Ухвала

від 07.02.2013 по справі 2а-6241/12/0170/20

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-6241/12/0170/20

07.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 27.07.2012 у справі № 2а-6241/12/0170/20

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (вул. Проектна, буд.1, Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96002)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27 липня 2012 року у справі № 2а-6241/12/0170/20 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Кримський содовий завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 31.05.2012 № 0000184000. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулась Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, яка просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.07.2012, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції фактичних обставин справи, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що правочин між позивачем та ТОВ «ЮТІКА» не спрямований на реальне настання правових наслідків.

У судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони сповіщені належним чином.

Заявник апеляційної скарги про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сповіщений шляхом надіслання тексту повістки електронною поштою.

Відповідно до частини 1 статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою на адресу електронної пошти, який міститься в Єдиній базі даних електронних адрес. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується і приєднується секретарем судового засідання до справи. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

До матеріалів справи долучена Довідка секретаря судового засідання від 05 лютого 2013 року про те, що протягом двох робочих днів на електронну адресу судді Дадінської Т.В. не надійшло підтвердження від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про отримання повістки та процесуальних документів, надісланих електронною поштою відповідно до статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, відповідач сповіщений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія вважає за можливим здійснити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 07 лютого 2013 року суд за клопотанням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби здійснив заміну відповідача по справі, а саме: Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 14775,93 грн. - за основним платежем та на суму 3693,98 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2012 року за № 0000184000.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ВАТ «Кримський содовий завод» (ЄДРПОУ 5444546) з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Ютіка» (ЄДРПОУ 24056011) за період з 01.09.2011 по 31.10.2011» від 17 травня 2012 року № 24/40-00/05444546 про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за вересень-жовтень 2011 року на суму 14775,93 грн., сформованого за рахунок ТОВ «Ютіка», у тому числі: за вересень 2011 року на суму 11592,73 грн., за жовтень 2011 року на суму 3183,20 грн.

З вказаного акту документальної перевірки вбачається, що підставою до висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за вересень-жовтень 2011 року сталася інформація акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 27.12.2011 № 750/23-325/24056011 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ютіка» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з контрагентом-постачальником ПП «РЄСТРА» (код ЄДРПОУ 32267300) та контрагентами-покупцями за період вересень 2011 року.

Також у акті перевірки від 17 травня 2012 року зазначено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення ТОВ «Ютіка» результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Також у акті перевірки вказано, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва отримано акт ДПІ у м. Херсоні від 22.11.2011 № 70/15-2/32267300 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «РЄСТРА» (32267300) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, яким встановлено, що звіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП «РЕСТРА» із платниками податків, в тому числі ТОВ «Ютіка» на суму ПДВ 99163,27 грн. за період з 01.09.2011 по 30.09.2011. Декларація з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року надана до ДПІ у м. Херсоні з показниками, що свідчать про відсутність ведення фінансово-господарської діяльності, основні засоби згідно наданої декларації з податку на прибуток у ПП «РЕСТРА» відсутні, відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за лютий 2011 року кількість працюючих на підприємстві відсутня, підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

Також у акті перевірки зазначено про неможливість здійснення зустрічної звірки ТОВ «Ютіка» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами-постачальниками ПП «Комерційна фірма «ЧІП-Інфо», у якого також відсутні оборотні та необоротні активи, необхідні для здійснення господарської діяльності, кількість працюючих на підприємстві складає 3 особи а податкова декларація з ПДВ за жовтень 2011 та додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ року визнано як неподаткові.

Враховуючи усе вищевикладене, податкова інспекція дійшла до висновку про те, що за результатами перевірок ТОВ «Ютіка» ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва у ТОВ «Ютіка» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності згідно до частини 1,5 статті 203, п.1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та встановлено порушення статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинам здійсненим ТОВ «Ютіка» з контрагентами-постачальниками ПП «РЕСТРА» за вересень 2011 року, ПП «КФ «ЧІП-Інфо» за жовтень 2011 року та контрагентами-покупцями. Контрагентом-покупцем є ПАТ «Кримський содовий завод».

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, що мають значення для справи та надана правильна юридична оцінка встановленим обставинам - у відповідності із положеннями Податкового кодексу України, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України « Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину» зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочин між позивачем та ТОВ «Ютіка» суперечить інтересам держави та суспільства, недійсність правочину прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такий правочин є оспорюваним, тобто підлягає визнанню судом недійсним у порядку, встановленому законом. Але, податкова інспекція, яка є заінтересованою особою та заперечує дійсність правочину між позивачем та ТОВ «Ютіка» у судовому порядку не оспорила дійсність вказаного правочину.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Судова колегія зазначає, що податкова відповідальність має індивідуальний характер і при відсутності належних доказів щодо не здійснення між позивачем та ТОВ «Ютіка» реального виконання умов договору постачання від 14.01.2011 № 4600003333, у суду немає правових підстав до висновку про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ 14775,93 грн.

Наявність у позивача усіх необхідних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам із ТОВ «Ютіка» податковою інспекцією не спростовується та було досліджено у процесі перевірки, але питання щодо реального виконання умов договору постачання під час здійснення перевірки податковою інспекцією не досліджувалося.

В той же час наявні у матеріалах справи письмові докази (первинні документи бухгалтерського та податкового обліку) свідчать про отримання позивачем товару за договором постачання із ТОВ «Ютіка» від 14.01.2011 року № 4600003333 та використання отриманого товару у власній господарській діяльності (а.с. 98-170).

При таких обставинах справи підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.07.2012 у справі № 2а-6241/12/0170/20 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.07.2012 у справі № 2а-6241/12/0170/20 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська