Постанова

від 07.02.2013 по справі 14091/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

07 лютого 2013 р. № 14091/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Салацької Я.І.,

за участю сторін:

представника позивача - Терехова А.С.;

представника відповідача - Горбатенко Д.Д.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЄНТАГО" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання незаконним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЄНТАГО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати незаконним, протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 211.350,00 грн. Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова на підставі Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 19.11.2012 р. за № 4008/15-312/34631425.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що обчислення показників від'ємного значення з податку на додану вартість згідно з законом здійснюється без обмеження строком в 1095 днів, адже вказаний строк відповідно до ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і ст.102 Податкового кодексу України може бути застосований лише до правовідносин, котрі складаються з приводу бюджетного відшкодування з ПДВ. Позивач вважає, що висновки акту перевірки зроблені відповідачем внаслідок підміни юридичних термінів (понять), оскільки положення п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» та п. 102.5 ст.102 ПК України регулюють питання застосування строків давності (граничних строків) для подання заяв на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування. Позивач зазначив, що він не мав переплати з податку на додану вартість та не мав наміру отримати бюджетне відшкодування, оскільки не заповнював відповідний рядок у декларації з податку на додану вартість та не подавав відповідної заяви, а задекларував зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість. Тому позивач вважає, що застосування до нього приписів п. 102.5 ст102 ПК України є необґрунтованим та помилковим. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, з поданим позовом не погодився, зазначивши, що під час проведення камеральної перевірки позивача було встановлено завищення ним залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, за вирахуванням суми податку яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (р.22) по декларації з ПДВ за вересень 2012 року на суму 211.350,00 грн., оскільки до р. 24 декларації з ПДВ включено від'ємні значення попередніх податкових періодів, які виникли понад 1095 днів, що є порушенням п.п. 15.3.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» та п. 102.5 ст. 102 ПК України. Посилаючись на викладені вище мотиви, відповідач просив суд прийняти рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 ПК України Основ'янською МДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 19.11.2012р. за № 4008/15-312/34631425 (а.с.11-14 т.1).

За результатами зазначеної перевірки суб'єктом владних повноважень зроблений висновок, зокрема, про порушення ТОВ «Пєнтаго» п.п. 15.3.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» та п.102.5 ст. 102 ПК України, а саме: завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22) по декларації з ПДВ, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на суму 211 350,00 грн.

Так, в акті перевірки визначено, що ТОВ «Пентаго» по декларації з ПДВ за вересень 2012 року включено до рядка 24 («залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суду податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 - рядок 20, позитивне значення») від'ємне значення попередніх податкових періодів, які виникли понад 1095 днів, а саме: за серпень 2009 року у розмірі - 211.350,00 грн.

З посиланням на зазначений акт Основ'янською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 27 листопада 2012 року № 0004960153 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 211.350,00 грн.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для винесення спірного рішення суб'єкт владних повноважень обрав положення п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугував висновок суб'єкта владних повноважень про безпідставне формування платником податків від'ємного значення з ПДВ з перевищенням строку в 1095 днів.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Правовідносини з приводу обчислення податку на додану вартість з 01.01.2011р. унормовані Податковим кодексом України, відповідно до ст.200 якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200); при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200); при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Аналізуючи положення наведеної норми закону, суд доходить до висновку, що в разі відсутності у платника податків податкового боргу з ПДВ сума від'ємного значення з ПДВ попереднього звітного податкового періоду є складовою частиною суми від'ємного значення з ПДВ поточного звітного податкового періоду.

Інших правил формування податкового кредиту за рахунок залишку від'ємного значення ПДВ попередніх звітних податкових періодів законодавцем не встановлено.

Приписи п.200.4 ст.200, п.200.6 ст.200, п.200.7 ст.200, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України присвячені регламентуванню правовідносин з приводу отримання платником податків суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Оскільки за змістом Податкового кодексу України від'ємне значення ПДВ не є тотожнім бюджетному відшкодуванню з ПДВ, то означені положення не можуть бути поширені на спірні правовідносини.

Підстав для застосування до спірних правовідносин положень п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України суд не знаходить, адже, відповідно до згаданої норми кодексу заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

У ході розгляду справи судом встановлено, що позивач у спірних правовідносинах жодних заяв на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань не подавав.

Вказані обставини підтверджені змістом декларації з ПДВ за вересень 2012 року та акту перевірки від 19.11.2012р. за № 4008/15-312/34631425

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим - мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Оцінивши добуті докази, перевіривши обґрунтованість доводів сторін належними нормами матеріального права, суд відмічає, судження відповідача про вчинення ТОВ "ПЄНТАГО" податкового правопорушення вмотивовано виключно посиланням на п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України Податкового кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що з наявних у справі документів вбачається відсутність жодних заперечень податкового органу як у ході проведення перевірки, так і в ході судового розгляду справи, стосовно фактичної наявності у позивача спірної суми від'ємного значення з ПДВ.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сума 211.350,00 грн. за серпень 2009 року відображена у рядку 11 Додатку 2 Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року. На момент декларування (вересень 2009 року) зазначена сума складала 287.577,00 грн., та поступово зменшувалася у рахунок погашення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ відповідних податкових періодів починаючи з моменту декларування та до вересня 2012 року. Так: у Додатку 2 Податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року вона становила 287 577,00 грн. (рядок 4); у Додатку 2 Податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року вона становила 281.503,00 грн. (рядок 1); у Додатку 2 Податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року вона становила 258.756,00 грн. (рядок 1); у Додатку 2 Податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року вона становила 246 103,00 грн. (рядок 1); у Додатку 2 Податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року вона становила 235.838,00 грн. (рядок 1); у Додатку 2 Податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року вона становила 224.276,00 грн. (рядок 1); у Додатку 2 Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року вона становила 218 855,00 грн. (рядок 1); у Додатку 2 Податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року вона становила 218.855,00 грн. (рядок 1); у Додатку 2 Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року вона становила 211.350,00 грн. (рядок 1).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За правилами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, заперечуючи проти позову, відповідач, котрий є суб'єктом владних повноважень, не довів правомірності юридичних та фактичних мотивів, покладених в основу спірного рішення.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов у цій частині вимог належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЄНТАГО" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання незаконним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби форми "В4" від 27 листопада 2012 року № 0004960153 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 211350,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЄНТАГО" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 15 Код ЄДРПОУ 34631425) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2268,00 грн. (дві тисячі двісті шістдесят вісім грн. 00 коп.).

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12.02.2013 року.

Суддя Старосєльцева О.В.