Постанова

від 04.02.2013 по справі 2а-16581/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  04 лютого 2013 року                      № 2а-16581/12/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Келеберди В.І. при секретарі судового засідання  Віруцькій О.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизація Процесів Бізнеса" до  Державної податкової інспекції у Шевченківському районі  м. Києва Державної податкової служби про  визнання протиправними дій, скасування наказу №1502/2240 від 19.10.2012 ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Процесів Бізнеса» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач) в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просить суд: - визнати протиправним і скасувати наказ Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС за № 1502/2240 від 19 жовтня 2012 року; - визнати противоправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Автоматизація Процесів Бізнеса» (код ЄДРПОУ:36858919), яка оформлена актом перевірки за № 1753/2240/36858919 від 26 жовтня 2012 року; - визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС щодо визнання правочинів укладених ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса» з постачальниками: ТОВ «Ліга Груп», ТОВ «Укртрансзапчастина» та ТОВ «ВІП-ТЕХНОЛОГП плюс» за період серпень, вересень, жовтень 2011 року, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненим удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону; - зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва ДПС вилучити з АС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інших автоматизованих систем інформацію результати невиїзної перевірки ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса» щодо визнання правочинів укладених ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса» (код ЄДРПОУ:36858919) з постачальниками: ТОВ «Ліга Груп» (код ЄДРПОУ: 36449011), ТОВ «Укртрансзапчастина» (код ЄДРПОУ: 32393259) та ТОВ «ВІП-ТЕХНОЛОПЇ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 37448548) за період серпень, вересень, жовтень 2011 року, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненим удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, оформлені Актом « Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса» (код  36858919) в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку па додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Ліга груп» (код ЄДРПОУ: 36858919) за період з 01 серпня 2011 року по 31 жовтня 2011 року» № 1753/2240/36858919 від 26 жовтня 2012 року; - зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва ДПС привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса» з даними, наведеними у наданих ТОВ Автоматизація Процесів Бізнеса» податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 серпня 2011 року по 31 жовтня 2011 року.                Правова позиція обґрунтована порушенням податковим органом порядку та форми проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, зокрема, доводами позивача є: відсутність посилань у наказі про призначення перевірки та повідомленні про проведення перевірки на обставини, на підставі яких призначена позапланова невиїзна перевірки; а висновок податкового органу щодо нікчемність правочинів укладених ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса» з постачальниками: ТОВ «Ліга Груп», ТОВ «Укртрансзапчастина» та ТОВ «ВІП-ТЕХНОЛОПЇ ПЛЮС» за період серпень, вересень, жовтень 2011 року є лише припущенням податкового органу та не має підтверджуючих доказів.           Представник відповідача у судовому засіданні 04 лютого 2013 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Мотивуючи заперечення зазначив, що перевірка проведена правомірно, висновки акту - є документально підтвердженими. Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд зазначає наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Процесів Бізнеса» (ідентифікаційний код 36858919) зареєстровано як юридична особа Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією 15 грудня 2009 року, місцезнаходження юридичної особи: 01054, місто Київ, вул. Гоголівська, 8;  до основних видів діяльності за КВЕД відносяться: оптова торгівля комп'ютерами, периферійними пристроями та програмним забезпеченням (51.84.0.), виробництво електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для  оброблення інформації (30.02.1.), оптова торгівля електронними компонентами та устаткуванням (51.86.0.), оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням (51.87.0.), роздрібна торгівля офісним та комп'ютерним устаткуванням (52.48.1.), ремонт і технічне обслуговування офісної техніки (72.50.1.) (копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 726321, Довідки серії АА № 364059 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Процесів Бізнеса» містяться в матеріалах справи). З матеріалів справи вбачається, що з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, 11 вересня 2012 року податковим органом направлено на адресу позивача інформаційний запит, із пропозицією не пізніше десяти календарних днів з дня отримання запиту, надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин із ТОВ «Ліга Груп» за період 2011 року відповідно до укладених первинних документів (докази направлення інформаційного запиту та отримання позивачем містяться в матеріалах справи). Листом від 25 вересня 2012 року № 25.09.12-07 надано копії фінансово-господарських документів, що підтверджують господарські взаємовідносини із контрагентам ТОВ ««Ліга Груп» за 2011 рік та повідомлено, що у 2011 році постачальниками були ТОВ «Укрексім Логістик», ПП «Арісто Авто», ТОВ «Астейт Фірма», ТОВ «Вайпергруп», ТОВ «Віп технології плюс», ТОВ «Кетон Сол», ТОВ «Ріал Групп», ТОВ «Укртрансзапчастина». Наказом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС за № 1502/2240 від 19 жовтня 2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Автоматизація Процесів бізнесу» керуючись пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.4 ст.78, п. 79.1, п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Автоматизація Процесів бізнесу» за період 2011 рік по взаємовідносинах з ТОВ «Ліга Груп» за період 2011 рік, тривалістю 5 робочих днів з 19 жовтня 2012 року. Матеріали справи містять копію повідомлення про призначення документальної невиїзної перевірки № 7643/10/2240 від 19 жовтня 2012 року та доказ направлення її направлення позивачу 19 жовтня 2012 року (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення копію наказу та повідомлення про призначення перевірки отримано позивачем). За результатами проведеної перевірки складено акт від 26 жовтня 2012 року № 1753/2240/36858919 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація процесів бізнесу» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Ліга Груп» за період з 01 серпня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, за висновками якого встановлено порушення ТОВ «Автоматизація процесів бізнесу» п.198.2, п. 198.6 ст.198, п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України; п.5 ст.203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених контрагентами ТОВ «Автоматизація процесів бізнесу» при визначенні податкових зобов'язань та податкового кредиту, у зв'язку з чим підлягають зменшенню податкового кредиту, який задекларований контрагентом-покупцем, до 0 за період серпень, вересень, жовтень 2011 року.   Представник позивача зазначає, що перевірки проведена відповідачем неправомірно, без наявних на те правових підстав, а тому дії податкового органу підлягають визнанню неправомірними. За таких обставин, вирішуючи адміністративну справу по суті, суд, керуючись податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що  оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження дій податкового органу щодо складання акту перевірки, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність змісту рішення суб'єкта владних повноважень чинному законодавству та законність процедури їх прийняття. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності. Пунктом 1.1. Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу визначено, що   документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4. статті 78 Податкового кодексу України). Відповідно до пунктів 79.1  та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. В обґрунтування правомірності підстав призначення та проведення документальної позапланової перевірки відповідач посилається на акт Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області ДПС від 13 січня 2012 року № 19/23-3/36449011 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, за висновками якого встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент  вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Ліга-Груп» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продані товарів (послуг) за період вересень 2011 року - жовтень 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового Кодексу України. При цьому, задекларовані за вересень 2011 року – жовтень 2011 року податкові зобов'язання в сумі 3   266 453 грн. (рядок 9 декларацій з ПДВ) за результатами перевірки зменшені до 0 грн., та задекларований податковий кредит в сумі 3   217 021 грн. (рядок 17 декларацій з ПДВ) за результатами перевірки зменшено до 0 грн. Також, відповідачем в обґрунтування позиції надано копії постанови слідчого відділу Управління СБ України в Київській області від 16 січня 2012 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення фіктивного підприємства, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Ліга Груп» з метою прикриття незаконної діяльності; копію протоколів допиту свідків від 27 січня 2012 року, 16 лютого 2012 року осіб. Враховуючи, що позивач здійснював господарську діяльність із Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга Груп», за результатами якої формував податковий кредит у 2011 році, а Державною податковою інспекцією у Києво - Святошинському районі Київської області ДПС встановлено порушення останніми (ТОВ «Ліга Пром») податкового законодавства та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продані товарів (послуг) за період вересень 2011 року – жовтень 2011 року, на думку суду, у податкового органу були наявні правові підстави, встановлені Податковим кодексом України, для направлення інформаційного запиту позивачу та винесення спірного наказу. Слід звернути увагу, що відповідачем додержано умови пунктів 79.1  та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, які надають посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки, зокрема, перевірка призначена на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС за № 1502/2240 від 19 жовтня 2012 року, проведена за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (матеріали справи містять копію повідомлення про вручення зазначених документів позивачу), що свідчить про попередження позивача про дату та місце проведення позапланової перевірки. Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого   наказом ДПАА України від 22.12.2010 №984 (далі по тексту Порядок № 984)   результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.                               Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.           Тобто акт перевірки за своєю правовою природою є службовим документом та який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не є актом державного чи іншого органу в розумінні   Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, а висновки      податкового органу не порушують прав позивача           Враховуючи викладене, акт перевірки, складений органом державної податкової служби, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків.           При цьому, інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти інтерес, що      може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичної особи, які не суперечать   Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Відповідно до пункту 81.3. статті 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом. Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов'язані виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку). Слід зазначити, що пунктом 86.7. статті 86 Податкового кодексу України встановлено право платника податків у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Суд звертає увагу, позивачем, як платником податків, не використано надане пунктом 86.7. статті 86 Податкового кодексу України право на оскарження висновків акту перевірки та не подано до податкового органу заперечень з приводу проведеної перевірки.           При цьому,  що суд не бере до уваги доводи позивача щодо відсутності у податкових органів повноважень на визнання правочинів нікчемними та надані копії первинної документації (Договори поставки, декларації, податкові накладні, тощо), оскільки як вже зазначалось предметом дослідження в даному провадженні є підстави та порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а не обґрунтованість висновків за результатами перевірки, так як акт не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, не є обов'язковим для виконання, на відмінну від видання податковим органом документів на проведення перевірки, що безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з АС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інших автоматизованих систем інформацію результати невиїзної перевірки ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса» щодо визнання правочинів укладених ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса» з постачальниками: ТОВ «Ліга Груп», ТОВ «Укртрансзапчастина та ТОВ «ВІП-ТЕХНОЛОПЇ ПЛЮС» за період серпень, вересень, жовтень 2011 року нікчемними та зобов'язання привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса» з даними, наведеними у наданих ТОВ Автоматизація Процесів Бізнеса» податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 серпня 2011 року по 31 жовтня 2011 року суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Із системного аналізу статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.           Водночас, згідно статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.           Згідно частиною 2 статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, позивачем не надано належних обґрунтувань наявності порушення його прав чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доказів на підтвердження його звернення до відповідача із аналогічними вимогами та отримання відмови у відновленні показників податкового зобов'язання та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі акту від 26 жовтня 2012 року № 1753/2240/36858919, що на думку суду є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. При цьому, суд зазначає, що відновлення показників платника податків податкового зобов'язання та податкового кредиту відноситься до дискреційних повноважень органів державної податкової служби, тому, суд не може перебирати на себе такі функції встановлення внутрішніх показників платників податків, замість органу, на який покладено такі повноваження. Крім цього, представник позивача, мотивуючи позовні вимоги, посилається на те, що на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки були відкориговані показники податкового зобов'язання та податкового кредиту позивача в електронній автоматизованій системі, але при цьому жодних доказів на підтвердження таких змін суду не надано. Позивачем не надано суду пояснень та належних доказів на підтвердження звернення до податкового органу із відповідною вимогою про відновлення показників у обліковій картці платника податків в будь-якій із вищевикладених автоматизованих інформаційних систем. Так, пунктом 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.           Відповідно до   ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.           Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.           Пунктом 1.3 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених   наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів"   (далі за текстом - Наказ №266) встановлено, що для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти: 1.3.1 система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; 1.3.2. система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; 1.3.3. система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.           З аналізу наведених норм вбачається, що вищезазначена автоматизована система є програмним продуктом, метою якого є забезпечення підрозділів державної податкової служби інформацією щодо декларування платниками податків податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.           Програма створена для службового користування та співставлення податковим органом задекларованих платниками податку на додану вартість податкових зобов'язань та податкового кредиту. Користувачами даної програми є лише податкові органи. Форма "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є оформленням результатів автоматизованого співставлення даних податкової звітності платників ПДВ на центральному рівні.           Крім того, суд зазначає, що   наказ ДПА України від 18.04.2008 №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", не будучи зареєстрованими у Міністерстві юстиції України, не є нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини у сфері справляння податків і зборів, а затверджені ним Методичні рекомендації (Примірний порядок) щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, на які, як на підставу своїх позовних вимог посилається позивач, не носять для платників податків обов'язкового характеру.           Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу   (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Таким чином, підставою виникнення у платника податків прав та обов'язків або спричинення йому негативних наслідків, зокрема, нарахування податкових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій, є прийняття податковим органом податкового повідомлення -рішення. При цьому, внесення або зміна інформації до службової комп'ютерної програми податкового органу не може спричинити для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування податкових зобов'язань платника податків. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація Процесів Бізнеса» не підлягає задоволенню. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Відмовити в задоволенні позовних вимог. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                В.І. Келеберда