрати.

Відповідно до п. 10.1. договору № 226/05 останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01 травня 2013 року.

Пунктом 9.2. договору № 226/05 передбачено, що при несвоєчасному надходженні плати за оренду в установлений цим договором термін з орендаря стягується, крім суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, також 3% річних від простроченої суми та пеня у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

У зв'язку з неповною сплатою відповідачем орендних та комунальних платежів в останнього виникла заборгованість.

Відповідач неодноразово був попереджений про наявність заборгованості та необхідність її погашення. На його адресу орендодавцем була направлена претензія №07/131-юр від 24.07.2012 з вимогою сплатити заборгованість у повному обсязі та попереджено про звернення до суду у випадку невиконання вказаної вимоги.

Вищевказана вимога орендодавця залишилась без задоволення, про що відповідачем на адресу позивача надіслано відповідь у якій відповідач вказує на безпідставність претензії № 07/131-юр.

Внаступному сторони уклали додаткові договори, якими за взаємною згодою договори від 01.05.2012 р. № 297/06 та 226/05 достроково припинені з 01.07.2012 р.

Невиконання орендарем зобов'язань щодо сплати орендних та комунальних платежів, які встановлені п. 2.2. договору, стало підставою для звернення орендодавця до суду.

Заперечення відповідача на позовні вимоги фактично зводяться до незгоди з розміром плати за комунальні послуги, послуги охорони та нарахуванням орендної плати за березень-квітень 2012 р. Так, відповідач зазначає, що на той час між сторонами були відсутні господарські відносини.

Досліджуючи зазначене твердження відповідача колегія суддів встановила наступне.

01.03.2011 р. між сторонами був укладений договір №156/03, згідно умов якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування приміщення загальною площею 335,8 кв.м. (п. 1.1 договору) на строк до 01.03.2012 р. (п. 10.1 договору).

Таким чином, відповідач вважає, що в період березень-квітень 2012 р. між сторонами були відсутні господарські зобов'язання, а тому нарахування орендної плати за цей період вважає необґрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що згідно підпункту «й» пункту 2.2 договру № 156/03 від 01.03.2011 р. орендар зобов'язався по закінченню терміну дії цього договору оренди, а також при достроковому його розірванню, передати орендодавцю приміщення по акту приймання-передачі. Проте, доказів дій по передачі приміщення після закінчення договору від 01.03.2011 р. відповідачем до суду не представлено.

Отже, протягом березня-квітня 2012 р. відповідач, не передавши позивачу приміщення, фактично користувався цім приміщенням, а тому нарахування позивачем орендних платежів є правомірним.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами, заборгованість відповідача складає 6456 грн. 16 коп. Даний акт підписаний відповідачем із запереченнями, проте дані заперечення колегією суддів перевірені та не знайшли свого підтвердження.

Обставини наявності заборгованості підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями зазначених вище договорів оренди, квитанцій до прибуткових касових ордерів, актів перевірки лічильників електроенергії та води, рахунків-фактур, направлених позивачем відповідачу.

Доводи апелянта щодо необґрунтованості розрахунку комунальних послуг, а також щодо ненадання послуг по охороні об'єкту оренди колегією суддів відхиляються, як такі, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються матеріалами справи, зокрема, актами перевірки лічильників та рахунками-фактурами.

Згідно зі статтями 173, 174, 181, 193, 224 ГК України та ст.ст. 525, 530, 610, 1046, 1049 ЦК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У договорі сторони визначили, що у випадку несвоєчасного надходження плати за оренду в установлений цим договором термін з орендаря стягується 3% річних від простроченої суми. Позивач також скористався своїм правом, передбаченим п. 9.2. договору щодо нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

Розрахунок 3% річних в сумі 54 грн. 64 коп. та пені в сумі 273 грн. 19 коп., нарахованих у зв'язку з простроченням виконання грошових зобов'язань перевірений колегією суддів, відповідає обставинам справи та чинному законодавству.

З огляду на вищезазначені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача 6456 грн. 16 коп. основного боргу, 273 грн. 19 коп. пені, 54 грн. 64 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Січкар Олександра Володимировича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.12.2012 року у справі № 01/5026/1381/2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 01/5026/1381/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Корсакова Г.В.

Яковлєв М.Л.