Ухвала

від 06.02.2013 по справі 2а-8497/12/0170/1

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

   ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ У Х В А Л А           06 лютого 2013 року                       м. Київ                              К/9991/81845/12 Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В. розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства ,,Стевія” на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства ,,Стевія” про стягнення адміністративного-господарських санкцій, В С Т А Н О В И В : Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України. З матеріалів касаційної скарги видно, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року, позовні вимоги задоволено. Ухвалюючи рішення про задоволення позову суди керувалися статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ відповідно до якої для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.                                                                                                                                                        Згідно з частиною третьою статті 18 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини третьої статті 18-1 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. У частині першій статті 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Як встановлено судами у 2011 році відповідач, подав звіт про наявність робочих місць для інвалідів до Совєтського районного центру зайнятості станом на 01 січня 2011 року. Дані про подачу звітів за лютий –грудень 2011 року відсутні.   Отже, судами зроблено правильний висновок, що відповідач належно не інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.   Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують. Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо  касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Враховуючи те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, то правові підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Керуючись  ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -            У Х В А Л И В: Відмовити приватному підприємству ,,Стевія” у відкритті касаційного провадження на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства ,,Стевія” про стягнення адміністративного-господарських санкцій. Повернути приватному підприємству ,,Стевія” судовий збір у сумі 81,95 грн. сплачений ним за подання касаційної скарги, що підтверджується квитанцією № 15670945 від 20 грудня 2012 року. Копію касаційної скарги та додані до неї документи повернути заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                    Д.В. Ліпський           Суддя                                                                         Д.В. Ліпський