Постанова

від 07.02.2013 по справі 10/8/5022-354/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.13 Справа № 10/8/5022-354/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желіка М. Б.

Костів Т. С.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників:

від позивача за первісним позовом - не з'явились,

від відповідача 1 за первісним позовом - не з'явились,

від відповідача 2 за первісним позовом - не з'явились

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф", №305 від 06.08.2012 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 22.07.2012 року

у справі № 10/8/5022-354/2012

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф", м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області

до відповідача 1 Споживчого товариства "Орбіта -2010", м. Тернопіль

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця

про стягнення боргу,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області

до відповідача 2 Споживчого товариства "Орбіта - 2010", м. Тернопіль

про визнання недійсним договору про переведення боргу,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.07.2012 року у справі 10/8/5022-354/2012. Первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Споживчого товариства "Орбіта - 2010", 46000, м. Тернопіль,вул. Подільська, 21, ідентифікаційний код 37016097 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", 47302, м. Збараж, вул. Шолом Алейхема,1, ідентифікаційний код 35068869 - 64 458.74 грн. боргу; 3 494.68 грн. пені; 128.92 грн. інфляційних нарахувань; 698.93 грн. 3% річних; 3 222.94 грн. штрафу; 1 440 грн. в повернення сплаченого судового збору. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" , м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Лікеро- горілчаний завод Калганоф", м. Збараж, вул. Шолом Алейхема,1 боргу в сумі 45 413,71 грн. -відмовлено.Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення Договір про переведення боргу № 15/03, укладеного 15.03.2012 року між ТОВ "Домінікана" Тернопільська філія , споживчим товариством "Орбіта-2010", м. Тернопіль та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод", м. Збараж.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач за первісним позовом, товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф", подав апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення в частині відмови в стягненні з ТОВ «Домінікана» на користь ТОВ «ЛГЗ Калганоф» боргу в сумі 45 415, 71 грн. скасувати, постановити в цій частині нове рішення, яким первісний позов задоволити повністю. Крім того, апелянт просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 22.07.2012 року у справі 10/8/5022-354/2012 в частині задоволення зустрічного позову ТОВ «Домінікана» до ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф", СТ «Орбіта» про визнання недійсним договору № 15/03 від 15.03.2012 року про переведення боргу та постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити ТОВ «Домінікана» в задоволенні зустрічного позову. При цьому апелянт вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Однак, при укладенні договору, ТОВ «Домінікана» не було надано доказів повідомлення ТОВ «ЛГЗ Калганоф» про обмеження повноважень директора щодо представництва юридичної особи ТОВ «Домінікана», у зв'язку з чим такі обмеження, на думку апелянта, згідно ст. 92 ЦК України не мають юридичної сили.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

Представники відповідача 1 та 2 за первісним позовом в судове засідання не з'явились, хоча про час і місце розгляду даної справи були належним чином повідомлені. Представник позивача за первісним позовом також не з'являвся в судове засідання, проте на адресу суду скеровувались телеграми від імені директора ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" - Шагіна О.П., в яких просили здійснювати розгляд справи без їхньої участі та вказували що повністю підтримують обставини викладені в їхній апеляційній скарзі.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" без задоволення.

24 лютого 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", м. Збараж та Споживчим товариством "Орбіта -2010", м. Тернопіль було укладено Договір купівлі-продажу № 24/02-1.

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець (ТзОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф") зобов'язувався передати у власність Покупця ( споживчого товариства "Орбіта-2010" ), а Покупець зобов'язується прийняти у власність Товар та оплатити його відповідно до умов даного Договору .

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що кількість та асортимент товару визначається сторонами на кожну партію окремо і відображається ними у відповідних накладних та/або товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Факт передачі товару засвідчується підписами та печатками сторін у відповідних накладних та / або товаро-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору , згідно Видаткових накладних № К-00000533 від 23.11.2011 року та № К-00000554 від 06.12.2011 року Позивач поставив споживчому товариству "Орбіта -2010" алкогольну продукцію в асортименті на суму 109 872,45 грн.

Факт отримання товару по Видаткових накладних №К-00000533 від 23.11.2011 року на суму 91 458.86 грн. та № К-00000554 від 06.12.2011 року на суму 18 413,59 грн. підтверджується підписами уповноважених представників сторін на Видаткових накладних та відтисками мокрих печаток .

Згідно п. 5.2. Договору Покупець зобов'язується провести повну оплату вартості товару, наданого на умовах відстрочки платежу, не пізніше 21 ( двадцяти одного ) календарного дня з дня його отримання.

Оплата за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця (п. 5.3. Договору).

