Постанова

від 11.02.2013 по справі 31/5005/9204/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2013 року Справа № 31/5005/9204/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача

суддів: Джихур О.В., Тищик І.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Кірія О.К. голова правління, наказ № 235 від 28.04.10;

від позивача: Скидан Л.Ф., довіреність № 4/676 від 14.11.12;

від позивача: Поєдинок О.В., довіреність № 4/746 від 18.11.12;

від позивача: Сахончик О.О., довіреність № 6/2 від 03.01.13;

від відповідача-2: Кущик А.А., довіреність № б/н від 12.11.12;

представник відповідача-1 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "МИР", м. Київ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2012 року у справі № 31/5005/9204/2012

за позовом публічного акціонерного товариства "Комбінат "Придніпровський", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Г.К.", м. Дніпропетровськ,

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "МИР", м. Київ

про визнання недійсним договору, -

В С Т А Н О В И В:

23.10.2010 року до господарського суду Дніпропетровської області звернулось публічне акціонерне товариство "Комбінат "Придніпровський", м. Дніпропетровськ із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Г.К.", м. Дніпропетровськ та товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "МИР", м. Київ про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №18 від 15.09.2012р.

В обґрунтування вимог позовної заяви, позивач посилався на те, що позивач купував у відповідача-1 молоко за договором від 01 січня 2009 року №20 і в період з початку дії договору до 01.08.2009 року, позивач отримав від відповідача-1 молоко на загальну суму 10 178 367,14 грн.

Також, протягом січня - жовтня 2009 року позивач сплатив заборгованість за отримане молоко, однак на дату укладення між відповідачами договору № 18 від 15.09.2012 року уступки права вимоги, право вимоги оплати 4 945 737 грн. 66 коп. за договором № 20 від 01.01.2009 року заборгованості не існувало.

Позивач просив визнати недійсним укладений між відповідачами - 1,2 договір уступки права вимоги №18 від 15.09.2012 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2012 року у справі № 31/5005/9204/2012 (суддя Єременко А.В.) позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Комбінат "Придніпровський", м. Дніпропетровськ задоволені.

Визнано недійсним договір відступлення права вимоги №18 від 15.09.2012р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Г.К." та товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "МИР".

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Г.К." на користь публічного акціонерного товариства "Комбінат "Придніпровський" витрати по оплаті судового збору у розмірі 536,50 грн.

В мотивувальній частині рішення від 26.12.2012 року суд першої інстанції встановив, що позивач протягом січня-жовтня 2009 року сплатив суму у розмірі 10 668 243 грн. 91 коп., з якої 522 772,93 грн. віднесено, як оплату за договором про закупівлю молока № 173 від 01.08.2007 року, а 56 191, 93 грн. - є різницею між отриманою аудитором фактичною вартістю молока, поставленого у 2009 році, та вартістю цього молока, зазначеними за даними постачальника підприємства.

Залишок непогашеної заборгованості перед постачальником ТОВ «Т.Г.К.», станом на 31.10.2009 року склав 36 458 грн. 60 коп.

Зазначена сума заборгованості була сплачена позивачем за видатковим касовим ордером № 7854 від 28.12.2009 року.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2012 року, відповідач-2 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування вимог прохальної частини апеляційної скарги відповідач-2 посилається на недоведеність фактичних обставин справи судом першої інстанції, які він вважав доведеними.

Зокрема, оспорюється факт проведення належним чином розрахунку між сторонами, а саме: ТОВ «Т.Г.К.», як юридична особа, грошей не отримувало, директор Глущенко Р.В. у видаткових касових ордерах не розписувався.

Підпис та рукописний текст від його імені зроблений невідомою особою. Судом першої інстанції необґрунтовано відхилено клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Не перевіривши дані про підроблення підпису, висновки суду першої інстанції щодо відсутності заборгованості 4 898 461грн. 56коп. є передчасними.

На думку відповідача - 2, господарський суд припустився і порушень матеріального права: відсутні доручення на отримання з каси грошових коштів посадовими особами ТОВ «Т.Г.К.»; відсутність довіреності відповідача-2 розцінює, як факт неоплати за поставлений товар.

Зазначене є порушенням Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року.

Отже, відповідач - 2 просив визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 18 від 15.09.2012 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.

07.02.2013 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача-2 є безпідставними та необґрунтованими, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2012 року - прийнято у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів справі.

Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 08.02.2013 року № 157 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Джихур О.В., Тищик І.В.

11.02.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги та просили оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача - 2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2012 року у справі № 31/5005/9204/2012.

Представник відповідача - 1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "МИР", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2012 року у справі № 31/5005/9204/2012 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2009 року між ПАТ «Комбінат «Придніпровський» (покупець) та ТОВ «Т.Г.К.» (продавець) укладено договір на закупівлю молока.

Згідно п.3.3 Договору від 01.01.2009 року, сторони узгодили, що оплату за молоко «Покупець» здійснює шляхом готівкового чи безготівкового розрахунку по узгодженому сторонами графіку, передбаченому в Протоколі узгодження ціни (Додаток №1), по фактичному надходженню молока за даний період, але не рідше одного разу на тиждень.

15 вересня 2012 року первісний кредитор за Договором від 01.01.2009 року - ТОВ «Т.Г.К.» відступає новому кредитору - ТОВ «Юридична компанія «Мир», право вимоги до боржника (позивача), на підставі Договору № 20 від 01.01.2009 року, суми в розмірі 4 945 737 грн. 66 коп.

Сторони обумовили, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання Договору (п.4) від 15.09.2012 року, а також, у момент підписання договору первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються за Договором (п.5).

У матеріалах даної справи є Акт приймання-передачі документів від 15.09.2012 року (т.33 а.с.6), з якого вбачається, що передані оригінал Договору № 20 від 01.01.2009 року, оригінали видаткових накладних до Договору № 20 від 01.01.2009 року, реєстр платежів по безготівковому розрахунку за поставлений товар згідно видаткових накладних по зазначеному Договору закупівлі молока.

Спірні правовідносини сторін виникли внаслідок неузгодженість між позивачем та відповідачами - 1,2 щодо наявності заборгованості у боржника перед первісним кредитором, зокрема, боржник зазначає про її відсутність через проведення розрахунку в готівковій формі, а відповідач-2 посилається на неналежне проведення розрахунку через касу за відсутності підпису на видаткових касових ордерах його директора та відсутності повноважень (довіреності) на отримання грошей.

Саме через відсутність заборгованості судом першої інстанції визнано недійсним Договір уступки права вимоги № 18 від 15.09.2012 року.

До правовідносин, що склались між сторонами, підлягає застосуванню наступне законодавство України.

Стаття 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) містить перелік підстав заміни кредитора у зобов'язанні:

1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

- передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

- правонаступництва;

- виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

- виконання обов'язку боржника третьою особою.

2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 514 ЦК України - Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні: до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 517 ЦК України: Докази прав нового кредитора у зобов'язанні:

1. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

2. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Спірною є заборгованість в розмірі 4 945 737 грн. 66 коп., яка утворилася між боржником і первісним кредитором, і яка була передана по Договору відступлення права вимоги № 18 від 15.09.2012 року.

Отже, стосовно належної форми розрахунків:

- відповідач-2 оспорює видаткові касові ордери внаслідок відсутності підпису директора і повноважень особи на отримання грошей.

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами), визначено порядок здійснення касових операцій особами, до посадових обов'язків яких належить оформлення касових документів, прийняття та видача готівки тощо.

Так, відповідно до пункту 3.4 Положення, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, які мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.

Згідно із статтею 65 Господарського кодексу України, для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства, з яким укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника.

Керівник підприємства діє від імені підприємства, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Правові засади регулювання, організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, відповідно до п.5 ст.8 наведеного Закону, підприємство самостійно визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

З матеріалів справи вбачається, що поточне керівництво діяльністю відповідача-1 здійснюється Дирекцією, до складу якої входить директор, а також інші посадові особи Товариства.

Право підпису від імені Товариства мають: директор Товариства, або особи, спеціально уповноважені ним(т.3 а.с.22).

Глущенко Руслан Вікторович, і.к. 2557220916, має паспорт серії АН №278960, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Дніпропетровській області 16.09.2004 року - є засновником ТОВ «Т.Г.К.» (т.3 а.с.10), він же є директором цієї юридичної особи і був директором на час виникнення правовідносин між сторонами за основним договором і договором про уступку права вимоги, який оспорюється у даній справі.

Пункт 3.5 Положення передбачає, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий.

Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору.

Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа .

У всіх видаткових касових ордерах, які оспорюються відповідачем-2, як форма готівкового розрахунку особа, яка отримувала кошти від імені ТОВ «Т.Г.К.» ідентифікована за паспортом, як Глущенко Р.В., який без довіреності міг представляти товариство, як директор юридичної особи в силу положень Статуту (т.1 а.с.89-150).

