cpg1251
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" березня 2013 р.Справа № 923/57/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: О.Т. Лавренюк
суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої
при секретарі судового засідання: Будному О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Чегодаєва В.О., довіреність №3 від 01.08.2012 р.
від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЛІКОС"
на рішення господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 р.
по справі № 923/57/13-г
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕР СЕРВІС"
до Приватного підприємства "ЛІКОС"
про стягнення 75134,98 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
В судовому засіданні 26.03.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
16.01.2013 року ТОВ "БРОКЕР СЕРВІС" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до ПП "ЛІКОС" про стягнення штрафних санкцій за договорами поставки нафтопродуктів № 139 від 10.11.2011 р. а сумі 75134,98 грн., з яких: 1742 грн. інфляційних втрат, 23259,96 грн. 20 % річних, 18017,90 грн. пені та 32115,12 грн. штрафу, а також судові витрати.
Позовні вимоги до ПП "ЛІКОС" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів № 139 від 10.11.2011 р. щодо своєчасної оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим ТОВ "БРОКЕР СЕРВІС" нарахувало штрафні санкції.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 р. по справі № 923/57/13-г (суддя Закурін М.К.) позов задоволено повністю, стягнуто з ПП "ЛІКОС" на користь ТОВ "БРОКЕР СЕРВІС" 1742 грн. інфляційних втрат, 23259,96 грн. річних, 18017,90 грн. пені, 32115,12 грн. штрафу, 1720,50 грн. компенсації по сплаті судового збору, з посиланням на те, що відповідачем належним чином не виконано умов договору щодо своєчасної оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим позивачем нараховано індекс інфляції, пеню, 20 % річних, штраф, відповідно до п. 8.4 договору. Також суд, перевіривши розрахунки штрафних санкцій, здійсненні позивачем, зазначив, що положення статті 625 ЦК України надають право сторонам самостійно визначати розмір процентів річних у випадку прострочення грошового зобов'язання, а тому визначення такого розміру на рівні 20% річних не суперечить викладеним нормам.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ПП "ЛІКОС", в якій просить змінити рішення господарського Херсонської області від 12.02.2013 р. по справі № 923/57/13-г, відмовивши позивачу в стягнені 20% річних в розмірі 23259,96 грн., посилаючись на те, що вказане рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а викладені в судовому рішенні висновки не відповідають обставинам справи. Скаржник зазначає, що 20% річних є не чим іншим, як пеня, яка відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
26.03.2013 р. через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не відповідають діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню та просить рішення господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 р. по справі № 923/57/13-г залишити без змін.
Представник ТОВ "БРОКЕР СЕРВІС" був присутній у судовому засіданні, проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим.
Представник ПП "ЛІКОС" в судове засідання не з'явився, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, проте відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, належним чином повідомленого про час слухання справи.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПП "ЛІКОС", заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін з огляду на таке:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Херсонської області, 10 листопада 2011 року між ТОВ "Брокер Сервіс" (Постачальник) та ПП "ЛІКОС" (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 139 (Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (бензин, паливо дизельне, мастило та бітум в асортименті - далі - Товар) у відповідності до умов Договору.
Згідно до п.1.2. Договору поставки Товару здійснюються окремими партіями. Об'єм, асортимент, строки поставки та умови транспортування визначаються додатково та оформлюються відповідними додатками до Договору, які є Специфікаціями в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України і невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що Товар поставляється Покупцю (Відповідачу) партіями, в кількості і за ціною, що визначені у додатках до Договору на умовах поставки: FСА, СТР, ЕХW. Конкретні умови поставки визначаються у додатках до Договору.
Відповідно до п.5.9. Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем у кількості і якості, а право власності на Товар таким що перейшло від Постачальника до Покупця в момент передбачений базисом поставки.
Згідно з підпунктом а) п. 5.8.2 Договору датою поставки Товару при базисі поставки СТР, за умови відвантаження залізничним транспортом вважається - дата відмітки станції відвантаження, вказана у залізничній накладній (квитанції), акті приймання-передачі Товару.
Сторонами було укладено наступні додатки до Договору:
- Додаток №1 до Договору від 10 листопада 2011 року на поставку дизельного палива Л-0,2-62 на загальну орієнтовну суму 639120,00 грн.;
- Додаток №2 до Договору від 23 листопада 2011 року на поставку дизельного палива Л-0,2-62 на загальну орієнтовну суму 1 283 280,00 грн.;
- Додаток №3 до Договору від 20 грудня 2011 року на поставку дизельного палива Л-0,2-62 на загальну орієнтовну суму 621 600,00 грн.;
- Додаток №4 до Договору від 23 грудня 2011 року на поставку дизельного палива Л-0,2-62 на загальну орієнтовну суму 618 600,00 грн.;
Відповідно до умов зазначених додатків до Договору Постачальник зобов'язується здійснити поставку партії Товару, а Покупець прийняти та сплатити за Товар - в кількості та за цінами, вказаними у відповідному додатку.
Додатками до Договору встановлено, що ціна вважається узгодженою при умові постачання: СРТ. Оплата за відвантажену партію Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на протязі 1 (одного) банківського дня від дати вказаної у повідомленні про відвантаження партії товару. Дата вказана у повідомленні про відвантаження партії товару відповідає даті штемпеля в залізничній накладній при передаванні вантажовідправником партії Товару до призначення.
Пунктом 6.2. Договору визначено, що оплата здійснюється на основі виставленого Постачальником рахунку або за умовами передбаченими в додатках до Договору.
Згідно з п. 6.3. датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів та поточний рахунок Постачальника (Позивача).
На виконання умов Договору та відповідних додатків до нього ТОВ "БРОКЕР СЕРВІС" були здійснені наступні поставки Товару:
- відповідно до Додатку №1 від 10 листопада 2011 року, 12 листопада 2011 року здійснено поставку 62,616 т. дизельного палива Л-0,2-62 на загальну суму 666 985,63, що підтверджується видатковою накладною РН-0000787 від 12.11.2011 року, Актом приймання-передачі РН-0000787 від 12.11.2011 року, залізничною накладною на відвантаження вищезазначеної кількості дизельного палива з датою штемпеля - 12.11.2011 року;
- відповідно до Додатку №2 від 23 листопада 2011 року, 24 листопада 2011 року здійснено поставку 120,792 т. дизельного палива Л-0,2-62 на загальну суму 1 291 749,65 грн., що підтверджується видатковою накладною РН-0000837 від 24.11.2011 року, Актом приймання-передачі РН-0000837 від 24.11.2011 року, залізничною накладною на відвантаження вищезазначеної кількості дизельного палива з датою штемпеля - 24.11.2011 року;
- відповідно до Додатку №3 від 20 грудня 2011 року, 22 грудня 2011 року здійснено поставку 62,670 т. дизельного палива Л-0,2-62 на загальну суму 649 261,20 грн., що підтверджується видатковою накладною РН-0001013 від 22.12.2011 року, Актом приймання-передачі РН-0001013 від 22.12.2011 року, залізничною накладною на відвантаження вищезазначеної кількості дизельного палива з датою штемпеля - 22.12.2011 року;
- відповідно до Додатку №4 від 23 грудня 2011 року, 24 грудня 2011 року здійснено поставку 58,537 т. дизельного палива Л-0,2-62 на загальну суму 603 516,47 грн., що підтверджується видатковою накладною РН-0001061 від 24.12.2011 року, Актом приймання-передачі РН-0001061 від 24.12.2011 року, залізничною накладною на відвантаження вищезазначеної кількості дизельного палива з датою штемпеля - 24.12.2011 року;
Таким чином, на виконання умов Договору, ТОВ "БРОКЕР СЕРВІС" в період з 10 листопада 2011 року до 24 грудня 2011 року було здійснено ряд поставок Товару, який був прийнятий ПП "ЛІКОС".
За твердженням ТОВ "БРОКЕР СЕРВІС", ПП "ЛІКОС" в порушення умов Договору та Додатків до нього не виконало свої зобов'язання належним чином та не здійснило відповідні перерахування у повному обсязі у визначені строки.
З матеріалів справи вбачається, що оплату за відвантажену партію Товару ПП "ЛІКОС" здійснював несвоєчасно, декількома частинами, що підтверджується випискою по особовим рахункам з 10.11.2011 р. по 21.05.2012 р., та не заперечується відповідачем, у зв'язку з чим ТОВ "БРОКЕР СЕРВІС" звернулось до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).
Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "БРОКЕР СЕРВІС" належно виконало свої зобов'язання за Договором та Додатками до нього: поставило товар, а ПП "ЛІКОС" прийняло, проте оплату за відвантажену партію Товару здійснювало несвоєчасно, декількома частинами, що підтверджено матеріалами справи, а саме належними видатковими накладними, Актами приймання-передачі, які підписані належними представниками сторін та скріплені печатками.
У зв'язку з вищевикладеним ТОВ "БРОКЕР СЕРВІС" просить стягнути з ПП "ЛІКОС" 1742 грн. інфляційних втрат, 23259,96 грн. 20 % річних, 18017,90 грн. пені та 32115,12 грн. штрафу, передбачені пунктом 8.4 Договору.
Проаналізувавши зміст позовної заяви та розрахунок пені та штрафу, здійснений ТОВ "БРОКЕР СЕРВІС", колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом цілком правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення 18017,90 грн. пені, 32115,12 грн. штрафу, що відповідає вимогам чинного законодавства, а саме ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217, 218, 230 ,ч. 4 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, п. 1 ст. 624, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України та не оспорюється сторонами
Щодо позовної вимоги про стягнення інфляційних та 20 % річних, з огляду на приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України , ч. 4 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та п. 8.4 Договору, підписаного між сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимоги про стягнення 20% річних та інфляційних.
З апеляційної скарги вбачається, що ПП "ЛІКОС" визнає заборгованість, між тим не згоден з висновком суду щодо стягнення 20% річних. Вважає, що 20% річних є не чим іншим, як пеня, яка відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не може перевищувати подвійної ставки НБУ.
Колегія суддів вважає, що такі твердження скаржника не відповідають дійсності та спростовуються наступним:
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування річних надано сторонам частиною другою статті 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі % річних, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені, % річних не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Пунктом 8.4. Договору встановлено що у випадку несплати чи несвоєчасної сплати вартості отриманого Товару, Покупець (Відповідач) оплачує Постачальнику (Позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу від вартості несплаченого чи несвоєчасно сплаченого Товару. Оплата пені не звільняє Покупця (Відповідача) від виконання взятих на себе обов'язків по Договору. Також Покупець (Відповідач) сплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами із розрахунку 20% річних, до моменту повної сплати заборгованості. Штраф встановлюється у розмірі 1% від суми заборгованості.
Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати пені, штрафу та 20 % річних, а отже, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків оплати поставленого товару.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ПП "ЛІКОС" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 р. по справі № 923/57/13-г - без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів , -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 р. по справі № 923/57/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу ПП "ЛІКОС" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складений та підписаний 28.03.2013 р.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2013 |
Оприлюднено | 02.04.2013 |
Номер документу | 30334006 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Лавренюк О.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні