Рішення

від 05.02.2013 по справі 5023/5344/12 (н.р. 5023/2086/12)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р.Справа № 5023/5344/12 (н.р. 5023/2086/12)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості" 3-я особа- ПП "ТМК строй", м.Макіївка до СТГО "Південна залізниця" м. Харків 3-я особа - ФОП Мешко С.Ю., ВАТ"Торезький завод залізобетонного кріплення" м.Торез про стягнення коштів у розмірі 37 553,39 грн за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

третіх осіб - не з'явились,

відповідача - Прядка В.О., дов № 476 від 24.04.2012 року.

ВСТАНОВИВ:

Сумське обласне комунальне підприємство "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості (надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ДП "Південна залізниця" (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути суму 37 553,39 грн. за недостачу вантажу, а також витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недостачу вугілля марки АС при перевезенні залізничним транспортом.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує посилаючись на ті обставини, що вантажовідправник, не врахував імовірність наявності температурного режиму при завантаженні вагонів, оскільки не якісно виконав свої обов'язки по підготовці вагону до перевезення вантажу, крім того, не можливо встановити дійсну вартість втраченого вантажу, через відсутність документа вантажовідправника, який підтверджував би вартість відправленого вугілля (т. 2 ас.145-149).

ПП "ТМК строй" (третя особа) надала свою позицію по справі, а саме пошкодження вагонів було завдано в результаті невдалої маневрової роботи з вагонами у складі потяга на території Південної залізниці. (т.3 а.с.17-18).

Справа розглядається вдруге, у відповідності до рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2012 року за № 5023/2086/12 позивачу у задоволені позовних вимог було відмовлено повністю. (т.1 а.с.130-138).

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 18.09.2012 року рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2012 р. у справі № 5023/2086/12 скасував та прийняти нове рішення, яким позов задовольнив.

Стягнув з Державного підприємства "Південна залізниця" на користь Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості" суму 37553,39 грн., витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги в сумі 2414,25 грн. (т.2 а.с.85-93).

Вищий господарський суд України постановою від 07.11.2012 року постанову від 18.09.2012 року Харківського апеляційного господарського суду та рішення від 24.07.2012 року господарського суду Харківської області зі справи № 5023/2086/12 скасував. Справу направив на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Так у постанові Вищий господарський суд України зазначив наступне, що у разі визначення вартості вантажу, судам необхідно врахувати, що коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до ст.ст. 114 та 115 Статуту залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

На підставі ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві, відповідачеві та третім особам, для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 11.01.2011 р. на базі позивача - Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості", відповідно до наказу № 4-П, створено госпрозрахунковий підрозділ підприємства - Виробничо-торгівельний підрозділ "Паливкомуненерго".

До ВТП "Паливкомуненерго" Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості" входять паливні склади, розташовані в містах та районах області, через які здійснюється забезпечення твердим паливом населення та комунально-побутові споживачі області.

24.03.2010 р. між Статутним територіально-галузевим об'єднанням "Південна залізниця" та Виробничо-торгівельним підрозділом "Паливкомуненерго" Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості" був підписаний договір за № 03-432 "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги". Предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Договір набирає законної сили з моменту підписання і діє до 31.12.2010р. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги ( т.1 а.с. 13-14).

24.06.2011 року між Виробничо-торгівельним підрозділом "Паливкомуненерго" Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості" та Приватним підприємством "ТМК строй" укладено договір купівлі-продажу вугілля № 24-06/2011У, відповідно до умов якого ПП "ТМК строй" зобов'язалось поставити, а Виробничо-торгівельний підрозділ "Паливкомуненерго" прийняти та оплатити продукцію.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що продукція поставляється залізничним транспортом у відкритих вагонах на паливні склади. По кожній партії продукції продавець зобов'язаний подати покупцю наступні документи: посвідчення якості, залізничну накладну, рахунок чи рахунок-фактуру, податкову накладну.

Приймання продукції по кількості і якості проводиться відповідно до вимог Інструкції П-6 та П-7 про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості та якості ( п.4.2 договору).( т.1 а.с.16-18).

04.12.2011 р. між ПП "ТМК строй" та ФОП Мешко С.Ю. було укладено договір №01/04-01 про надання послуг по зберіганню та відправці вантажів.

Згідно п.1.1 договору ПП "ТМК строй" доручає, а ФОП Мешко С.Ю. приймає на себе зобов'язання від імені та за рахунок ПП "ТМК строй" надавати послуги по зберіганню та відправці вантажів покупцям.

Згідно з актом відправки вантажів від 30.12.2011 р. за договором № 01/04-01 від 04.01.2011 р. ФОП Мешко С.Ю. провів відправку прийнятого на зберігання від ПП "ТМК строй" вантажу залізничним транспортом зі ст. Дроново (а.с. 22 т. 1).

29.12.2008 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності Мешко С.Ю. та ВАТ "Торезський завод залізобетонної шахтного кріплення" підписаний Договір оренди №11/а, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оперативну оренду частину площі складу для зберігання сипучих матеріалів.

