Ухвала

від 12.02.2013 по справі 2а/1270/9299/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року справа №2а/1270/9299/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Жаботинської С.В., Шишова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/9299/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління м. Свердловськ» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2012 року № 0000122200 та № 0000132200,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління м. Свердловськ» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби (далі - Інспекція), в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення Інспекції від 21 листопада 2012 року:

- № 0000122200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 50536,00 грн., у тому числі 50535,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0000132200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» на 63170,00 грн., у тому числі 63169 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню через незаконність з огляду на таке. З посиланням на норми статей 198 та 201 Податкового кодексу (далі - ПК) України, позивач вказав, що із системного аналізу вказаних вище норм можливо дійти висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання в господарській діяльності. На момент видачі податкових накладних контрагентами позивача, останні мали статус платників податку на додану вартість, а відтак є всі правові підстави стверджувати, що позивачем дотримано всі умови включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість. Анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту реєстрації такого платника податку на додану вартість до моменту анулювання свідоцтва та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. Валові витрати підприємством сформовано із дотриманням приписів статей 138 та 139 ПК України на підставі первинних документів, які відповідають положенням статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV). Наявні у позивача документи (договори, податкові накладні, товарні накладні, акти виконаних робіт) є первинними документами у розумінні статті 9 Закону № 996-ХІV. Таким чином, у позивача наявні всі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, які підтверджують виконання договорів із його контрагентами, що свідчить про помилковість висновків податкового органу. Висновки відповідача про нікчемність угод між позивачем та його контрагентами позивач вважає помилковими, оскільки відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у цій справі позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Інспекції від 21 листопада 2012 року № 0000122200 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 50536,00 грн., у тому числі 50535,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000132200 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» на 63170,00 грн., у тому числі 63169 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення були винесені за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки, якою встановлено, що в порушення положень статті 44 ПК України, статті 1 Закону № 996-ХІV Товариством включено до складу податкового кредиту у лютому, березні 2011 року загальну суму 50535,00 грн. по операціях, поставка по яких не підтверджена документально. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та робіт з метою їх використання в господарській діяльності. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів або в разі якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Факти, викладені в акті перевірки, за твердженням відповідача, свідчать про відсутність фактичного здійснення господарських операцій по договорам, укладеним Товариством з Приватним підприємством (далі - ПП) «ВКФ «Укрпромснаб» та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Монтаж-Демонтаж-Проект», тому первинні документи по цим операціям не можуть братися до уваги для підтвердження даних податкового обліку.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство (ідентифікаційний код 36316162) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 11 червня 2009 року за № 1 391 102 0000 001235, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 315181 (а.с.61).

На податковому обліку Товариство перебуває у Інспекції, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 15 червня 2009 року № 145 (а.с.129).

У відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) Товариство зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 363161612131, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22 червня 2009 року № 100231960 (а.с.130).

Відповідно до вимог пункту 133.1 статті 133 ПК України Товариство є платником податку на прибуток підприємства.

На підставі наказу від 24 жовтня 2012 року № 279 посадовою особою Інспекції згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України у період з 24 жовтня 2012 року по 30 жовтня 2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» за період грудень 2010 року, лютий-березень 2011 року, результати якої оформлено актом від 05 листопада 2012 року № 392/22/36316162 (а.с.11-24,114).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 ПК України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Під час судового розгляду відповідачем доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 ПК України, які є обов'язковими для видачі наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, а саме, надано документальне підтвердження наявності таких обставин - за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (листи Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 24 травня 2011 року № 21725/16, від 23 серпня 2011 року № 44851/16, від 30 серпня 2011 року № 47126/16, від 27 вересня 2012 року № 21811/15-300, акт Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 23 серпня 2011 року № 1587/16-34202109 «Про проведення камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Укрпромснаб» з питань взаємовідносин з контрагентами, яким сформовані податкові зобов'язання за березень 2011 року», акт Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 23 травня 2011 року № 962/16/34721183 «Про результати камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж-Проект» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року», акт Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 30 серпня 2011 року № 1614/16-34721183 «Про проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж-Проект» з питань взаємовідносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання за лютий 2011 року», акт Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 04 березня 2011 року № 75/23/34721183 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж-Проект» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року» (а.с.79-83,84-88,89-93,94-107,118,121,124,126-127).