Доказів того, що Глущенко Р.В. мав правовідносини з позивачем, як фізична особа і міг отримувати кошти для себе, як фізична особа, в матеріалах справи відсутні.

Положенням регламентовано і перевірки органами контролю законності здійснення касових операцій, а саме :

п.7.1. Вимоги цієї глави застосовуються під час перевірок підприємств (підприємців) органами контролю, які діють згідно із законодавством України. Періодичність проведення цих перевірок та строк, протягом якого вони здійснюються, визначають безпосередньо органи контролю.

п.7.2. Перелік підприємств (підприємців), що підлягають зазначеним перевіркам за конкретні періоди, визначається з урахуванням обсягів здійснюваних ними операцій з готівкою.

Під час перевірок з'ясовуються структура підприємства, кількість відкритих поточних рахунків підприємства (підприємця) у банках, наявність у підприємства (підприємця) податкового боргу, результати раніше здійснених перевірок, дотримання ними порядку ведення операцій з готівкою.

Органи контролю беруть участь у проведенні спільних перевірок.

Перевірка безпосередньо за місцезнаходженням підприємства (підприємця) здійснюється на підставі документів, визначених законодавством України за певний період - квартал, півріччя, рік тощо.

п.7.3. Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.

У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Слід також зазначити, що відповідно до пункту 7.9 Положення, під час перевірки підприємств органами контролю з'ясовується правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів (проставлення потрібних дат, номерів, сум, зазначення підстав для їх виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, відбитків печаток та штампів, підписів про отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо).

Предметом планової виїзної перевірки ПАТ «Комбінат «Придніпровський» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року (т.1 а.с.61), були в тому числі перевірені і правовідносини за договором з відповідачем-1 (т.1 а.с.63).

Апеляційним судом досліджено повний текст Акта перевірки від 25.02.2011 року, з якого вбачається, що предметом перевірки (розділ Акта 3.7.2) було і питання дотримання вимог та норм з регулювання та обігу готівки в касі.

Зауважень щодо неправильності ведення бухгалтерського обліку у правовідносинах між сторонами актом встановлено не було.

З матеріалів аудиторської перевірки (т.2 а.с 133), яку суд першої інстанції поклав в основу судового рішення від 26.12.2012 року, вбачається, що через касу в 2007 році оплачено 869 901 грн.43 коп. У 2008 році оплачено через касу 11 425 829 грн. 21 коп., у 2009 році оплачено через касу 4 898 461 грн. 56 коп. Всього готівкою оплачено 17 194 192 грн. 20 коп.

Оскільки, правовідносини між сторонами є стабільними і тривалими, а суми грошових коштів, що були сплачені готівкою через касу є значними (майже 50 % від всієї суми розрахунку - 32 968 370 грн. 20 коп. (т.2 а.с.146), і вони були без заперечень визнані відповідачем -1 по інших фактах розрахунку, як належний доказ розрахунку, то у суду немає підстав вважати, що невстановлені особи могли недобросовісно скористатися паспортом директора відповідача, сфальсифікувати його підпис і викрасти грошові кошти. Тим більше, що особа, яка отримала гроші від імені Товариства, була ідентифікована касиром по паспорту.

З приймальної квитанції (т.1 а.с.16-17) станом на липень 2009 року вбачається, що залишок заборгованості на кінець місяця складає всього 589 386 гр. 54 коп.; ця квитанція підписана обома сторонами і підпис директора з боку ТОВ «Т.Г.К.» завірений печаткою.

Що стосується відсутності довіреності і посилання відповідача-2 на порушення цим самим Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року, то у відповідності до п.10.7 Статуту відповідача-1 директор несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов'язків та без доручення здійснює будь-які дії від імені Товариства.

За таких обставин, неправильно вважати, що заборгованість має місце.

У даному випадку зобов'язання припинилося виконанням, а тому заміна кредитора у зобов'язанні, яке припинилося, є неможливою і суперечить вимогам ст.ст. 512-517 Цивільного кодексу України.

У відповідності до змісту статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з тим, не можуть бути прийняті до уваги посилання представників позивача на Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським виробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, оскільки у відповідності до п.2.3 (г) обмеження не поширюються на розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 10.12.1996р. № 02-5/422 "Про судове рішення" - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2012 року у справі № 31/5005/9204/2012, оскільки суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, вірно застосував норми матеріального і процесуального права.

Наведені у апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не спростовують його висновків.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "МИР", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2012 року у справі № 31/5005/9204/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2012 року у справі № 31/5005/9204/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя О.В. Джихур

Суддя І.В. Тищик

Повний текст постанови складений 13.02.2013 року.