Постанова

від 11.02.2013 по справі 2а-17142/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ  11 лютого 2013 року           15:50                   №2а-17142/12/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби доТовариства з обмеженою відповідальністю “Голд Інком” прозастосування арешту коштів та інших цінностей ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 14 грудня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва (далі  по тексту – позивач, ДПІ у Солом'янському районі м.  Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Голд Інком” (далі по тексту – відповідач, ТОВ “Голд Інком”), в якому просить прийняти рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в установі банку, ТОВ  “Голд Інком” з метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 165  594,00 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2012 року позовну заяву ДПІ у Солом'янському районі м.  Києва залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків до 02 січня 2013 року. Позивач усунув недоліки у спосіб, встановлений судом. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-17142/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21 січня 2013 року. Судове засідання 21 січня 2013 року відкладено на 28 січня 2013 року у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представників сторін. В судовому засіданні 28 січня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 28 січня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: ТОВ “Голд Інком” зареєстровано Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією як юридична особа, має ідентифікаційний код 37416296, та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва. За даними довідки про суми податкового боргу платника податків від 11 жовтня 2012  року ТОВ “Голд Інком” має заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 165  594,00  грн. Враховуючи факт несплати відповідачем вказаної заборгованості ДПІ у Солом'янському районі просить з метою погашення податкового боргу накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ “Голд Інком”, що знаходяться в установі банку. Відповідач правом участі у справі не скористався, пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав. Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, виходячи з наступних мотивів. Матеріали справи свідчать, що спірна сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати ТОВ “Голд Інком” суми податкового зобов'язання визначеного відповідно до податкових повідомлень-рішень від 15 листопада 2011 року №0028421504/0 та від 24 травня 2012 року №0026541504/0. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Оскільки судом встановлено, що податкове зобов'язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов'язання визнається податковим боргом. Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. За правилами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Так, у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу від 07  грудня 2011 року №3507; зазначений лист повернуто у зв'язку з неможливістю вручення платнику податків за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлює, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Судом встановлено, що суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 165  594,00  грн. відповідач в добровільному порядку не сплатив. Матеріали справи свідчать, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків платником податків, заявник звертався із запитами щодо наявності або відсутності активів відповідача до Державної авіаційної служби України, Головного управління земельних ресурсів, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, на підставі відповідей яких, встановлено, що за відповідачем не зареєстровано будь-яке рухоме чи нерухоме майно. Згідно з підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу. Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. Відповідно до пункту 7.3 розділу VІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07  листопада 2011 року №1398, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Наведені норми законодавства регулюють підстави і порядок накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, визначають обов'язкові обставини, які є підставою для виникнення права податкового органу на звернення до суду з такими вимогами. Враховуючи викладене, необхідною умовою для застосування арешту коштів та інших цінностей на рахунках платника податків є обставини визначені пунктом 94.2 статті 94  Податкового кодексу України. Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів наявності обставин визначених у пункті 94.2 Податкового кодексу України, що є підставою для застосування арешту майна ТОВ “Голд Інком”, наприклад не надано доказів, що відповідач порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби, не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу тощо. Таким чином, наявність умов, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20  Податкового кодексу України, за відсутності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94  Податкового кодексу України, не є підставою для застосування арешту майна платника податків. Крім того, слід зазначити, що позивачем не надано доказів вчинення дій спрямованих на безпосереднє стягнення податкового боргу шляхом звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків в установах банку. Суд звертає увагу на те, що адміністративний арешт не єдиним способом погашення податкового боргу, а наявність у відповідача такого боргу не є обов'язковою підставою для застосування адміністративного арешту. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено обставини та не надано належних та беззаперечних доказів, які б доводили правомірність накладення арешту на кошти та інші цінності на рахунках платника податків ТОВ “Голд Інком”, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовна заява ДПІ у Солом'янському районі міста Києва про застосування арешту коштів та інших цінностей задоволенню не підлягає. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 – 163, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: В задоволенні адміністративного позову Державній податковій інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби відмовити повністю. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                     В.А. Кузьменко