Рішення

від 12.02.2013 по справі 923/57/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 р. Справа № 923/57/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕР СЕРВІС"

до Приватного підприємства "ЛІКОС"

про стягнення 75134,98 грн,

за участі представників:

позивача - Кощеєвої К.М., Кощеєва В.М., Потерухи Ю.Б. (представників за дорученнями),

відповідача - Дудченка В.М. (представника за дорученням),

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 75134,98 грн, з яких: 1742 грн інфляційних втрат, 23259,96 грн річних, 18017,90 грн пені та 32115,12 грн штрафу. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості отриманого товару за договором поставки № 139 від 10.11.2011р.

Відповідач відзив на позов не надав та власної позиції відносно заявлених вимог не висловив.

Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 29 січня, 5 та 12 лютого поточного року.

Крім викладеного судом встановлено, що 10 листопада 2011 року між сторонами укладено договір поставки нафтопродуктів № 139 з додатковими угодами № 1 від 10.11.2011р., № 2 від 23.11.2011р., № 3 від 20.12.2011р., № 4 від 23.12.2011р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу нафтопродукти за об'ємом, асортиментом, у строки та за умовами транспортування, які зазначаються у відповідних додаткових угодах, а відповідач, в свою чергу, - прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу нафтопродукти за видатковою накладною № РН-0000787 від 12.11.2011р. та актом приймання-передачі № РН-0000787 від 12.11.2011р. на суму 666985,63 грн, за видатковою накладною № РН-0000837 від 24.11.2011р. та актом приймання-передачі № РН-0000837 від 24.11.2011р. на суму 1291749, 65 грн, за видатковою накладною № РН-0001013 від 22.12.2011р. та актом приймання-передачі № РН-0001013 від 22.12.2011р. на суму 649261,20 грн, за видатковою накладною № РН-0001061 від 24.12.2011р. та актом приймання-передачі № РН-0001061 від 24.12.2011р. на суму 603516,47 грн.

Пунктом 2 додатків до договору визначено умови оплати, а саме оплата за відвантажену партію товару здійснюється покупцем шляхом перерахувавання грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 1 банківського дня від дати, вказаної у повідомленні про відвантаження партії товару. Дата вказана у повідомленні про відвантаження партії товару відповідає даті штемпеля в залізничній накладній при передаванні вантажовідправником партії товару до перевезення.

За обліковими даними позивача відповідач станом на час розгляду справи в суді сплатив вартість нафтопродуктів, але оплата здійснювалася несвоєчасно та не в повному обсязі, з порушенням строків, визначених договором, у зв'язку з чим він нарахував до сплати вказані вище суми штрафних санкцій, інфляційних та річних.

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки, згідно до приписів статті 712 Цивільного кодексу України за яким продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Несвоєчасна оплата вартості отриманого товару за договором є порушенням взятих відповідачем на себе зобов'язань та положень частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, згідно до яких одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем нараховані відповідачу на підставі статті 625 ЦК України відповідно до розрахунків, доданих до матеріалів справи, за кожною поставкою 1742 грн інфляційних та 23259,96 грн річних, у зв'язку з чим вирішуючи спір щодо правомірності нарахування цих сум суд зазначає наступне.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 ЦУ України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.

Поряд з цим, сплата процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

В даному випадку в пункті 8.4. договору сторонами встановлено, що відповідач у випадку прострочення оплати вартості отриманого товару зобов'язаний сплатити 20 відсотків річних.

При цьому судом враховується, що згідно до частини 1 статті 6 Господарського кодексу України одним із принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, а відповідно до частини 4 статті 179 того ж Кодексу при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто коли вони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Як зазначено вище, положення статті 625 ЦК України надають право сторонам самостійно визначати розмір процентів річних у випадку прострочення грошового зобов'язання, а тому визначення такого розміру на рівні 20% річних не суперечить викладеним нормам.

За таких обставин, позовні вимоги в частині цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, на підставі пункту 8.4. договору, за яким у випадку порушення строку оплати вартості отриманого товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості несплаченого товару за кожний день прострочки, а також штраф у розмірі 1% від суми заборгованості, позивачем нарахована пеня в розмірі 18017,90 грн та штраф у розмірі 32115,12 грн відповідно до розрахунків, доданих до матеріалів справи, які судом перевірені, у зв'язку з чим суд зазначає, що за статтею 230 ГК України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За таких обставин, нарахування пені та штрафу є правомірним, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1720,50 грн покладається на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ЛІКОС» (адреса: м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 30571017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕР СЕРВІС» (адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, буд. 7, оф. 1120; код ЄДРПОУ 36839278) - 1742 грн інфляційних втрат, 23259,96 грн річних, 18017,90 грн пені, 32115,12 грн штрафу, 1720,50 грн компенсації по сплаті судового збору.

Повне рішення підписане - 13 лютого 2013 року

Суддя М.К. Закурін