Постанова

від 29.01.2013 по справі 2а-6282/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11:50

29 січня 2013 року Справа № 2а-6282/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс",

доЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області ДПС, за участю Прокуратури Миколаївської області

провизнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.08.11 року № 0000432301, від 03.08.11 року № 0000442301, від 03.08.11 року № 0000452301, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс» (далі - ТОВ «Альянс», позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області (далі - ДПІ, відповідач) від 03.08.2011 року № 0000432301, № 0000442301, № 0000452301.

Ухвалою від 16.01.2013 року відповідача Южноукраїнську об'єднану державну податкову інспекцію в Миколаївській області замінено її правонаступником Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією в Миколаївській області Державної податкової служби.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог законодавства та підлягають скасуванню.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що укладені угоди між позивачем та його контрагентами носять формальний характер та ознаки нікчемності, а також що зазначені операції не направлені на реальне настання правових наслідків. Відповідно позивач необґрунтовано включив до складу витрат та до податкового кредиту з ПДВ суми коштів від укладених договорів з контрагентами ТОВ «Мик-Будівництво» та ТОВ «Строй-Технологія». В зв'язку з чим, відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник прокуратури в судовому засіданні підтримав позицію відповідача.

Дослідивши всі матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

В період з 13.07.2011 по 19.07.2011 року посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Альянс» з податку на додану вартість та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Мик-Будівництво» та ТОВ «Строй-Технологія» за квітень 2011 року, за результатами якої 26.07.2011 року складено акт № 24/23-01/32741433 (т. 1, а. с. 13-59).

На підставі акту перевірки 03 серпня 2011 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000432301 - про донарахування податку на прибуток в сумі 408 822,00 грн. та штрафної санкції в сумі 102 205,00 грн.;

№ 0000442301 - про донарахування податку на додану вартість в сумі 375 000,00 грн. та штрафної санкції в сумі 93 750,00 грн.;

№ 0000452301 - про донарахування податку на додану вартість в сумі 107 159,00 грн. та штрафної санкції в сумі 1,00 грн.

Актом перевірки, на який посилається відповідач та проти висновків якого заперечує позивач, окрім іншого зазначено, що правочини, здійснені ТОВ Мик-Будівництво» та ТОВ «Строй-Технологія» з контрагентами-постачальниками є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків (п.5 ст.203 Цивільного кодексу України) та згідно частини 1 ст.203 Цивільного кодексу України суперечить інтересам держави і мають ознаки нікчемних. Як слід, правочини, що були здійснені ТОВ «Мик- Будіництво» та ТОВ «Строй-Технологія» з контрагентами-покупцями також можуть бути такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемних.

Таким чином, як йдеться у висновках акту перевірки, на порушення п.5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, підприємством занижено податок на прибуток за 2010 рік в сумі 408 821,60 грн.

У порушення п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР занижено податок на додану вартість в сумі 375 000,00 грн.

На порушення п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) занижено податок на додану вартість в сумі 107158,55 грн.

За наявними матеріалами справи, наданими сторонами, та письмовими поясненнями вбачається, що 12.04.2010 року між Товариством «Альянс» та ТОВ «Донспецмонтаж» (замовник) укладено договір № 12-2010-04-1 від 12.04.2010 року на виконання будівельних робіт по будівництву об'єктів на стадіоні по вул. Срійській-кольцевій у м. Львів. З метою належного виконання умов договору товариством «Альянс» були залучені субпідрядні організації. Так, між ТОВ «Альянс» та ТОВ «Мик-Будівництво» укладено договір субпідряду на виконання робіт по будівництву від 24.08.2010 року №11-2010.

За умовами даного договору ТОВ «Мик-будівництво» виконувало роботи для ТОВ «Альянс» у м. Львів. Виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт форми КБ-2. КБ-3, рахунками, фактурами, податковими накладними. Фактичне виконання підтверджується загальним журналом робіт, журналом реєстрації інструктажів, договорами на перевезення робітників, листи - списки працівників, що направляються на роботи.