Відповідно до п.4.2.1 договору орендар має право самостійно здійснювати господарську діяльність в межах, визначених Статутом підприємства, діючим законодавством України та цим договором.

01.07.2011 р. укладена додаткова угода № З/а до договору оренди № 11/а від 29.12.2008р., відповідно до умов якої орендар має право на використання під'їзних колій та залізничного коду ВАТ "Торезський завод залізобетонного шахтного кріплення" при відвантаженні сипучих матеріалів.

Так, 15.12.2011 ВАТ "Торезський завод ЗБШК" за залізничною накладною №52091279 у вагонах №№ 67671032, 60843570 зі станції Дроново Донецької залізниці, на адресу ВТП "Паливокомуненерго" Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості" відвантажило антрацит. Маса вантажу: у вагоні № 67671032 - 69000 кг; у вагоні № 60843570 - 68000 кг. Власник вугілля при цьому є ПП"ТМК строй", про що свідчить запис в графі 7 залізничної накладної ( т 1. а.с.15).

Вагони №67671032 та №60843570 (вантаж-антрацит) прибули на станцію Кириківка 20.12.2011 по залізничній накладній №52091279 на адресу ПТП "Топливокоммунэнерго" СОКП "ФИОСС и П". При комісійному переваженні на 150 тонних вагах з'ясувалось, що в вагоні №67671032 брутто 70100 кг, тара 23100 кг, нетто 47000 кг, в документі нетто 69000 кг, фактично вага нетто проти документу менше на 22000кг, в вагоні №60843570 брутто 75700кг, тара 24400 кг, нетто 51300 кг, в документі нетто 68000 кг, фактично вага нетто проти документу менше на 16700 кг. В вагоні №67671032 навантаження нижче рівня бортів 400мм, в наявності заглиблення між 5 та 6 люками 3000х2800х1500мм, над 2 люком зліва 2000х1500х1000мм. В вагоні №60843570 навантаження нижче рівня бортів 400мм в наявності заглиблення зліва по ходу потяга між 3 та 4 люками 2000х1500х1000мм, між 5 та 6 люками 3000х2800х1500мм.

Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України , статті 110 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.

У статті 111 Статуту наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу. Відповідно до статті 110 Статуту залізниця може бути звільнена від відповідальності, якщо вона доведе й інші обставини, що свідчать про відсутність її вини.

Статтею 34 ГПК передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Згідно зі статті 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ч. 1 статті 31 Статуту залізниць України, п. 3.9 Роз'яснень Вищого господарського суду № 04-5/225 від 29.09.2008р., залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Залізницею порушено зазначену норму Статуту, подано під навантаження вагони з наявністю зазорів, неповного прилягання, провисання кришок люків, тобто непридатні до перевезення спірного вантажу.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.

Згідно зі статтею 917 Цивільного кодексу України, відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу, тобто у комерційному відношенні.

Частиною 5 ст. 31 Статуту визначено, що придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

По спірній відправці завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника, тому відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні повинен був визначити ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення" (третя особа у справі) .

Перед завантаженням відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагон відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу (п.6 Правил перевезень вантажу у вагонах відкритого типу).

Як зазначено ч.3 пункту 3.9 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України 04 - 5/601 від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", які видані з метою однакового і правильного застосування законодавства у вирішенні спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею, у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання, якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.

За приписами ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей внесених до накладної, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

В процесі перевезення залізницею вантажу на попутній станції прямування Основа Південної залізниці 18.12.2011 здійснено контрольне зважування вагонів №№ 67671032, 60843570 на 150-тонних вагонних вагах, та виявлено, що у вагоні № 67671032 вага брутто - 78 600 кг, вага тари 23 000 кг, вага нетто 55 600 кг, що менше проти даних вказаних у залізничній накладній на 13 400 кг; у вагоні № 60843570 вага брутто 83 700 кг, вага тари 24 000 кг, вага нетто 59 700 кг, що менше проти даних вказаних у залізничній накладній на 8 300 кг.

За фактом неправильного зазначення маси вантажу на станції Основа складено комерційний акт АА № 059476/35 від 18.12.2011, в якому зазначено, що навантаження в вагонах нижче бортів на 400 мм, розрівняно без відкосів, є маркіровка білим розчином. У вагоні № 67671032 є заглиблення між 5 та 6 люками 3000х2800х1500мм та над 2 люком зліва 2000х1500х1000мм; у вагоні № 60843570 є заглиблення зліва за рухом між 3 та 4 люками 2000х1500х1000мм та між 5 та 6 люками 3000х2800х1500мм. Провисання люків на 50 мм: у вагоні № 67671032 -зліва 2 люк, зліва та справа 5 та 6 люки; у вагоні № 60843570 -зліва 3,4 люки, зліва та справа 5 та 6 люки. Вагони технічно справні.

Відповідно до пункту 65 "Інструкції з ведення станційної комерційної звітності", який наголошує, що у разі виявлення втрати, псування або підмочки вантажу через технічну несправність вагона, крім комерційного акту, складається акт про технічний стан вагона (контейнера) форми ГУ-106, акт про технічний стан вагона складається в день виявлення несправності вагона і не пізніше дня складання комерційного акта, при зазначенні в акті про технічний стан причин несправності обов'язково вказується характер пошкодження та його походження, акт форми ГУ-106 підписують два працівника: вагонної служби і станції.