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 1 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Споживче товариство "Орбіта-2010", м. Тернопіль своїх зобов'язань згідно договору від 24.02.2011 року не виконало, оплату за отриману продукцію в сумі 109 872.45 грн. в установлений строк не провело.

23 січня 2012 року позивачем ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" на адресу споживчого товариства "Орбіта-2010" була направлена вимога № 13 про погашення заборгованості, яка залишена без відповіді відповідачем.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що Покупець: споживче товариство "Орбіта-2010" отримало від ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" продукцію, не оплатило вартості товару на суму 109 872,45 грн., що в силу ст.ст. 526 та 530 ЦК України є неприпустимим.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" просить стягнути з споживчого товариства "Орбіта-2010", м. Тернопіль борг в сумі 64 458.74 грн., що виник на підставі Договору купівлі-продажу № 24/02-1 від 24.02.2011 року .

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", м. Збараж визначило предметом позову стягнення з відповідача 1 споживчого товариства "Орбіта-2010", м. Тернопіль боргу саме в сумі 64 458.74 грн. Вказана вимога є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення.

Пунктом 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частино основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації ( плати ) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (стаття 546 ЦК).

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

Так, відповідно до 6.2.1. Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупцем, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати вартості поставленої та неоплаченої вчасно продукції;

згідно п. 6.2.2. Договору крім пені , за несвоєчасний розрахунок ( прострочення оплати вартості поставленої продукції ) з Покупця стягуються інфляційні нарахування та 3 ( три ) % річних за користування чужими грошами;

згідно п. 6.2.3. Договору - 5% ( п'ять відсотків ) штрафу за прострочення оплати вартості переданої продукції.

Отже, у позивача є правові підстави для нарахування пені, індексу інфляції ,3% річних та штрафу.

Нарахування пені згідно накладної № К-00000533 від 23.11.2011 року:

сума боргу 46045.15 грн. х 136 днів ( з 15.12.2011 року по 28.04.2012 року ) =2566.45 грн.

Нарахування пені згідно накладної № К-00000554 від 06.12.2011 року:

сума боргу 18413.59 грн. х123 дні ( з 28.12.2011 року по 28.04.2012 року ) = 928.23 грн.

Таким чином сума пені, яку має сплатити споживче товариство "Орбіта-2010" згідно накладних становить 3 494.68 грн.

Нарахування 3% річних згідно накладної № К-00000533 від 23.11.2011 року:

сума боргу 46045.15 грн. х 136 ( кількість днів прострочки ) за період з 15.12.2011 року по 19.04.2012 року = 513.29 грн.;

Нарахування 3% річних згідно накладної № К-00000554 від 06.12.2011 року:

Сума боргу 18413.59 х 123 ( з 28.12.2011 року по 19.04.2012 року ) = 185.64 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає 698.93 грн. 3% річних.

Нарахування 5% штрафу згідно накладної № К-00000533 від 23.11.2011 року:

46045.15 грн.( сума боргу ) х 5% = 2 302.26 грн.

Нарахування 5% штрафу згідно накладної № 00000544 від 06.12.2011 року:

18413.59 грн. ( сума боргу ) х 5% = 920.68 грн.

Отже, 5% штрафу за прострочення оплати вартості переданої продукції становить 3 222.94 грн.

Також позивач нарахував споживчому товариству інфляційні втрати за грудень 2011 року в сумі 128.92 грн., які приймаються судом, як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Таким чином, Позивач по справі представив суду розрахунки суми боргу з урахуванням індексу інфляції, нарахування пені , 3% річних, інфляційних нарахувань, які приймаються судом, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Іншу частину боргу в сумі 45413.71 грн., згідно Договору купівлі-продажу № 24/02-1 від 24.02.2011 року ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", м. Збараж просить стягнути в відповідача 2, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", посилаючись на умови Договору про переведення боргу № 15/03.2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця заперечує щодо наявної заборгованості перед первісним позивачем та подало зустрічний позов.

В зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця просить визнати недійсним Договір № 15/03 про переведення боргу від 15.03.2012 року.

Відповідно до ч.1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п'ятою та шостою ст.. 203 ЦК України.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 520 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою ( переведення боргу ) лише за згодою кредитора.

Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення , що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (стаття 522 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається , що 15.03.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінікана", Тернопільська філія ТОВ "Домінікана", надалі "новий боржник", в особі директора Ільянова Д.Є. , що діє на підставі Довіреності № 7, споживче товариство "Орбіта -2010" ("Первісний кредитор" ) в особі голови Зайцевої О.Й., яка діє на підставі Статуту та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" в особі директора Шанігоної О.П., що діє на підставі Статуту уклали Договір про переведення боргу № 15/03.