Відповідно до акту перевірки ТОВ «Мик-будівництво» є будівельною організацією, має відповідну ліцензію, та можливості самостійно виконувати будівельно-монтажні роботи. Відтак воно мало можливість самостійно виконувати роботи по договору підряду з позивачем. Цих обставин в судовому засіданні не заперечував представник відповідача.

Позивачем надано докази про фактичне здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Мик-Будівництво» фактично направлено до юридичної адреси ТОВ «Альянс» осіб, згідно попередньо наданим спискам, які у подальшому здійснювали роботи по будівництву у м. Львів. Позивач, у свою чергу, організовував проїзд та проживання зазначених осіб на об'єкті будівництва.

Згідно договору № 2-2010 від 04.05.2011 року Приватне підприємство «Пік» надавало позивачу послуги з пасажирських перевезень до м. Львів, що також підтверджується актами виконаних робіт з перевезень, квитанціями до прибуткового касового ордера.

Всього за період жовтень - грудень 2010 року, у відповідності з вимогами договору між позивачем та ТОВ «Донспецмонтаж» виконано робіт на загальну суму 2291656,43 грн.

За виконані роботи ТОВ «Донспецмонтаж» (замовник робіт) за наданими податковими накладними розрахувався з ТОВ «Альянс у повному обсязі.

У свою чергу, позивач здійснював розрахунки з субпідрядником ТОВ «Мик-Будівництво» за надані послуги. При цьому доводи відповідача щодо безтоварності господарської операції спростовуються наявними матеріалами справи, що надані позивачем як доказ. Такими є довідки форми КБ-3 за жовтень, листопад, грудень 2010 року, акти про вартість виконаних робіт форми КБ-2, підсумкові відомості ресурсів та розрахунки загально-виробничих витрат. За виконані роботи ТОВ «Альянс» за податковими накладними від 26.11.2010 року № 154 на суму 1900000,00 грн. розрахувався з ТОВ «Мик-Будівництво» у повному обсязі, платіжні доручення від 26.11.2010 року № 2161, №2162.

На підтвердження правомірності відображення сум податку на прибуток та ПДВ позивачем надано договір поставки від 01.11.2010 року, укладений між ТОВ «Альянс» та ТОВ «Мик-Будівництво», згідно якого останнє надавало для ТОВ «Альянс» товари будівельні матеріали, які у подальшому були використані у господарській діяльності, а саме використовувалися в роботах по договору від 20.10.2010 року № 20-10-05-2010, укладеному між ВАТ «Юженергобуд» та ТОВ «Альянс» на виконання будівельно-монтажних робіт по об'єктам будівництва Ташлицька ГАЕС.

Фактичне використання придбаних у ТОВ «Мик-Будівництво» будівельних матеріалів підтверджується документами, що містяться в матеріалах справи і складаються з податкових накладних, витягу з матеріального звіту по періодам, акти виконаних робіт КБ-2, довідки КБ-3.

За договором субпідряду від 20.10.2010 року № 20-10-05-2010 ВАТ «Юженергобуд» здійснив розрахунок з ТОВ «Альянс» платіжним дорученням від 21.04.2011 року № 7.

За договором поставки від 01.11.2010 року ТОВ «Альянс» здійснив розрахунок з ТОВ «Мик-Будіництво» платіжними дорученнями від 20.12.2010 року № 2203.

Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували факт реальності господарської операції.

З метою належного виконання умов контракту № 4с/05/02 від 12.03.2011 року між ТОВ «Альянс» та ДП «ЮТЕМ Інжирінг» позивачем залучено субпідрядну організацію ТОВ «Строй-Технологія» та укладено договір субпідряду від 01.04.2011 року №18-2011 на виконання робіт по будівництву комплексу по виробництву сірчаної кислоти ТОВ «Кримський Тітан». За умовами даного договору ТОВ «Строй-Технологія» виконувало роботи для ТОВ «Альянс», м.Армянську. Виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт форми КБ-2. КБ-3, рахунками, фактурами, податковими накладними. Фактичне виконання підтверджується загальним журналом робіт, журналом реєстрації інструктажів, договорами на перевезення робітників, листи - списки працівників, що направляються на роботи.

