Рішення

від 08.02.2013 по справі 5015/5233/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.13 Справа№ 5015/5233/12

За позовом : Прокурора Залізничного району м.Львова , в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львів, в особі Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м.Львів,

до відповідача : Приватного підприємства «СТО- ВП ПЛЮС», м.Львів

про : стягнення 104 262,44 грн. заборгованості

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від прокуратури : Телюк Г.В. - прокурор

від Львівської міської ради : не з»явився.

від позивача: Малець Н.М. - представник ( довіреність від 11.06.12 р №2410-10-4051)

від відповідача: не з»явився.

Права та обов"язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, прокурору та представнику позивача суд роз»яснив. Заяви про відвід судді не поступали. Із заявами про здійснення технічної фіксації судового процесу прокурор, сторони до суду не звертались.

Суть спору : Прокурором Залізничного району м.Львова заявлено позов в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львів, в особі Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м.Львів, до Приватного підприємства «СТО-ВП ПЛЮС», м.Львів, про стягнення 76 362,83 грн. заборгованості , у тому числі 75383,52 грн.основного боргу за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів та 979,31 грн. пені за прострочення виконання зобов»язання за договором.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.12.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №5015/5233/12, судове засідання по розгляду справи призначено на 27.12.2012 року.

26.12.12 р представником КП «Адміністративно-технічне управління» подано до суду клопотання про збільшення позовних вимог (вх..№29531/12). 26.12.12 р примірник клопотання про збільшення позовних вимог був скерований відповідачу на адресу, яка зазначена прокурором у позовній завяві, про що до клопотання долучено належні докази.

27.12.12 р за вх..№29632/12 у канцелярії суду зареєстровано клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи документів, які витребовувались судом , згідно ухвал у справі (перелік документів наведено у клопотанні під порядковими номерами 1-6).

В судове засідання 27.12.2012 року з»явились прокурор та повноважний представник позивача. Відповідач у судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву, витребуваних документів не подав.

Ухвала про порушення провадження у справі скерована судом відповідачу на зазначену Прокурором у позовній заяві адресу та повернута підприємством зв»язку до суду без вручення адресату з відміткою про причину невручення «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою від 27.12.12 р розгляд справи відкладався на 22.01.2013 року.

18.01.13 року в канцелярії суду за вх..№1447/13 зареєстровано поступлення від Прокуратури Залізничного району м.Львова Клопотання про збільшення позовних вимог. Оскільки відповідач по справі станом на 10 січня 2013 року не здійснив оплату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій за вересень-грудень поточного року, прокурором сума основного боргу збільшена на 26 321,83 грн (тариф за грудень 2012 року). Окрім того , збільшено розмір нарахованої пені за несвоєчасне внесення плати за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій за листопад поточного року у розмірі 669,77 грн; за грудень -1036,09 грн. Відтак, у клопотанні від 15.01.2013 р №187-13 ( вх..№1447/13 від 18.01.13 р ) прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 104 390,52 грн. заборгованості, у тому числі : 101705,35 грн. основного боргу за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів за вересень- грудень поточного року та 2685,17 грн. пені за прострочення виконання зобов»язання за договором за серпень-грудень 2012 року.

18.01.13 р за вх..№1448/13 у канцелярії суду зареєстровано клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з відомостями, які містить станом на 25.12.12 р ЄДР про відповідача, а також докази скерування позовної заяви, клопотання про збільшення позовних вимог, копії довідки про стан заборгованості від 27.12.12 р , розрахунку пені тощо за місцезнаходженням відповідача (79024, м.Львів, вулиця Миколайчука, будинок 7, приміщення 54), відомості про яке підтверджуються Витягом з ЄДРПОУ.

В судове засідання 22.01.13 року з»явились прокурор та повноважний представник позивача, відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзиву та документів не подав до справи. Як встановлено судом на підставі поданого до справи Витягу з ЄДРПОУ, місцезнаходження відповідача за даними в ЄДР не відповідає відомостям про місцезнаходження ПП «СТО-ВП ПЛЮС», які вказані Прокурором у позовній заяві. Так, за даними з ЄДРПОУ Приватне підприємство «СТО-ВП ПЛЮС» знаходиться зха адресою: 79024, місто Львів, Шевченківський район, вулиця Миколайчука, будинок 7, приміщення 54, код ЄДРПОУ 37831217. Як підтверджено документами у справі, 17.01.13 року відповідачу на адресу, яка вказана у Витягу з ЄДРПОУ, скеровано позовну заяву, клопотання прокуратури від 18.01.13 р про збільшення позовних вимог , розрахунок пені, ухвалу господарського суду Львівської області від 27.12.12 р та інші документи.

З підстав, зазначених в ухвалі суду від 22.01.13 р розгляд справи відкладався на 30.01.13 р, а з підстав, зазначених в ухвалі від 30.01.13 р - на 08.02.2013 р.

08.02.13 р за вх..№3633/13 зареєстровано поступлення від Прокуратури Залізничного району м.Львова Клопотання від 07.02.2013 р №36-133г-вих.13 про уточнення позовних вимог. У клопотанні Прокурор просить стягнути з боржника 104 262,44 грн. заборгованості, з них : 101 705,35 грн. основного боргу за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів за вересень-грудень поточного року та 2557, 09 грн. пені за прострочення виконання зобов»язання за договором за серпень-грудень 2012 року.

08.02.13 р від представника позивача поступило клопотання (вх..№3638/13) про долучення до матеріалів справи документів .

Відповідно до ч.4 ст.29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов»язки і користується правами сторони. При цьому обсяг прав залежить від того, з якою зі сторін пов»язані інтереси держави : якщо інтереси держави уособлюються позивачем , прокурор має права позивача, зокрема право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову .

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Однак, згідно із п. п. 3.11, 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову…

Виходячи із змісту поданого Прокурором клопотання про уточнення позовних вимог (вх..№3633/13 від 08.02.1р), а також змісту раніше поданого Прокурором клопотання про збільшення позовних вимог (вх..№1447/13 від 18.01.13р) , поданої раніше позовної заяви та конкретних обставин справи,суд розцінює клопотання Прокурора про уточнення позовних вимог (вх..№3633/13) як заяву про зменшення розміру позовних вимог, що були збільшені Прокурором Заявою від 18.01.13 р , яка скеровувалась відповідачу на адресу, згідно ЄДРПОУ : 79024 м.Львів, вул. Миколайчука буд. 7, приміщення 54.

Відповідач у судові засідання явку повноважного представника не забезпечив; свою позицію щодо заявлених Прокурором вимог не висловив, хоч належним чином і своєчасно повідомлявся судом про дати, час і місце проведення судових засідань по розгляду даної справи.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України , від 26.12.2011 року №18 із змінами та доповненнями внесеними 23.03.2012 р «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою ( тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв»язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних ждій.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за Заявою Прокурора (вх..№3633/13 від 08.02.13р) , якою зменшено позовні вимоги, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави , керуючись ст.121 Конституції України, ст.ст.2,29 ГПК України.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України встановлено , що на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

Згідно з приписами частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (частина друга статті 2 ГПК України).

Конституційний Суд України в Рішенні від 08.04.99 року №3-рп/99 у справі №1-1/99 (далі -рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В пункті 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Арбітражного процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Арбітражного процесуального кодексу України.

З врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з статтею 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення Конституційного Суду України є обов»язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Згідно з частиною другою статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та області ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до п.29,31,32 та ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад , розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення; створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб»єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб). Також, відповідно до п.п.2 п. а) ст.29 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до Указу Президента України від 15.12.99 №1752/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади» (з останніми змінами від 13.03.2006 р ) та Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» ( з останніми змінами від 02.12.2010 року) до системи органів виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, комітет, агентства, служби, адміністрації, департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.

Ухвалою Львівської міської ради №2142 від 23.10.2008 року функції робочого органу з видачі дозволів на розміщення реклами покладено на Департамент економічної політики Львівської міської ради.

Згідно п.2.1.3 Статуту КП «Адміністративно-технічне управління» підприємство створене з метою «поповнення бюджету за рахунок справляння плати за використання юридичними та фізичними особами міської впорядкованої території» та на «виконання оперативних функцій по справлянню робочим органом плати за користування місцями для розміщення реклами». Уповноваженим власником КП «Адміністративно-технічне управління» є департамент містобудування Львівської міської ради.

Пунктом 4.3.5 Положення про департамент містобудування Львівської міської ради , директор департаменту містобудування «здійснює контроль за використанням коштів структурних підрозділів та комунальних підприємств, уповноваженим власником яких є департамент», а також відповідно до п.4.3.15 «здійснює оперативне керівництво» та координує роботу ЛКП, уповноваженим власником яких є департамент.».

Згідно Положення про Департамент економічної політики Львівської міської ради (далі-Департамент), затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №1203 від 27.10.2006 року (надалі-Положення) одним з основних завдань Департаменту є забезпечення ефективного управління комунальною власністю в інтересах громади м.Львова (п.2.2.3).