У зв'язку з надходженням інформації про факти, що свідчать про можливі порушення Товариством податкового законодавства, Інспекцією направлено запити до позивача від 30 травня 2011 року № 7198/23-30, від 29 серпня 2011 року № 11220/23-30 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо здійснених господарських операцій з контрагентами - ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (а.с.119,122).

На обов'язкові запити органу державної податкової служби від 30 травня 2011 року № 7198/23-30, від 29 серпня 2011 року № 11220/23-30 про надання пояснень та їх документальних підтверджень Товариство протягом 10 робочих днів з дня отримання запитів надало лише копії документів бухгалтерського та податкового обліку по фінансово-господарським операціям з контрагентами - ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», пояснень надано не було, про що свідчать листи позивача від 02 червня 2011 року № 63, від 09 вересня 2011 року № 106, від 06 квітня 2011 року № 42 (а.с.120,123,125).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у податкового органу були правові підстави, передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, для видання наказу від 24 жовтня 2012 року № 279 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління м. Свердловськ».

При проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» за період грудень 2010 року, лютий-березень 2011 року, результати якої оформлено актом від 05 листопада 2012 року № 392/22/36316162, Інспекцією дотримані вимоги пункту 79.2 статті 79 ПК України - Товариству вручені копія наказу від 24 жовтня 2012 року № 279 та письмове повідомлення від 24 жовтня 2012 року № 128 про дату початку та місце проведення такої перевірки, про що свідчить розписка директора підприємства Абузова С.К. від 20 жовтня 2012 року № 128 (а.с.115).

Згідно висновків акта від 05 листопада 2012 року № 392/22/36316162 документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено:

- відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків у зв'язку з тим, що угода поставки товару є нікчемною, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю;

- внаслідок порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, пунктів 1.2, 2.1 наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» встановлено відсутність документального підтвердження податкового кредиту, в результаті чого Товариством завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість всього у сумі 133874,00 грн.;

- на порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України підприємством занижено валові витрати з податку на прибуток за 4 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року всього в сумі 669370,00 грн., сформований по операціях з ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект», та занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток на суму 167343,00 грн.

Висновки акта перевірки вмотивовані безпідставним віднесенням сум до складу валових витрат та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, за нікчемними правочинами Товариства з ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

На підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 05 листопада 2012 року № 392/22/36316162, з урахуванням прийнятих заперечень платника податків в частині правомірного формування валових витрат у 4 кварталі 2010 року та податкового кредиту у грудні 2010 року (а.с.49-51,52-53,116-117), Інспекцією згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 2 пункту 123.1 статті 123, пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України винесені податкові повідомлення-рішення від 21 листопада 2012 року:

- № 0000122200 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 50536,00 грн., у тому числі 50535,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.55);

- № 0000132200 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» на 63170,00 грн., у тому числі 63169 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.54).

За результатами судового розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на нижчевикладене.

З 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Розділом ІІІ ПК України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із статтею 138 ПК України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (підпункт 138.4);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (підпункт 138.5).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону № 996-XIV).

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення № 88).

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.

Згідно із статтею 200 ПК України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 7 лютого 2011 року за № 1 між Товариством та ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» укладений договір субпідряду на виконання проектно-будівельних, монтажних робіт будівель та споруд асфальтного заводу ДС-158 (а.с.25-26), а 21 лютого 2011 року договір субпідряду за № 3 на виконання робіт з капітального ремонту комунальної установи Свердловської гімназії № 2 вул. Красноармійська, 1 (а.с.27-28).

В рамках виконання договорів субпідряду від 7 лютого 2011 року за № 1 та від 21 лютого 2011 року за № 3 між сторонами оформлені податкові накладні від 24 лютого 2011 року № 284, від 18 березня 2011 року № 246, акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року та березень 2011 року (а.с.29,30,31-32,33-35).

24 лютого 2011 року між Товариством та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» укладений договір від 24 лютого 2011 року за № 5/01 на постачання будівельних матеріалів (а.с.36).

В рамках виконання договору постачання від 24 лютого 2011 року за № 5/01 між сторонами оформлені податкові накладні від 24 лютого 2011 року № 716, від 16 березня 2011 року № 483, рахунок-фактура від 24 лютого 2011 року № 24021125, видаткова накладна від 24 лютого 2011 року № 240211023, рахунок-фактура від 16 березня 2011 року № 16031113, видаткова накладна від 16 березня 2011 року № 160311012 (а.с.37,38,39,40,41,42).

Податкові накладні від 24 лютого 2011 року № 284 та від 24 лютого 2011 року № 716 включені Товариством до реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2011 року за порядковими номерами 40 і 41 (а.с.139-140).

Податкові накладні від 16 березня 2011 року № 483 та від 18 березня 2011 року № 246 включені Товариством до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2011 року за порядковими номерами 22 і 31 (а.с.141-143).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року до складу податкового кредиту лютого 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям із ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» податок на додану вартість в сумі 16666,67 грн., із ПП «ВКФ «Укрпромснаб» - 14727,35 грн. (а.с.131-134).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року до складу податкового кредиту березня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям із ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» податок на додану вартість в сумі 16256,00 грн., із ПП «ВКФ «Укрпромснаб» - 2885,30 грн. (а.с.135-138).

Оплата за отримані будівельні послуги здійснена позивачем шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» грошових коштів згідно платіжного доручення від 25 лютого 2011 року № 143 в сумі 100000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 16666,67 грн., згідно платіжного доручення 18 березня 2011 року № 188 в сумі 97536,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 16256,00 грн., що також підтверджується банківськими виписками по рахунку (а.с.43,44,46,48).

Оплата за отримані будівельні матеріали здійснена позивачем шляхом перерахування на банківський рахунок П «ВКФ «Укрпромснаб» грошових коштів згідно платіжного доручення від 25 лютого 2011 року № 141 в сумі 88364,10 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 14727,35 грн., згідно платіжного доручення від 18 березня 2011 року № 189 в сумі 17311,80 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 2885,30 грн., що також підтверджується банківськими виписками по рахунку (а.с.43,44,45,47).

Витрати на оплату будівельних послуг, отриманих від ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект», та на придбання будівельних матеріалів від ПП «ВКФ «Укрпромснаб» в загальній сумі 252675,00 грн. включені Товариством до складу валових витрат у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року (а.с.144-145).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у лютому-березні 2011 року та валові витрати за І квартал 2011 року по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» сформовано з дотриманням вимог ПК України.

Суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину, що, в свою чергу, не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

З огляду на реальний характер господарських операцій з придбання будівельних робіт та будівельних матеріалів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення Товариству суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 50536,00 грн., у тому числі 50535,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» на 63170,00 грн., у тому числі 63169 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагентів позивача - ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», що відображено у акті Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 23 серпня 2011 року № 1587/16-34202109 «Про проведення камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Укрпромснаб» з питань взаємовідносин з контрагентами, яким сформовані податкові зобов'язання за березень 2011 року», акті Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 23 травня 2011 року № 962/16/34721183 «Про результати камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж-Проект» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року», акті Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 30 серпня 2011 року № 1614/16-34721183 «Про проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж-Проект» з питань взаємовідносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання за лютий 2011 року», акті Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 04 березня 2011 року № 75/23/34721183 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж-Проект» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року», суд не приймає до уваги, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагентів платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже, не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Відповідачем суду не надано доказів порушення правил бухгалтерського та податкового обліку саме позивачем. Натомість позивачем документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/9299/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління м. Свердловськ» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2012 року № 0000122200 та № 0000132200, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.В.Жаботинська

О.О.Шишов