У пункті 1 Договору вказано, що Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони ( Первісного боржника ) у зобов'язанні, що виникає із Договору від 24 лютого 2011 року, укладеного між Первісним боржником та Кредитором.

Первісний боржник переводить на Нового боржника грошове зобов'язання, яке існує у Первісного боржника, перед Кредитором у розмірі 45 413.71 грн. ( пункт 2 Договору ).

Згідно п.3 Договору Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в основному договорі і підписуючи зі свого боку цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах , визначених цим Договором.

Вказаний Договір № 158/03 від 15.03.2012 року від імені ТОВ "Домінікана", Тернопільська філія ТОВ підписав директор Тернопільської філії Ільянов Д.Є. та скріпив відтиском мокрої печатки Тернопільської філії ТОВ "Домінікана".

Згідно пункту 1 статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функції.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (п. 3 статті 95 ЦК України).

Згідно п. 4 статті 95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності .

Так, в силу ч. 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Абзацом першим частини третьої статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, які він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п.п. 9.1.-9.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України ( зі змінами та доповненнями ) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.09.1999 року № 02-5/111, письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладання угод діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу, без належних повноважень на її укладання або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони ( від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма, тощо) або вчинення дій, які свідчать про її схвалення (прийняття її до виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Укладеним Договором від 24 січня 2012 року сторони встановили взаємні права та обов'язки з сторін щодо переведення боргу в сумі 45 413,71 грн., в тому числі і обов'язки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", а саме: сплатити борг в сумі 45 413.71 грн. ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", м. Збараж.

ТОВ "Домінікана", Тернопільська філія ТОВ підписало спірний договір без застережень.

Підтримуючи зустрічний позов ТОВ "Домінікана", м. Вінниця надало господарському суду Положення про Тернопільську філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", затвердженого Загальними Зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", Протокол № 15 від 02 грудня 2011 року.

Згідно п. 3.1. Положення Філія є відокремленим структурним підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" без статусу юридичної особи безпосередньо підпорядкована виконавчому органу Товариства та вступає в господарські, договірні, розрахункові та інші відносини , а також здійснює діяльність в межах своєї компетенції від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана".

Філія здійснює господарську діяльність у відповідності до законодавства України, Статуту , цього Положення та на підставі Ліцензії ТОВ на провадження певних видів господарської діяльності та інших дозволів і погоджень, виданих Товариству .

Відповідно до пункту 3.4 Положення Філія має право від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" укладати договори з продажу алкогольних напоїв та інші договори, але лише відповідно до мети та предмету своєї діяльності і в межах повноважень згідно з цим Положенням.

Пунктом 2 Положення про Тернопільську філію визначено , що філія створюється з метою найбільш повного задоволення потреб споживачів. Предметом діяльності філії є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Пунктом 6.1. Положення визначено, що філію очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Зборами Учасників Товариства.

ТОВ "Домінікана", м. Вінниця надала суду Довіреність № 7 від 12 грудня 2011 року (копія знаходиться в матеріалах справи), з якої вбачається, що Товариство уповноважує та надає право директору Тернопільської філії ТОВ "Домінікана" Ільянову Дмитру Євгеновичу здійснювати керівництво фінансово-господарською діяльністю Філії у відповідності з вимогами, передбаченими Положенням про філію, Статутом ТОВ і діючим законодавством України. Крім цього, директор філії має, зокрема, право:

п.3. Укладати і виконувати договори, контракти та інші угоди з юридичними та фізичними особами, що відносяться до діяльності філії, за винятком договорів кредиту, фінансової позики, застави

п.8.Угоди, зобов'язання та інші дії, вчинені посадовими особами Філії, з перевищенням повноважень, передбачених цією Довіреністю, є недійсними та такими, що не мають юридичної сили. По таких угодах відповідальність несе посадова особа -Ільянов Дмитро Євгенович.

Отже, дослідивши зміст Положення про Тернопільську філію ТОВ "Домінікана", заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що директор Тернопільської філії ТзОВ "Домінікана" не був наділений відповідними повноваженнями на укладання та підписання Договору № 15/3 від 15.03.2012 року про переведення боргу, а тому з огляду на зазначене суд вважає, що заявлена зустрічна позовна вимога про визнання недійсним договору про переведення боргу №15/03 від 15.03.2012 року є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Оскільки, господарським судом визнається недійсним Договір № 15/03 від 15.03.2012 року про переведення боргу, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця боргу в сумі 45 413.71 грн., як необґрунтований.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" - відмовити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 22.07.2012 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 12.02.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Костів Т. С.