Постанова

від 25.01.2013 по справі 2270/7697/12

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2270/7697/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2013 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретарі Страхарській М. В. за участі:представника позивача Арустамян А.Е., представника відповідача Мананича О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Меганом" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14.12.2012 року судом відкрито провадження у адміністративній справі у якій позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №00009523014/3791 від 20.11.2012 року.

Вважає висновки акту перевірки такими, що не відповідають Закону і фактичним обставинам справи, а саме щодо нереальності здійснення позивачем господарських операцій по договорам поставки з ТОВ "Вінінвестсервіс" і ПП "Подільська промислова компанія", тому ПП "Меганом" відповідачем незаконно донараховано ПДВ у сумі 946324 гривень.

У суді представник позивача позовні вимоги підтримала, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Представник відповідача надав суду письмове заперечення без номера і дати, яке підтвердив у суді та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позов повинен буди задоволений, враховуючи наступне.

Податковим повідомленням-рішенням №00009523014/3791 від 20.11.2012 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.200 ПК України у зв"язку з чим збільшено суму грошового зобов"язання по ПДВ за основним платежем - 757059 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 189265 гривень.

Згідно висновку Акту №6079/223/32402509 від 07.11.2012 року за результатом документальної позапланової виїздної перевірки ПП "Меганом" встановлено, що позивачем занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті у бюджет за червень - серпень 2012 року на загальну суму 757059 гривень в тому числі: червень 2012 року - 332540 гривень; липень 2012 року - 139619 гривень; серпень 2012 року - 284900 гривень ( стор. 44 акту перевірки).

Позивачем надано суду Довідку Вінницької ОДПІ №2411/22-05/34788117 від 09.10.2012 року "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Вінінвестсервіс" (код ЄДРПОУ 34788117) дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування суми з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Меганом" (код ЄДРПОУ 32402509) та ПП "НВВ" за червень 2012 року", відповідно до висновку якої не встановлено порушень по взаємовідносинах з ПП "Меганом" за червень 2012 року. Тобто, податковий орган спростовує свій же висновок, який зроблений був у акті ДПІ у м. Хмельницькому №6079/223/32402509 від 07.11.2012 року, щодо безпідставного віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинах по договору поставки з ТОВ "Вінінвестсервіс" і не реальності цих взаємовідносин. Так як, на момент розгляду справи сторонами повідомлено суд про те, що аналогічні перевірки проведено по взаємовідносинах ТОВ "Вінінвестсервіс" з ПП "Меганом" за липень - серпень 2012 року і порушень податковим органом не встановлено, суд вважає, що відповідно до вимог ч.3 ст.72 КАС України це не потребує доказування, адже це визнається сторонами.

Крім цього, сторонами не оспорюються факти: законності проведеної документальної позапланової виїздної перевірки; поставки ТМЦ по договору з ПП "Подільська промислова компанія" і часткова оплата його, при відсутності безнадійної заборгованості за цим правочином, тому це також не потребує доказування, згідно ч.3 ст.72 КАС України.

У Акті документальної позапланової виїздної перевірки позивача податковий орган посилається на пояснення відібрані працівниками податкової міліції, однак обставин, які суд повинен врахувати відповідно до вимог ч.4 ст.72 КАС України не має (вирок, інш.).

Фактично податковий орган у акті №6079/223/32402509 від 07.11.2012 року, висновок про відсутність факту реалізації товарів по договору №12-05/14 від 14.05.2012 року з ПП "Подільська промислова компанія" у червні - серпні 2012 року робить: з пояснень посадових осіб ПП "Меганом", які на його думку суперечать первинним документам наданих до перевірки; не підтвердженістю умов для постачання цементу; не встановлення факту передачі товарів від продавця до покупця; не підтвердження ПП "Подільська промислова компанія" стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцязнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для постачання ТМЦ та виконання робіт по їх зберіганню, або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів (стор. 37 акту перевірки), чому суд дає критичну оцінку, так як відповідач цього не встановив, адже не навів суду і не надав жодного належного доказу на підтвердження таких його висновків. Суду відповідач тільки надав відповідь Вінницької ОДПІ за №34052/7/7/22 від 04.09.2012 року на його запит, яким повідомлено ДПІ у м. Хмельницькому про те, що направлено лист ПП "Подільська промислова компанія" про надання документів, а результат перевірки буде повідомлено додатково, якого не має до цього часу (пройшло більше 3-х місяців). В цей же час у акті №6079/223/32402509 від 07.11.2012 року податковий орган констатує, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту на рівні ДПА України не встановлено розбіжність між сумою податкового зобов"язання ПП "Подільська промислова компанія" та податкового кредиту ПП "Меганом" (стор. 37 акту перевірки і стор. 4 письмового заперечення відповідача). Суд не погоджується з відповідачем, що правочини позивача з ПП "Подільська промислова компанія" є недійсними (нікчемними), так як вони не спричинили настання правових наслідків, що у акті перевірки зазначає податковий орган, посилаючись на ст.203, 215, 216 ЦК України (стор.40 акту перевірки), адже це спростовується цими договорами, видатковими, прибутковими, податковими накладними і іншими матеріалами, які досліджував податковий орган (пояснення працівників, оборотно-сальдові відомості, та інш.) та доказами перевіреними судом. Враховуючи наведене, на думку суду, податковий орган не встановивши порушення позивача по взаємовідносинам з ПП "Подільська промислова компанія" безпідставно (бездоказово) визначив йому зобов"язання по ПДВ за червень - липень 2012 року з фактично надуманих ним же самим підстав, так як свої висновки у акті перевірки робив з припущень.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов"язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податку зобов"язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з митної справи.

Податкове законодавство України грунтується в тому числі на принципі презумпції правомірності рішень платника податку (п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України). Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Згідно п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом "а" п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України констатується, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1 - 200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно частин 1 - 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів що діяв у межах Закону, адже податковий орган не встановив порушень позивача по взаємовідносинах із ТОВ "Вінінвестсервіс" і ПП "Подільська промислова компанія", тому ПП "Меганом" не занизило суму ПДВ, яка підлягала сплаті в бюджет за червень - серпень 2012 року на загальну суму 757059 гривень, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

На підставі викладеного, керуючись ПК України і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №00009523014/3791 від 20.11.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Меганом" судовий збір у розмірі 2146 гривень шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 28.01.2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя /підпис/А.І. Петричкович "Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович