Рішення

від 07.02.2013 по справі 5010/1648/2012-2/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 р. Справа № 5010/1648/2012-2/91

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛБІ-ІФ", вул. Вовчинецька, 225, а/с 169, м. Івано-Франківськ, 76006

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості у сумі 13 113,48 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: 1. Бойчук Роман Іванович - юрист, (довіреність №1 від 19.11.12)

2. Гаврилаш Василь Михайлович - заступник директора по економічній безпеці, (довіреність №2 від 19.11.12)

від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛБІ-ІФ" (далі Позивач) звернулося в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 13 113,48 грн., в тому числі 11692,22 грн. основного боргу (за поставлений товар), 233,84 грн. штрафу та 1187,42 грн. пені.

Представники позивача позовні вимоги підтримали із підстав, викладених в позовній заяві та подали суду акт звірки взаємних розрахунків станом на 05.02.13.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог чи доказу оплати боргу суду не надав хоча про дату, час та місце проведення судових засідань належним чином повідомлений, про що свідчать відмітки відділу документального забезпечення Господарського суду Івано-Франківської області на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі, ухвали про відкладення розгляду справи, які направлялись за його місцезнаходженням (а.с.1, 26) та повідомлення про вручення поштового відправлення вх.№489 від 24.01.13 (а.с.27).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору поставки №983 від 26.02.09 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11692,22 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товаро-транспортними накладними (а.с.9-16). В акті звірки взаємних розрахунків станом на 05.02.13 відповідач визнав вказану заборгованість, а також те, що поставка товару здійснювалась на виконання договору поставки №983 від 26.02.09.

Відповідно до пункту 4.3. договору, відповідач зобов"язаний провести оплату протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, -відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене та визнання позову відповідачем у акті звірки взаємних розрахунків станом на 05.02.13, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 11692,22 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати обгрунтованою вимогу позивача щодо стягнення 233,84 грн. штрафу та частково обгрунтованою вимогу щодо стягнення пені з врахуванням наступного.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару відповідач зобов"язаний сплатити штраф в розмірі 2% від вартості неоплаченого товару та пеню в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідачем при нарахуванні пені (а.с.6) порушено норму ч.6 ст.232 ГК України, в зв"язку з чим суд самостійно здійснив перерахунок пені по кожній накладній, обгрунтований розмір якої становитиме 885,81 грн. (розрахунки здійснені судом додаються). В решті стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного слід стягнути з відповідача 11692,22 грн. основного боргу, 233,84 грн. штрафу та 885,81 грн. пені.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1572,48 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610-612, 614, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.33, 34,43, 44, 49, 75 ст. ст. 82 -85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛБІ-ІФ" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 13113,48 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛБІ-ІФ" (вул. Вовчинецька, 225, а/с 169, м. Івано-Франківськ, 76006, код 32077247) - 11692 (одинадцять тисяч шістсот дев"яносто дві) грн. 22 коп. основного боргу, 233 (двісті тридцять три) грн. 84 коп. штрафу, 885 (вісімсот вісімдесят п"ять) грн. 81 коп. пені та 1572 (одну тисячу п"ятсот сімдесят дві) грн. 48 коп. - судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.02.13

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"