Постанова

від 11.02.2013 по справі 5023/4785/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 05» лютого 2013 р. Справа № 5023/4785/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., суддя Афанасьєв В.В., суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників:

позивача: Макаренко О.М. за довіреністю б/н від 05.11.2012 року

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача, ПАТ «ВТФ «Селена», (вх. № 03Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2012р. у справі № 5023/4785/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Глотекс», м. Харків

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Вовна», м. Харків;

2) Публічного акціонерного товариства «Виробничо-торгівельна фірма «Селена», м. Запоріжжя

про стягнення 149710,83 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2012 р. у справі 3 5023/4785/12 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ «Торгова компанія «Вовна» та ПАТ «Виробничо-торгівельна фірма «Селена» на користь ТОВ Торгова компанія «Глотекс» 3000,00грн. боргу та 60,00грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з ПАТ «Виробничо-торгівельна фірма «Селена» на користь ТОВ Торгова компанія «Глотекс» 137663,15грн. основного боргу, 7540,18грн. пені, 1507,50грн. - 3% річних та 2934,22грн. витрат по сплаті судового збору.

2-й відповідач, ПАТ «ВТФ «Селена», з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2012 р. по справі № 5023/4785/12 скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства та неповне дослідження усіх обставин справи.

Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що позивач не звертався до відповідача в порядку досудового врегулювання спору. Також, на думку відповідача, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку, відповідно до якого було б чітко визначено розмір заборгованості та взагалі її наявність.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 05.02.2013 року.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 23.08.2012 р. - без змін.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач посилається на те, що його вимоги повністю підтверджені наявними у справі доказами та ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, сума боргу відповідачем не спростована. Позивач також зазначає, що у позовній заяві міститься обґрунтований розрахунок стягуваних сум, такий розрахунок відповідачем не спростований, окрім того, розрахунок надавався на вимогу суду додатково. Що ж стосується досудового врегулювання спору - позивач зазначає, що такий порядок не є обов'язковим ані в силу закону, ані в силу договору.

В призначене судове засідання, 05.02.2013 року, з'явився представник позивача, який підтримав свою позицію по справі, яку виклав в письмовому відзиві. Представники першого та другого відповідачів не з'явилися, про причини неявки суд не повідомляли, хоча про час а місце судового засідання були повідомлені належним чином про, що свідчать матеріали справи, зокрема: повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 90-94).

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У жовтні 2012 р. ТОВ Торгова компанія «Глотекс» (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просив солідарно стягнути з ТОВ «Торгова компанія «Вовна» (1-й відповідач) та ПАТ «ВТФ «Селена» (2-й відповідач) 3000,00грн., та стягнути з 2-го відповідача 137663,15грн. основного боргу, 7540,18грн. пені, 1507,50грн. - 3% річних.

22.11.2012 р. господарський суд Харківської області прийняв оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами 05.01.2012 р. між ТОВ Торгова компанія «Глотекс» та ПАТ «ВТФ «Селена» було укладено договір поставки № 64/2012. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Згідно з п.1.1., 2.1. даного договору відповідач зобов'язувався поставити покупцю товар, а останній, в свою чергу, зобов'язувався прийняти та своєчасно оплатити товар в порядку та на умовах зазначеного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання вимог договору було поставлено 2-му відповідачу товар на загальну суму 146063,58грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме: копіями накладної № 647 від 30.03.2012р., довіреності № 099 від 30.03.2012р. та податкової накладної № 5 від 30.03.2012р. (а.с. 23- 28).

За видатковою накладною № ВП-0000010 від 10.04.2012р. відповідач здійснив часткове повернення отриманого від позивачу товару на суму 5400,43грн. (а.с. 25), а тому сума поставленого товару відповідачу складає 140663,15грн.

Пунктом 3.1. договору (з урахуванням змін, внесених протоколом розбіжностей), передбачено, що розрахунки за товар проводяться покупцем на протязі 60 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідач, в порушення умов договору, отриманий від позивача товар не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 140663,15грн., яка до цього часу не погашена.

Пункт 7.5. договору поставки № 64/2012 від 05.01.2012р. передбачає, що у разі несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов'язань за цим Договором, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки платежу, від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочки виконання.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.

З урахуванням вищенаведених положень закону та договору позивачем заявлено до стягнення з другого відповідача 7540,18грн. пені та 3% річних в сумі 1507,50грн. за період з 30.05.2012р. по 10.10.2012р.

Обґрунтований розрахунок вказаних сум позивачем наведено як у позовній заяві, так і в додатково наданому розрахунку (а.с. 44-45).

Також, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено наявними у справі доказами, 10.03.2012р. між ТОВ «Торгова компанія «Вовна» (1-й відповідач, поручитель) та ТОВ «Торгова компанія «Глотекс» (позивач, кредитор) укладено договір поруки № 10/08 відповідно до якого, поручитель поручається перед кредитором за виконання ПАТ «Виробничо-торгівельна фірма «Селена» (2-й відповідач, боржник) обов'язку щодо сплати на користь кредитора заборгованості, в межах суми 3000,00грн.

У відповідності до п. 2 договору поруки № 10/08 від 10.03.2012р. сторони домовилися, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником обов'язку за договором, поручитель зобов'язується в строк до 15 календарних днів з дня настання строку платежу за Договором, сплатити кредиторові грошову суму в межах суми 3000,00грн.

Пункт 3 договору поруки № 10/08 від 10.03.2012р. передбачає, що вимоги за цим договором можуть бути пред'явлені до 31.12.2012р. (включно).

Вказаний договір поруки не визнано недійсним у встановленому законом порядку, а відтак, в силу приписів ст. 204 ЦК України він є правомірним. Наявність вказаного договору стала підставою для визначення територіальної підсудності справи.

З урахуванням вищенаведених фактичних обставин справи та положень ст. ст. 173,179,193 ГК України, ст.ст. 629, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст.ст. 612, 525, 543, 554 ЦК України суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, зазначаючи про те, що відповідачем порушені умови договору щодо оплати товару. При цьому, суму боргу, що була визначена договором поруки, суд стягнув з обох відповідачів солідарно, іншу суму - з другого відповідача (боржника за договором поставки).

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та зазначає, що відповідачами порушено умови укладених з позивачем договорів та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що другим відповідачем вимоги позивача не спростовані, відповідач не заперечує факт отримання ним товару від позивача та не надав доказів на підтвердження факту оплати отриманого товару. Також, заявником апеляційної скарги не спростовані надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, а судом апеляційної інстанції такі розрахунки перевірені і встановлено їх відповідність як нормам чинного законодавства, так і фактичним обставинам справи.

Щодо заперечень відповідача про недотримання досудового порядку врегулювання спору - такі заперечення також є безпідставними, оскільки такий порядок не є обов'язковим в силу положень закону та умов укладеного між сторонами договору (сторони не визначили обов'язкового досудового врегулювання спору у відповідності до ст. 5 ГПК України).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тоді як доводи, викладені в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами, через що рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2012 року по справі №5023/4785/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «ВТФ «Селена» залишити без задоволення.

Рішення господарського Харківської області від 22.11.2012 року у справі №5023/4785/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 11.02.2013 р.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Афанасьєв В.В.

Суддя Гетьман Р.А.