Ухвала

від 26.03.2013 по справі 2270/7697/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7697/12

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : не з'явився

відповідач (апелянт) : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Меганом" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Меганом" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду за адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено. Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання не надіслав, причини неявки суду не відомі хоча позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно висновку Акту №6079/223/32402509 від 07.11.2012 року за результатом документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Меганом" встановлено, що позивачем занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті у бюджет за червень - серпень 2012 року на загальну суму 757059 гривень в тому числі: червень 2012 року - 332540 гривень; липень 2012 року - 139619 гривень; серпень 2012 року - 284900 гривень.

На підставі вищевказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомленням-рішення №00009523014/3791 від 20.11.2012 року, яким встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.200 ПК України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ за основним платежем - 757059 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 189265 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено, що господарські операції з контрагентами позивача у є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача та його контрагента, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується виключно на висновках акту перевірки іншого податкового органу і жодним чином не підтверджена належними та допустимими доказами і не має фактичного та правового обґрунтування. Колегія суддів апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про наступне.

Позивачем надано суду Довідку Вінницької ОДПІ №2411/22-05/34788117 від 09.10.2012 року "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Вінінвестсервіс" (код ЄДРПОУ 34788117) дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування суми з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Меганом" (код ЄДРПОУ 32402509) та ПП "НВВ" за червень 2012 року", відповідно до висновку якої не встановлено порушень по взаємовідносинах з ПП "Меганом" за червень 2012 року. Тобто, податковий орган спростовує свій же висновок, який зроблений був у акті ДПІ у м. Хмельницькому №6079/223/32402509 від 07.11.2012 року, щодо безпідставного віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинах по договору поставки з ТОВ "Вінінвестсервіс" і не реальності цих взаємовідносин. Так як, на момент розгляду справи сторонами повідомлено суд про те, що аналогічні перевірки проведено по взаємовідносинах ТОВ "Вінінвестсервіс" з ПП "Меганом" за липень - серпень 2012 року і порушень податковим органом не встановлено, суд вважає, що відповідно до вимог ч.3 ст.72 КАС України це не потребує доказування, адже це визнається сторонами.

Підпунктом "а" п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України констатується, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1 - 200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до аналогічного що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що оскаржуване рішення податкового органу було прийняте не відповідно до діючого на той час законодавства, не в межах повноважень та не у спосіб, встановлений Конституцією і законами України, а тому, відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню, що, в свою чергу, і було правильно встановлено окружним судом.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції, діючи виключно в межах доводів і вимог апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 01 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Ватаманюк Р.В.

ОСОБА_3