Постанова

від 06.02.2013 по справі 5016/1152/2012(5/37)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р. Справа № 5016/1152/2012(5/37)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М. суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є. розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року у справі№ 5016/1152/2012(5/37) за заявою доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Миколаїв Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистик ЛТД", м. Миколаїв пробанкрутство За участь представників: від боржника - Правдюк І. Д. дов. від 09.11.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.10.2012 року затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та припинено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистик ЛТД", м. Миколаїв.

Не погодившись з цією ухвалою, Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 11.10.2012 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий Жеков В. І., судді Сидоренко М. В., Аленін О. Ю.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.10.2012 року припинено.

Не погоджуючись з цією ухвалою суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року .

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зокрема, такий випадок встановлений статтею 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 106 цього ж кодексу апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута, як це передбачено ч. 5 ст. 52 Закону.

Після визнання грошових вимог кредитора судом останній набуває статусу повноправного учасника справи про банкрутство, а відтак, і відповідних процесуальних прав, в т.ч. на оскарження винесених у справі судових рішень.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2012 р. (суддя Міщенко В.І.) боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоджистик ЛТД" - визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистик ЛТД" арбітражного керуючого Безабчук Аллу Володимирівну; призначеному ліквідатору здійснити процедуру ліквідації боржника відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Як встановлено судом апеляційної інстанції, під час виконання своїх обов'язків по здійсненню ліквідаційної процедури ліквідатором було направлено запити до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва щодо надання інформації стосовно розрахункових рахунків боржника, відритих в банківських установах, на що ліквідатором 25.07.2012 року отримано відповідь.

Окрім того було направлено запит до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про наявність або відсутність податкового боргу боржника, на що заяви з кредиторськими вимогами не надійшло.

На виконання вимог постанови суду ліквідатором було подано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства банкрута.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що інспекція листом від 12.07.2012 року № 2728/9/10-021 повідомила ліквідатора боржника про необхідність проведення щодо Боржника перевірки, для чого ДПІ просила забезпечити ліквідатором надання первинних документів. На дане звернення ліквідатором було надано відповідь в якій повідомилось про відсутність витребуваної податковим органом документації товариства та наголошено, що керівні органи боржника відсутні за місцезнаходженням (у зв'язку із чим до боржника і були застосовані особливості банкрутства, передбачені нормами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та неможливість, у зв'язку з цим, надати податковим органам витребуваної документації.

Отже скаржник був обізнаний про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистик ЛТД", м. Миколаїв та визнання останього банкрутом.

Таким чином колегія дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, правомірно та обґрунтовано дійшов до висновку про те, що Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва не являється кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистик ЛТД", м. Миколаїв, так як скаржником не надано доказів вимог до боржника, тому скаржник не має статусу сторони у справі, та не має право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Доказів, що оскаржувана ухала господарського суду порушує права та обов'язки скаржника, ні до апеляційної скарги, ні до касаційної скарги не додано.

За таких обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що Одеський апеляційний господарський суд, ухвалою від 14.11.2012 року правомірно припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, зазначивши, що належних доказів на підтвердження того, що прийнята ухвала стосується їхніх прав та обов'язків або порушує її права, заявник не надав.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року у справі № 5016/1152/2012(5/37) залишити без змін.

Головуючий Поляков Б. М.

С у д д я Коваленко В. М.

С у д д я Короткевич О.Є.