18.12.2011 року на станції Основа складено акти про технічний стан вагону (контейнеру) (форма ГУ-106) №№ 15, 16, за якими вагони №№67671032, 60843570 технічно справні; провисання люків на 50 мм; вантажовідправник до завантаження провисання люків міг бачити, але ним не вжито належних заходів.

Після прибуття вагонів №№ 67671032, 60843570 на станцію призначення Кириківка Південної залізниці при комісійному зважуванні виявлено у вагоні № 67671032 вага брутто 70 100 кг, вага тари 23 100 кг, вага нетто 47 000 кг, що менше проти даних документа на 22 000 кг; у вагоні № 60843570 вага брутто 75 700 кг, вага тари 24 400 кг, вага нетто 51 300 кг, що менше проти даних документа на 16 700 кг.

За фактом неправильного зазначення маси вантажу на станції Кириківка складено комерційний акт БИ № 880634/2 від 20.12.2011, в якому зазначено, що у вагоні № 67671032 провисання люків на 50 мм по всій довжині люка, зліва 2 люк, зліва і справа 5 та 6 люки частково закриті папером; у вагоні № 60843570 провисання люків на 50 мм по всій довжині люка, зліва 3 та 4 люки, зліва і справа 5 та 6 люки частково закриті папером.

20.12.2011 на станції Кириківка складено акти про технічний стан вагону (контейнеру) (форма ГУ-106), за якими вагони №№ 67671032, 60843570 технічно справні; провисання люків на 50 мм; вантажовідправник до завантаження провисання люків міг бачити, так як зазори закладені щільним папером, однак від розмокання паперу зазори відновились; втрата вантажу можлива.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме наявних в ній комерційних актів АА№059476/35 від 18.12.2011, БИ№880634/2 від 20.12.2011р., актів про технічний стан вагону форми ГУ-106 №15 від 18.12.2011р., №16 від 18.12.2011р., № б/н від 20.12.2011р., № б/н від 20.12.2011р. вагони №67671032 та №60843570 в технічному відношенні були справними, разом з тим непридатним для перевезення вантажу дрібних фракцій. Поглиблення мали місце над люками, які не щільно прилягали та мали зазори ущільнені картоном. Вантажовідправник міг бачити непридатність вагону в комерційному відношенні для перевезення цього вантажу, однак від завантаження вагону не відмовився, натомість неякісно намагався вжити заходів, які б унеможливлювали втрату вантажу, які проте не були достатніми.

Виходячи з викладеного, слід визнати, що нестача вантажу мала місце з вини як перевізника, який подав під завантаження вагон непридатний для перевезення спірного вантажу, так і вантажовідправника, який не прийняв необхідних заходів для запобігання просипанню вантажу, не відмовився від завантаження вагону, непридатного для перевезення вантажу у комерційному відношенні та не вжив достатніх заходів для запобігання втрати вантажу.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує завдану недостачею, псуванням або пошкодженням вантажу шкоду у розмірі дійсної його вартості або у розмірі тієї суми, на яку знижено вартість вантажу.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно зі ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 314 Господарського кодексу України і ст.ст. 114 і 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

До матеріалів справи була додана довідка вантажовідправника - ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення" від 15.01.2013р №01/15-01 про ціну вантажу, відповідно до якої вбачається, що вартість вугілля АС (6-13) у вагонах №67671032 та №60843570 становить 143070,95 грн. (у т.ч. ПДВ 23845,16 грн.).

Відтак, наявними матеріалами справи підтверджується спільна вина у втраті вантажу як перевізника, так і вантажовідправника. Разом з тим, з огляду на встановлення судом часткової вини ДП "Південна залізниця" у втраті вантажу та об'єктивну неможливість вирахування точної кількості втраченого вантажу внаслідок неправомірних дій залізниці, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за рахунок Відповідача 1 - ДП "Південна залізниця" - за втрату частини вантажу в процесі перевезення в розмірі 50% вартості недостачі вантажу в сумі 18 776,70 грн. на користь Позивача - Сумське обласне комунальне підприємство "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості". В іншій частині позову слід відмовити, оскільки відповідальність за іншу частину вартості втраченого вантажу неможливо покласти на вантажовідправника - ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення", який в даному спорі виступає як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і до якого позовні вимоги не пред'являлись.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,85-86 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Державного підприємства "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, р/р 26007000002 в ХФ АБ"Експресс-Банк", МФО 350716) на користь Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості" (40009, м. Суми, вул. Борців Революції, 2, р/р 26005150083700 в АТ "УкрСіббанк", м. Харків, МФО 351005, код 21115411) суму недостачі вантажу в розмірі 18 776,70 грн., а також судовий збір в сумі 804,75 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.02.2013 р.

Суддя Лаврова Л.С.

справа № 5023/5344/12 (н.р. 5023/2086/12)