Також між ТОВ «Альянс» та ТОВ «Строй-Технологія» укладено договір субпідряду на виконання робіт по будівництву від 01.04.2011 року №17-2011. За умовами даного договору ТОВ «Строй-Технологія» виконувало роботи для ТОВ «Альянс», м.Львів. Виконання робіт також підтверджується актами виконаних робіт форми КБ-2. КБ-3, рахунками, фактурами, податковими накладними. Фактичне виконання підтверджується загальним журналом робіт, журналом реєстрації інструктажів, договорами на перевезення робітників, листи - списки працівників, що направляються на роботи, тощо.

ТОВ «Строй-Технологія» направляло до місця виконання робіт осіб, які у подальшому здійснювали роботи по будівництву на об'єктах.

Актом виконаних робіт по проживанню за квітень 2011 року визначено кількість осіб, яким були надані послуги ФОП ОСОБА_2 по проживанню і харчуванню.

Позивачем надано суду належні докази, що підтверджують використання придбаних матеріалів та отриманих послуг безперечно у господарській діяльності.

Відповідачем у свою чергу не надано суду доказів, які б спростовували факт реальності господарської операції.

Відповідно до акту перевірки ТОВ «Строй-Технологія» є будівельною організацією, має відповідну ліцензію, та можливості самостійно виконувати будівельно-монтажні роботи. Відтак воно мало можливість самостійно виконувати роботи по договору підряду з позивачем. Цих обставин в судовому засіданні не заперечував представник відповідача.

Відповідно до п.5.1, 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивач надав суду докази правомірності віднесення до складу валових витрат, витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Посилання відповідача у акті перевірки, що укладені угоди носять формальний характер та ознаки нікчемності, а також що зазначені операції не направлені на реальне настання правових наслідків судом спростовуються.

Відповідачем зроблені безпідставні висновки про порушення позивачем приписів Цивільного кодексу України .

Аналізуючи норми ЦК України, суд вважає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок. є нікчемним.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог ЦК України. Проте, відобразивши в Акті певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. Так, під час перевірки не були належним чином досліджені первинні документи (договори, податкові та товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт тощо), які містять інформацію про кількісні та якісні показники господарських операцій.

Отже, такі висновки податкового органу є необґрунтованими, недоведеними та не підтвердженими необхідними документами, оскільки на підставі дослідження та аналізу лише інформаційних баз, податкових звітностей та таких аналогічних актів інших ДПІ неможливо зробити висновок про нікчемність правочину.

До того ж, як зазначено у пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З огляду ж на принцип персональної відповідальності платника власне наявність ознак фіктивного підприємництва у діяльності контрагентів позивача, не тягне за собою негативних наслідків для позивача у справі. Відповідачем, в свою чергу, в акті перевірки не доведено факту обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності його постачальників (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності), а також не подано доказів щодо нікчемності господарських операцій, за результатами виконання яких було сформовано саме спірний податковий кредит та віднесено до складу валових витрат вартість робіт.

Такої ж позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі №К-25104/10 від 08.11.2010 року.

Таким чином, позивач правомірно відніс на валові витрати вартість виконаних робіт та придбання товару та включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за договорами з контрагентами - постачальниками.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення відповідача підлягають скасуванню.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області ДПС від 03.08.2011 року № 0000432301.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області ДПС від 03.08.2011 року № 0000442301.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області ДПС від 03.08.2011 року № 0000452301.

5. Відшкодувати судові витати в сумі 3,40 гривень, сплачені згідно квитанції від 19.08.2011 року № 8327326 з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34597091) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (код ЄДРПОУ 32741433).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 01.02.2013 року.