Рішення

від 04.02.2013 по справі 5011-52/17872-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/17872-2012 04.02.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремикс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Зернопром" про стягнення 244 461, 28 грн., за участю представників позивача - Вольвак О.М., довіреність від 15.11.2012 року, відповідача - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 182 839, 40 грн. основного боргу, 16 260, 18 грн. 3% річних, 26 877, 39 грн. інфляційних втрат та 18 484, 31 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості товару за договором купівлі-продажу № 24-09/01 від 20.07.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.01.2013 року.

Представник відповідача у судове засідання 04.02.2013 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.07.2009 року між Підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремикс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Зернопром" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 24-09/01, за умовами якого продавець (позивач) зобов'язався продати, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити насіння ріпаку « 00» генетично немодифікованого продовольчого українського походження, врожаю 2009 року (товар) (п.1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору кількість товару складає: 1 250 000 (Одна тисяча двісті п'ятдесят тон 000 кілограм) МТ +/-10% за обумовленою в договорі ціною.

Відповідно до п. 3.2. договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання акта прийому-передачі товару, який є невід'ємною частиною цього договору та видаткової накладної.

Поставка вантажу здійснюється у строк не пізніше « 30» вересня 2009 року. Позивач надає відповідачеві наступні документи: видаткову накладну\накладну; податкову накладну (п.п. 3.3., 3.4. договору).

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що ціна однієї тони товару з урахуванням ПДВ складає: 3 324, 00 грн. 00 коп.). Загальна сума договору складає: 4 155 000, 00 грн., В т.ч. ПДВ 20% - 692 500, 00 грн. (+/-10%).

Відповідач сплачує позивачеві суму по п.4.2. до « 30» листопада 2009 року. Форма розрахунків: безготівковий розрахунок (п. 5.1., п. 5.2. договору).

Поясненнями позивача, актом приймання-передачі № 1 від 25.09.2009 року та видатковою накладною № РН-0000008 від 25.09.2009 року стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 4 152 839, 40 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково і має заборгованість перед позивачем у розмірі 182 839, 40 грн., про що сторони підписали акт звірки на 01.01.2012 року.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 182 839, 40 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором купівлі-продажу № 24-09/01 від 20.07.2009 року у розмірі 182 839, 40 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно п. 6.2. договору відповідач за невиконання умов п.5.1. договору сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, з урахуванням індексу інфляції за період прострочки.

Позовні вимоги в частині стягнення 18 484, 31 грн. пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати товару за спірним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до розрахунку здійсненого позивачем згідно вимог закону та умов договору.

Позов в частині стягнення 3 % річних є обґрунтованим, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 16 247, 00 грн. за уточненим розрахунком суду.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 26 758, 74 грн. за уточненим розрахунком суду.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Зернопром" (02094, м. Київ, бульвар Праці, б. 8; код 33299286) на користь Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремикс" (65020, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 95, кв. 5; код 25041419) 182 839 (сто вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев'ять) грн. 40 коп. боргу, 18 484 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 31 коп. пені, 16 247 (шістнадцять тисяч двісті сорок сім) грн. 00 коп. 3 % річних, 26 758 (двадцять шість тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 74 коп. інфляційних втрат та 4 886 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 58 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.02.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна