Постанова

від 05.02.2013 по справі 5006/27/28б/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5006/27/28б/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г.- головуючого,

Коробенка Г.П.,

Куровського С.В.(доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 26.11.2012 та ухвалугосподарського суду Донецької області від 13.06.2012 у справі№5006/27/28б/2012 господарського суду Донецької області за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Террамус" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Визави ВВ" про визнання банкрутом,

В с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.03.2012 було порушено провадження у справі №5006/27/28б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Визави ВВ" на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Донецької області від 29.03.2012 у справі №5006/27/28б/2012 (суддя: Тарапата С.С.) визнано банкрутом відсутнього боржника ТОВ "Визави ВВ" та відкрита ліквідаційна процедура строком на 2 місяці, до 29.05.2012. Ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора ТОВ "Террамус", якого зобов'язано організувати проведення ліквідаційної процедури, письмово повідомити про визнання боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів, крім того обов'язково повідомити: органи Державної податкової інспекції, Пенсійного фонду України, Фонди соціального страхування, Державної виконавчої служби, Центр зайнятості.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.06.2012 у справі №5006/27/28б/2012 (суддя: Тарапата С.С.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Визави ВВ", ліквідовано юридичну особу, припинено провадження у справі про банкрутство.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2012 у справі №5006/27/28б/2012 (судді: Богатир К.В., Склярук О.І., Ушенко Л.В.) ухвалу господарського суду Донецької області від 13.06.2012 залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Калінінському районі м. Донецька просить скасувати постанови судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження у справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що у боржника - ТОВ "Визави ВВ" відсутні активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів, а матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства.

Донецький апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції та залишив ухвалу від 13.06.2012 без змін.

Але з такими висновками суду як першої так і апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Відповідно до ч.1 п.6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі, зокрема є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження у справі, судом першої інстанції не було належним чином досліджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, не було з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи по пошуку майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси та чи повідомив належним чином ліквідатор боржника всіх відомих йому кредиторів про визнання - ТОВ "Визави ВВ" банкрутом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" офіційним друкованим органом є газети "Голос України" або "Урядовий кур'єр".

Однак, оголошення про визнання боржника - ТОВ "Визави ВВ" банкрутом було надруковано в газеті "Алло" № 29(1332) від 10.04.2012, що є порушенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, ТОВ "Террамус" при зверненні до господарського суду Донецької області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Визави ВВ" до заяви додало копії документів, які підтверджують кредиторські вимоги, зокрема копію простого векселя, копію протесту про неоплату векселя, копію виконавчого напису нотаріуса, тощо, наведені копії належним чином засвідчені не були. Оригінали зазначених документів були подані до суду першої інстанції після винесення судом першої інстанції постанови.

До того ж, статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який набрав чинності з 01.07.2004, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЖ №357004, який виданий станом на 14.03.2012, відповідно до якого до Єдиного державного реєстру внесено запис щодо відсутності юридичної особи - ТОВ "Визави ВВ" за місцезнаходженням: 83017, Донецька область, м. Донецьк, Калінінський район, бул. Шевченка, буд. 25.

Однак, відповідно до статуту ТОВ "Террамус" єдиним учасником товариства є гр. Примак Р.О., який мешкає за адресою: 83064, Донецька обл., м. Красногорівка, вул. Крупської, буд. 89.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог закону, зазначені вище обставини належним чином не були досліджені господарським судом Донецької області та їм не було дано ніякої оцінки.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, залишаючи без змін ухвалу господарського суду Донецької області від 13.06.2012, Донецький апеляційний господарський суд на зазначені обставини справи та вимоги закону уваги не звернув і не дав їм ніякої оцінки.

За таких обставин, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2012 не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2012 у справі №5006/27/28б/2012 скасувати.

Справу №5006/27/28б/2012 направити на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.