Рішення

від 12.02.2013 по справі 21/5005/10775/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.13р. Справа № 21/5005/10775/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніонстрой", м. Суми

до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Базис", м. Дніпропетровськ

про стягнення 108 441,02 грн. за договором купівлі - продажу № 17102012 від 17.10.12р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача: - Ломака Н.М., дов. № 9 від 14.01.2013 р.

від відповідача: - Окорський В.В., адвокат, свідоцтво № 2679 від 24.09.12р., договір від 28.09.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 236 497,50 грн., пені - 2 915,72 грн. та 3% річних - 583,14 грн.

17.01.2013 року Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог від 14.01.2013р. № 6 (а.с. 34-37) відповідно до якої просить стягнути з Відповідача суми основного боргу у розмірі 221 497,50 грн., пені - 6010,61 грн. та 3% річних - 1202,12 грн.

З урахуванням останніх уточнень від 08.02.2013р. № 17 та від 12.02.2013р. № 18 (а.с 77-80, 81-84) Позивач просить стягнути з Відповідача суму основного боргу у розмірі 98 497,50 грн., пеню - 8286,27 грн. та 3% річних - 1 657,25 грн.

Заяву Позивача від 12.02.13р. № 18 про уточнення позовних вимог суд розцінює, як заяву про зменшення позову, оскільки у цій заяві Позивач сам зазначає про зменшення суми позовних вимог в частині основного боргу (абз. 3 а.с. 81).

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача до розгляду.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на те, що Відповідач не виконав свої зобов'язання по договору купівлі-продажу № 17102012 від 17.10.12р. щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Відповідач проти наявності боргу не заперечив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у призначених судових засіданнях з 21.01.13р. розгляд справи відкладався до 05.02.13р., з 05.02.13р. оголошувалася перерва до 12.02.13р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

У судовому засіданні 12.02.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніонстрой" (далі - Постачальник, Позивач) та Приватним виробничо - комерційним підприємством "Базис" (далі - Покупець, Відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 17102012 (далі - Договір), строк дії до 31.12.2012 року. Цей договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна ізСторін ні повідомить іншій Стороні про припинення дії договору за умови відсутності заперечень Постачальника та Покупця (п. 10.1. Договору).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити за умов цього договору товар (партію товару) в кількості асортименті і по цінам, які зазначені в накладних на товар, які є невід'ємною частиною даного договору.

Сторони за цим договором дійшли згоди, що накладна, яка підписана Сторонами, з узгодженням асортименту товару. його кількості та ціни, дорівнюється специфікації і є невід'ємним додатком до договору (п. 1.2. Договору).

Право власності на товар (партію товару). який поставляється по цьому договору, переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару (партії товару) Покупцю, що підтверджується підписом Покупця в накладній (п. 1.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна за одиницю товару і вартість кожної партії товару зазначаються при постачанні кожної партії товару і відзначаються в накладній, яка підписується представниками обох Сторін. Загальну вартість договору складає сума всіх накладних до цього договору (п. 3.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що передача товару (партії товару) здійснюється в установленому діючим законодавством порядку. Підставою для поставки кожної партії товару є замовлення Покупця, який передається Постачальнику в усній або письмовій формі. Поставка здійснюється в строк 24 робочих днів з моменту отримання узгодженого замовлення Постачальником. Умови поставки товару - EXW, м.Суми відповідно до «ІНКОТЕРМС» (редакція 2000 року)". Сторони мають право узгодити інший порядок поставки товару.

Товар повинен бути упакований у спосіб, який виключає його псування або пошкодження під час поставки. Тара є незворотною і входить до вартості Товару (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору прийом товару Покупцем здійснюється за кількістю згідно накладної.

На виконання умов Договору та відповідно до видаткової накладної № ОтЮс-004613 від 25 жовтня 2012 р. Позивачем було здійснено передачу Відповідачу товару, а саме: пофарбований оцинкований метал в рулоні (коричневий) кількістю 3,9320 т; пофарбований оцинкований метал в рулоні (коричневий) кількістю 4,1940 т; пофарбований оцинкований метал в рулоні (вишня) 4,1910 т; пофарбований оцинкований метал в рулоні (зелений) кількістю 4,2060 т; пофарбований оцинкований метал в рулоні (зелений) кількістю 4,0420 т, загальною кількістю 20,5658 тон на суму 236 497,50 грн.

Підтвердженням належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором щодо передачі Відповідачу товару є складені Позивачем видаткова накладна №ОтЮс-004613 від 25 жовтня 2012 р., рахунок № СчЮс-0674 від 23.10.2012 року, податкова накладна від 25.10.2012 р. № 139.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в розмірі 100% протягом 14 календарних днів з моменту підписання накладної.

Відповідно до п.5.2. Договору датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Позивача.

Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Факт отримання Відповідачем товару підтверджується довіреністю № 194 від 25.10.2012 р. та підписаною видатковою накладною №ОтЮс-004613 від 25 жовтня 2012 р., що підтверджує обов'язок Відповідача сплатити кошти за отриманий товар. Так, як відповідно до п.5.1. Договору Відповідач зобов'язаний розрахуватися за товар протягом 14 календарних днів з моменту підписання накладної то граничний строк розрахунку встановлений Договором до 11.11.2012 року.

З метою досудового врегулювання спору Позивач листом від 21.11.2012 року №54 звернувся до Відповідача з вимогою терміново сплатити заборгованість у сумі 236497,50 грн. Відповідач визнав суму заборгованості, що підтверджується листом від 21.11.2012 № 21/11-1 та актом звірки взаєморозрахунків, але кошти до цього часу не перерахував.

Таким чином, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за отриманий товар станом на день подання позову складала: 236 497,50 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на умови п.5.1. Договору Відповідач зобов'язаний розрахуватися за товар протягом 14 календарних днів з моменту підписання накладної то граничний строк розрахунку встановлений Договором до 11.11.2012 року.

Позивач заявами про уточнення розміру позовних вимог повідомив суд про часткове погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 138 000,00 грн.

Доказів залишившоїся заборгованості за поставлений товар на суму 98 497,50 грн. Відповідач суду не надав, доводи Позивача не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача основної заборгованості в сумі 98 497,50 грн.

Крім основного боргу Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 12.11.2012р. до 08.02.13р. включно у розмірі 8 286,27 грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, зазначений вид забезпечення виконання зобов'язань є спеціальним заходом майнового характеру, який стимулює належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання Відповідачам обов'язків зі сплати за товар, відповідно до вимог цього договору Відповідач зобов'язується сплатити Позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожний день прострочки.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в договорі за взаємною згодою сторін передбачено стягнення пені за кожен день прострочення та перевіривши розрахунок Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, пеню позивачем розраховано не вірно, тому розмір пені з 12.11.12р. по 11.12.12р., з 12.12.12р. по 14.01.13р., з 15.01.13р. по 30.01.13р., з 31.01.13р. по 08.02.13р. включно становлять 8 273,34 грн.

В частині стягнення 12,93 грн. пені слід відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за той самий період в сумі 1 202,12 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий розрахунок позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що 3% річних розраховано не вірно, тому розмір 3% річних з 12.11.12р. по 11.12.12р., з 12.12.12р. по 14.01.13р., з 15.01.13р. по 30.01.13р., з 31.01.13р. по 08.02.13р. включно становлять 1 654,66 грн.

В частині стягнення 2,59 грн. 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного позовні вимоги позивача викладенні у позовній заяві підлягають частковому задоволенню, а саме: основний борг в сумі 98 497,50 грн., пеня - 8 273,34 грн., 3% річних - 1 654,66 грн.

В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, сума позовних вимог, заявлених Позивачем при поданні позовної заяви до суду складала 239 996,36 грн., після подання заяви про уточнення розміру позовних вимог (від 14.01.2013р. № 6) - 228 710,23 грн.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Оскільки позивачем подано заяви про уточнення розміру позовних вимог і дані заяви задоволені судом, Позивачу слід повернути з державного бюджету судовий збір в розмірі 2 631,11 грн. відповідною ухвалою суду на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Базис" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, буд. 77, кв. 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30548681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніонстрой" (40020, м. Суми, вул. Героїчна, буд. 27, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33078613) основний борг у розмірі 98 497,50 грн. (дев'яносто вісім тисяч чотириста дев'яносто сім грн. 50 коп.), пеню у розмірі 8 273,34 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят три грн. 34 коп.), 3% річних у розмірі 1 654,66 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири грн. 66 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 168,51 грн. (дві тисячі сто шістдесят вісім грн. 51 коп.), про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 12,93 грн. пені та 2,59 грн. 3% річних - відмовити.

Видати позивачу у справі № 21/5005/9411/2012 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніонстрой" (40020, м. Суми, вул. Героїчна, буд. 27, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33078613) ухвалу на повернення з державного бюджету судового збору в розмірі 2 631,11 грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення № 1657 від 07 грудня 2012 р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 21/5005/10775/2012.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 13.02.2013р.