Постанова

від 11.02.2013 по справі 826/1435/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 лютого 2013 року № 826/1435/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс» прозупинення видаткових операцій на рахунках платника податків

за участю представників сторін:

від заявника - Вегера Т.М.;

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2013 року о 16:15 год. (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс», в якому просить суд зупинити видаткові операції на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс» до моменту настання обставин, передбачених пунктом 89.41 статті 89 Податкового кодексу України.

Подання обґрунтоване тим, що станом на 01 лютого 2013 року відповідач має заборгованість у розмірі 281 984,92 грн. зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), згідно Акта про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу № 3 від 01 лютого 2013 року відповідач не надав податковому керуючому документи, необхідні для такого опису, чим порушено вимоги п.89.4 ст. 89 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2013 року подання Держаної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби залишено без руху.

Відповідно до ухвали суду від 06 лютого 2013 року відкрито провадження у справі № 826/1435/13-а та призначено справу до судового розгляду на 08 лютого 2013 року.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників у судове засідання 08 лютого 2013 року не забезпечили, відповідач надав через канцелярію суду клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з чим судом відкладено розгляд справи на 11 лютого 2013 року.

В судовому засіданні 11 лютого 2013 року представник позивача подання підтримала та зазначила, що відповідач обов'язку щодо надання документів, необхідних для здійснення опису активів не виконав і станом на 07 лютого 2013 року.

11 лютого 2013 року від представника відповідача надійшли заперечення на подання, у яких відповідач зазначав про подання до позивача уточненої податкової декларації з сплати за землю. Крім того, представник відповідача зазначав, що через збої у програмі «МЕДОК» відбулося подвійне нарахування зазначеного податку. У зв'язку з поданням уточненої декларації відповідач взагалі заперечує наявність боргу.

Відповідач явку повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом) у відповідності до частини 3 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, протокольною ухвалою від 11 лютого 2013 року суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника заявника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс» зареєстровано як суб'єкт господарської діяльності 22 липня 2003 року, останньому присвоєно ідентифікаційний код 30675280 і внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за номером 10001183983.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48/50.

За даними довідки заявника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс» станом на 31 січня 2013 року має заборгованість у сумі 281 984,92грн. зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

На виконання вказаних вимог заявник виніс податкову вимогу № 2680 від 25 грудня 2012 року на загальну суму заборгованості 76 311,10 грн., яку вручено відповідачу 23 січня 2013 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Судом встановлено, що 25 грудня 2012 року заступник начальника ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС Скляренко А.С. прийняв рішення № 3717 про опис майна ТОВ «Фірма Лада-Люкс» у податкову заставу. Вказане рішення було отримано відповідачем 23 січня 2013 року.

Відповідно до листа № 484/10/19-037 від 10 січня 2013 року «Про надання інформації та документів» відповідачу на підставі статей 88, 89 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 11 жовтня 2011 року № 1273 запропоновано надати перелік майна (згідно наданої форми), яке перебуває у власності підприємства (господарському віданні або оперативному управлінні), балансова вартість якого відповідає або є більшою за суму податкового боргу, з метою складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави. Також зазначено, що відповідь на запит та необхідні документи необхідно надати у десятиденний термін з моменту його отримання. Вказаний лист отримано відповідачем 23 січня 2013 року.

У зв'язку з тим, що відповідачем станом на 01 лютого 2013 року будь-яких документів Державній податковій інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби надано не було, заявник з вернувся до суду із зазначеним поданням.

Відповідно до пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 цього Кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Підпунктом 20.1.16 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом (ч. 3 статті 183-3 КАС України).

Наведені правові норми свідчать про те, що можливість звернення податкового органу до суду з відповідним поданням пов'язується із настанням конкретної обставини.

Обставиною, що зумовила звернення до суду у даному випадку, заявник визначив не подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс» на вимогу податкового органу документів, необхідних для здійснення опису майна у податкову заставу.

З матеріалів справи вбачається, що 21 січня 2013 року Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби разом з податковою вимогою форми «Ю» від 25 грудня 2012 року № 2680, рішенням про опис майна у податкову заставу від 25 грудня 2012 року № 3717, надіслала Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс» лист від 11 січня 2013 року № 484/10/19-037 «Про надання інформації та документів», у якому просила надати перелік майна, яке перебуває у власності підприємства та балансова вартість якого відповідає або є більшою за суму податкового боргу, з метою складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави у десятиденний термін з моменту отримання запиту.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи, лист від 11 січня 2013 року № 484/10/19-037 «Про надання інформації та документів» отримано представником відповідача 23 січня 2013 року.

Поняття строку та питання початку його перебігу у податкових правовідносинах Податковим кодексом України не визначені.

Як передбачено у частині сьомій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Тому при визначенні початку перебігу строку, встановленого заявником у листі від 11 січня 2013 року № 484/10/19-037 «Про надання інформації та документів», суд вважає за необхідне застосувати відповідні норми Цивільного кодексу України за аналогією.

Так, за визначенням частини першої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з частиною п'ятою статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що відповідач отримав лист Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 11 січня 2013 року № 484/10/19-037 «Про надання інформації та документів» 23 січня 2013 року, десятиденний строк для надання необхідних документів починає свій перебіг 24 січня 2013 року та, з урахуванням того, що останній день строку припадає на вихідний день (02 лютого 2013 року), такий строк закінчується 04 лютого 2013 року.

Разом з тим, суд звертає увагу, що акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби складено вже 01 лютого 2013 року, тобто до закінчення строку, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс» з метою надання необхідних документів для опису майна у податкову заставу; у свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс» мало час до 04 лютого 2013 року, включно, подати на вимогу заявника необхідні документи, зокрема через установи зв'язку.

Наведене свідчить, що акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 01 лютого 2013 року № 3 складено Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби передчасно, а на день його складання Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс» не було таким платником податків, який не подав документів, необхідних для опису майна у податкову заставу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась до суду із поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс» за відсутності підстав, передбачених пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України, що виключає можливість задоволення такого подання.

При цьому подана заявником службова записка № 9/01.1-12 від 07 лютого 2013 року про те, що станом на 07 лютого 2013 року до заявника не надходили документи щодо надання майна у податкову заставу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс» не підтверджує наявність обставин, з якими заявник пов'язує виникнення права на звернення до суду. Доказів не надходження від відповідача документів станом на 08 лютого 2013 року та станом на момент розгляду справи у суді представник заявника суду не надав, зазначивши в судовому засіданні про реорганізацію заявника та збої у роботі баз даних.

Крім того, з поданих відповідачем заперечень на подання, уточненої податкової декларації з плати за землю, квитанції № 1 та копій виписок по рахунку вбачається спір про право в частині наявності боргу у відповідача з орендної плати за землю.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби не доведено існування підстав для зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс», а тому вимоги подання не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко