ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий у 1-й інстанції: Фещук А.В.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
УХВАЛА
іменем України
"29" січня 2013 р. Справа № 0670/4618/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Шевчук С.М.,
при секретарі Самченко В.М. ,
за участю сторін:
від позивача: Камінський А.Ф.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" вересня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курола" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Курола" (далі - ТОВ "Курола") звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби ( далі -ДПІ у м.Житомирі) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001592302 від 05.07.2012 року, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4420 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №0001592302 від 05.07.2012 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курола" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 272,00 грн.
Не погоджуючись прийнятим рішенням, ДПІ у м.Житомирі звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Курола" подало письмові заперечення на апеляційну скаргу.
Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Курола" є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 35099621, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м.Житомирі.
Посадовими особами ДПІ у м. Житомирі здійснено планову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства з 01.07.2010 р. по 31.03.2012 р., за наслідками якої складено акт від 22.06.2012 р. №1531/22-2/35099621 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 р. №1776-III.
Вказане порушення, на думку органу державної податкової служби, виникло внаслідок того, що підприємством не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків в кількості 13 штук: 03.07.2010 р., 10.07.2010 р., 17.07.2010 р., 24.07.2010 р., 31.07.2010 р., 07.08.2010 р., 14.08.2010 р., 21.08.2010 р., 28.08.2010 р., 04.09.2010 р., 11.09.2010 р., 18.09.2010 р., 25.09.2010 р.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001592302 від 05.07.2012 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку в сумі розміром 4420 грн.
З матеріалав справи убачається, що позивач із 2007 року здійснює діяльність по оптовому продажу продовольчих та непродовольчих товарів, з використанням складського приміщення розташованого за адресою: вул. Комерційна, 5 в м.Житомирі.
ТОВ "Курола" 14.01.2008 року отримано дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами в складі, що розташований за вказаною адресою.
З метою збільшення обсягів продажу та дотримання законодавства з питань регулювання готівкового обігу, ТОВ "Курола" було видано наказ №1 від 01 жовтня 2008 року про облаштування окремого приміщення для організації роздрібної торгівлі із встановленням реєстратора розрахункових операцій в складському приміщенні за адресою: вул. Комерційна, 5 в м. Житомирі.
Таким чином, після облаштування окремого приміщення для організації роздрібної торгівлі в складському приміщенні за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, 5, отримання відповідного дозволу та проведення реєстрації реєстратора розрахункових операцій, позивач, окрім оптової торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, почав здійснювати і їх роздрібну реалізацію. Оптова торгівля здійснюється на складі позивача, а роздрібна - у відокремленому приміщенні цього ж складу. У зв'язку із суттєвим скороченням обсягів роздрібних продаж, з метою оптимізації витрат на збут при роздрібних продажах, впорядкування режиму роботи товариства, дотримання вимог законодавства про працю, позивачем було видано наказ №2 від 04.01.2010 р. про внесення змін в організацію роздрібної торгівлі.
Відповідно до вищевказаного наказу, з 04.01.2010 року для складу по роздрібних продажах продовольчих товарів та засобів гігієни було встановлено п'ятиденний робочий тиждень, з вихідними днями - субота та неділя.
В акті перевірки від 22.06.2012 року №1531/22-2/35099621 наведені календарні дати (суботи), за які позивачем не роздруковані фіскальні звітні чеки та які відповідач вважає робочими днями для складу по роздрібних продажах.
Згідно ст.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Термін "розрахункова операція" визначено у ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Акт перевірки від 22.06.2012 р. №1531/22-2/35099621 не містить доказів про приймання позивачем готівкових коштів від покупців у суботні дні. Позивачем надані табелі обліку робочого часу про підтвердження того, що бухгалтер-касир, який є відповідальним за проведення операцій з застосуванням РРО, у вказані дні не працював.
Наведене спростовує висновки податкового органу про порушення позивачем пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг."
Крім того, відповідно до ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно- господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4420 грн., оскільки державним податковим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення не враховано строки встановленні ст. 250 Господарського кодексу України, нараховані фінансові санкції є адміністративно-господарськими санкціями, тому не було підстав для застосування фінансових санкцій за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків у кількості 13 штук за - 03.07.2010 р., 10.07.2010 р., 17.07.2010 р., 24.07.2010 р., 31.07.2010 р., 07.08.2010 р., 14.08.2010 р., 21.08.2010р., 28.08.2010 р., 04.09.2010 р., 11.09.2010 р., 18.09.2010р., 25.09.2010 р., а отже вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0001592302 від 05.07.2012 року.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги ДПІ ум.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" вересня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Г.І. Майор
судді: А.Ю.Бучик С.М. Шевчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "01" лютого 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю " Курола" вул. Комерційна,5, м.Житомир, 10019
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2, м.Житомир, 10014
Суд | Житомирський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2013 |
Оприлюднено | 12.02.2013 |
Номер документу | 29250843 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський апеляційний адміністративний суд
Майор Г.І.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Фещук Анна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні