Рішення

від 04.02.2013 по справі 5011-59/17394-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/17394-2012 04.02.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська механізована

колона №5"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбуд"

Про стягнення 51 125,52 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

Від позивача Гученко П.Ф. - представник (дов. № 1 від 17.10.2012 р.)

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумська механізована колона №5" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбуд" про стягнення 57701,70 грн. (45252,34 грн. - основний борг, 10413,00 грн. - пеня та 2036,36 грн. 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Контракту №01/04 підряду на капітальне будівництво (реконструкцію) від 10.02.2011 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.11.2012 р. порушено провадження у справі №5009/4124/12 та призначено справу до розгляду на 27.11.2012 р.

В процесі розгляду справи господарським судом Запорізької області встановлено, що Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбуд" є м.Київ. вул. Петра Сагайдачного, 3. За таких обставин, справа № 5009/4124/12 не підсудна господарському суду Запорізької області та підлягає передачі за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.11.2012 р. справу № 5009/4124/12 передано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.12.2012 р. справу господарського суду Запорізької області № 5009/4124/12 прийнято до свого провадження, присвоєно номер 5011 - 59/17394-2012 та призначено справу до розгляду на 17.12.2012 р.

Представники сторін в судове засідання 17.12.2012 р. не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 17.12.2012 р. представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 14.01.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 14.01.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 14.01.2013 р. представник позивача надав суду обґрунтований розрахунок позовних вимог, відповідно до якого зазначає, що загальний розмір заборгованості відповідача станом на 31.12.2012 р. складає 51 012,70 грн. (45252,34 - основний борг, 2 375,74 грн. - три відсотки річних, 3 384,62 грн. - пеня), також надав заяву про покладення судових витрат на відповідача, зокрема судового збору в розмірі 1677,00 грн. та витрат на послуги адвоката в розмірі 4000,00 грн.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, обґрунтований розрахунок позовних вимог, відповідно до якого позивач фактично зменшує позовні вимоги, приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні 14.01.2013 р. представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, необхідністю надання додаткових доказів, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 04.02.2013р. та продовжив строки вирішення спору на п'ятнадцять днів, про що виніс відповідну ухвалу від 14.01.2013р.

04.02.2013р. представник позивача через відділ діловодства суду подав обґрунтований розрахунок позовних вимог, відповідно до якого зазначає, що загальний розмір заборгованості відповідача станом на 31.12.2012 р. складає 51 125,52 грн. (45252,34 - основний борг, 2 375,74 грн. - три відсотки річних, 3 497,44 грн. - пеня).

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, обґрунтований розрахунок позовних вимог, відповідно до якого позивач фактично збільшив позовні вимоги, приймається судом до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання 04.02.2013 р. повторно не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 17.12.2012 р., 14.01.2013р. та 04.02.2013 р. від останнього до суду не надходило, вимог ухвал суду відповідачем не виконано, зокрема відзив не подано.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 04.02.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Майбуд» (Відповідач, Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумська механізована колона №5» (Виконавець, Позивач) було укладено Контракт №01/04 підряду на капітальне будівництво (реконструкцію) (Контракт).

Відповідно до п. 1.1. вказаного Контракту, Виконавець зобов'язувався виконати та здати, а Субпідрядник прийняти та оплатити наступні роботи: «Реконструкція повітряної лінії 10 кВ «Будуправління» від РП-1 м. Білопілля, Сумської області».

Згідно п.6.1. Контракту, вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з договірною ціною, яка є невід'ємною частиною договору (Додаток № 2, до даного Договору) та складає з урахуванням ПДВ: 68252,34 грн. (шістдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят дві грн. 34 коп.), в тому числі ПДВ 20% 11375,39 грн.

Розділом 7 Контракту встановлено порядок розрахунків між сторонами, так, зокрема:

Розрахунки за виконані роботи здійснюються у грошовій формі або в будь-якій іншій формі, що не суперечить чинному законодавству.

Субпідрядник виплачує Виконавцю аванс в розмірі 30% від договірної ціни робіт.

Оплата за виконані роботи здійснюється щомісячно на підставі проміжних актів приймання-передачі робіт, які складаються по результатам виконаних за місяць робіт, з урахуванням раніше виплаченого авансу.

Оплата за виконані роботи проводиться Субпідрядником на протязі 10 банківських днів після підписання Сторонами проміжних актів здачі-приймання робіт.

Кінцевий розрахунок проводиться Субпідрядником на протязі 10 банківських днів після підписання Сторонами кінцевого акту здачі-приймання робіт.

На виконання умов контракту Відповідач 10.02.2011 перерахував на рахунок Позивача аванс в розмірі 23000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 201 від 10.02.2011р.

Позивачем були виконані, а Відповідачем прийнято виконані обумовлені Контрактом роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011р. (форма КБ-2).

Згідно даного акту та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2011р. (форма КБ-3) загальна вартість виконаних Позивачем будівельних робіт складає 68252,34 грн.

Оплату виконаних Позивачем робіт Відповідач в повному обсязі не здійснив.

Станом на день подання позову сума основної заборгованості за Контрактом, враховуючи виплачену Відповідачем суму авансу в розмірі 23000 грн. становить 45252,34 грн.

Станом на день розгляду справи, відповідач суму заборгованості не сплатив.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 3 497,44 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 2 375,74 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 45252,34 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 8.1. Контракту, у випадку порушення виконання своїх зобов'язань за цим контрактом Сторони несуть відповідальність, визначену цим контрактом та чинним в Україні законодавством.

Згідно пункт 8.4 Контракту, за порушення субпідрядником строків оплати виконаних робіт Субпідрядник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від належної до сплати суми за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені обчислюється з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт, а саме з 11.04.2011р. по 11.10.2011р. та складає 3497,44 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 3497,44 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних становить 2375,74грн. та обчислюється з 01.04.2011р. по 31.12.2012р.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, момент виникнення прострочення оплати виконаних робіт, обчислюється з 11.04.2011р., оскільки, акт приймання виконаних будівельних робіт датований березнем 2011р., враховуючи передбачений пунктом 7.5 Контракту десятиденний термін для здійснення оплати, момент прострочення повинен обчислюватись з 11.04.2011р.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 11.04.2011р. по 31.12.2012р., суд зазначає, що до стягнення підлягає грошова сума в розмірі 2346,92 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 2346,92грн.

Судові витрати позивача (судовий збір та витрати на адвокатські послуги) відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбуд" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 3; ідентифікаційний код 35142334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська механізована колона №5" (40009, Сумська область, місто Суми, Ковпаківський район, вул. Білопільський Шлях, буд.7; ідентифікаційний код 37052727) 45252 (сорок п'ять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 34 коп. основного боргу, 3497 (три тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 44 коп. пені, 2346 (дві тисячі триста сорок шість) грн. 92 коп. 3% річних, судовий збір у розмірі 1608 (одну тисячу шістсот вісім) грн. 59 коп. та витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 3997 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 75 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 11.02.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева