Постанова

від 07.02.2013 по справі 2а-13849/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13849/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Акуленко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гормезис» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Гормезис» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гормезис» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби та просило визнати протиправним та скасувати рішення від 14.09.2012 року №348/15-238 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не надала суду підтверджуючих документів, передбачених підпунктом 5.5.2.3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість; що до компетенції органів державної податкової служби не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в тому числі контроль за достовірністю даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Наполягає на тому, що судом першої інстанції безпідставно зроблений висновок про те, що ПП «Гормезис» у правовідносинах представляють не уповноважені особи, і, що документи підприємства не мають юридичної сили.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ПП «Гормезис» зареєстровано 30.06.2011 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією.

ПП «Гормезис» 27.07.2011 року зареєстроване у ДПІ у Голосіївському районі міста Києва як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 100346095) на підставі п.2.2 ст. 2 , п 9.4. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» за добровільним рішенням платника.

14.09.2012 року ДПІ у Голосіївському районі міста Києва прийнято рішення №348/15-238 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Гормезис».

Підставою для анулювання відповідно до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України стали довідка від 14.09.2012 року №347/15-236 та акти №1512/3/23-40-37717342 від 19.12.2011 року, №610/3/22-80/37717342 від 13.09.2012 року, якими встановлено факт подання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість протягом періоду з вересня 2011 року по серпень 2012 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткування операцій 0 гривень.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано достатньо доказів на підтвердження відсутності постачання/придбання товарів позивачем, що є підставою для зниження обсягу оподаткування операцій до 0 гривень з подальшим анулюванням його реєстрації як платника ПДВ. Таким чином, суд першої інстанції вдався до аналізу реальності (товарності) здійснених позивачем операцій в межах розгляду справи про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до звітних документів позивача, за час реєстрації платником ПДВ, ПП «Гормезис» вчинено оподаткованих операцій: у серпні 2011 року: податкові зобов'язання - 2 960 521 грн., податковий кредит -2 910 184 грн.; у вересні 2011 року: податкові зобов'язання - 3 624 090 грн., податковий кредит - 3 562 387 грн.; у жовтні 2011 року: податкові зобов'язання - 3 511 984 грн., податковий кредит - 3 451 694 грн. Така податкова звітність позивача за відповідні періоди була прийнята податковим органом та недійсною не визнавалася.

У відповідності до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ст.ст.107, 110, 111 КАС України, отримавши позовну заяву, головуючий визначається з переліком визначених у цих статтях питань, тобто, насамперед, визначається із сторонами та предметом позову, межами позовних вимог, предметом доказування і колом засобів доказування.

За приписами ч.ч.1, 4 ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, - не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до підпункту "г" п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, реєстрація підприємства - платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Стаття 62 ПК України передбачає три способи здійснення податкового контролю, кожен із яких стосується окремого напрямку контрольної діяльності, що охоплює однорідні за своїм змістом дії контролюючих органів, платників податків, інших осіб по виконанню покладених на них обов'язків у сфері оподаткування.

Вказаною статтею Кодексу до таких способів податкового контролю віднесено: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Одним із способів здійснення податкового контролю, що визначений у статті 62 ПК України, є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби, який полягає у зборі, опрацюванні і використанні інформації, необхідної для виконання ними функцій і завдань, які вчиняють інші суб'єкти, пов'язані саме з процесом адміністрування, спрямовані на його покращення, та є складовою адміністрування, а не безпосередньо контролю платника податків.

Другим способом податкового контролю є перевірки та звірки. Ці методи застосовуються органами державної податкової служби для виявлення порушень вимог законодавства про оподаткування. Так, контролюючі органи проводять: перевірки та звірки відповідно до норм цього Кодексу; перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на них, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. З метою виконання обов'язку платником податків щодо сплати податків, він повинен надати до органів державної податкової служби відповідні документи для постановки його на облік. Тобто здійснення органами державної податкової служби податкового контролю у такий спосіб як ведення обліку платників податків передбачає виконання самим платником певних дій, які пов'язані з постановкою його на облік. Процес обліку платників податків передбачає здійснення органами державної податкової служби відповідних дій, зокрема: взяття на облік; внесення змін до облікових даних; зняття з обліку.

Із аналізу наведеного вище колегія суддів приходить висновку, що в даному випадку орган державної податкової служби, виходячи з своїх завдань та функцій, у відносинах з платником податків, - не був уповноважений давати правову оцінку договорам, які укладалися між платником податків та його контрагентами, а саме: аналізувати зміст правочинів, дотримання форми та порядку їх укладення, строків виконання, тощо. Тобто, податковий орган не був уповноважений досліджувати суть договорів та здійснювати контроль за їх відповідністю нормам чинного законодавства України.

Таким чином, в межах вирішення питання про правомірність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, надавши правову оцінку угодам позивача на предмет їх товарності та реальності, - суд першої інстанції вийшов за межі предмету доказування та обґрунтував свої висновки неперевіреними судом доказами (неналежними доказами). Суд повинен був перевірити наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, визначених підпунктом "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Згідно із п. 5.5.2 п. 5 Розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) та інші підтвердні документи (відомості) у випадках, передбачених Кодексом.

Водночас, відповідної довідки на виконання вказаної вище норми, відповідачем - податковим органом до суду надано не було.

Що стосується відомостей про державну реєстрацію приватного підприємства - позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке:

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» установлено наступне: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними.

Згідно Відомостей з ЄДР щодо юридичної особи, які містяться в матеріалах справи місцезнаходження ПП «Гормезис»: 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, 38. Крім того, лише за останні 3 місяці позивач 5 разів підтверджував державному реєстратору своє місце знаходження.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить висновку, що рішення відповідача від 14.09.2012 року №348/15-238 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гормезис» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2012 року скасувати.

Адміністративний позов Приватного підприємства «Гормезис» задовольнити.

Рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 14.09.2012 року №348/15-238 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.