До компетенції Департаменту віднесено , зокрема , здійснення координаційної роботи щодо забезпечення виконання дохідної частини бюджету міста ; надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, контроль за технічним станом рекламних конструкцій, справляння оредної плати за їх розміщення ( п.п.5.15;5.14 Положення).

До компетенції Департаменту належить також здійснення управління майном , що належить до комунальної власності міста, у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах.

Згідно п.4.4 Порядку надання розповсюджувачам зовнішньої реклами у тимчасове користування місць, що перебувають в комунальній власності для розміщення спеціальних конструкцій, затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №817 від 06.08.2004р, - плата за тимчасове користування місцями, що перебувають в комунальній власності для розміщення спеціальних конструкцій, перераховується рекламорозповсюджувачем зовнішньої реклами на розрахунковий рахунок оператора з регулювання діяльності у сфері навколишнього природного середовища та благоустрою міста КП "Ад«іністративно-технічне управління» і розподіляється таким чином : 75 відсотків перераховується до міського бюджету щомісячно до 25 числа місяця наступного за місяцем сплати; 25 відсотків залишається у розпорядженні КП «Адміністративно-технічне управління» та використовується ним для виконання статутних функцій.

КП «Адміністративно-технічне управління», підпорядковане і підконтрольне Департаменнрту містобудування Львівської міської ради, а виконує делеговані повноваження спільно з Департаменортом економічної політики Львівської міської ради та на підставі виданих ним дозволів (договір на тимчасове користування місцями для розміщення реклами є тристороннім - з Департаментом економічної політики , КП «Адміністративно-технічне управління» та Оператором), проте усіма трьома структурними підрозділами Львівської міської ради виконується єдина функція - наповнення бюджету міста Львова від використання комунальної власності під розміщення рекламоносіїв.

Оскільки кошти від використання місць під рекламу з рахунків комунального підприємства напряму перераховуються до бюджету міста, то права Львівської міської ради щодо забезпечення ефективного використання комунальної власності у даній конкретній справі, з огляду на невиконання відповідачем зобов»язань за договором стосовно сплати плати за користування місцями , що перебувають у комунальній власності, є порушеними.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб»єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах.

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» організоване, засноване і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності, надання послуг проводить за встановленими відповідно до чинного законодавства тарифами. Його доходи являються суттєвим джерелом надходжень як у місцевий бюджет, так і в державний бюджет.

Відповідно до ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Із врахуванням наведеного вище, на підставіі наявних у справі документів, суд дійшов висновку , що у даному випадку прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначив , у чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їх захисту, вказав орган , уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, чим спростовуються доводи відповідача наведені у відзиві , та підтверджується відсутність підстав для залишення позову без розгляду, як про це просить відповідач у відзиві.

Розміщення реклами в м.Львові здійснюється на підставі дозволів на розміщення реклами, виданих виконавчим комітетом Львівської міської ради, як це передбачено ст..16 Закону України «Про рекламу» та п.4.2 Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові» , затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №569 від 21.05.2010 року ( надалі - Правила).

01.09.2011 року між Департаментом економічної політики ( робочий орган) , КП «Адміністративно-технічне управління» (оператор) та Приватним підприємством «Реліквія» (розповсюджувач) укладенор трьохсторонній договір №54 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламними засобами.

Відповідно до р.2 «Предмет договору» - цей договір регулює правовідносини, що виникають між Робочим органом, Оператором та Розповсюджувачем щодо встановлення спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами на території м.Львова, а також надання у тимчасове платне користування місць для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами у межах м.Львова , згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами у м.Львові.

ПП «СТО-ВП Плюс» (відповідач) отримало відповідні дозволи на розміщення реклами .

Згідно п.4.5 договору, розповсюджувач повинен здійснювати оплату оператору ( КП «Адміністративно-технічне управління) за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій щомісячно до 25 числа поточного місяця за тарифними ставками , вказаними у додатку до Договору.

Відповідач свого зобов»язання щодо оплати згідно умов договору належним чином не виконував, внаслідок чого за період вересень-грудень 2012 року у відповідача виник основний борг перед позивачем в сумі 101 705,35 грн. за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на момент прийняття рішення у даній справі відповідач не подав доказів сплати 101 705 ,35 грн. основного боргу.

Порушенням зобов"язання, відповідно до ст.610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.546 ЦК України виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов»язання (основного зобов»язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п.5.3 договору, за невчасне внесення плати за користування місцем для розміщення рекламного засобу (або внесення не у повному обсязі) розповсюджувач сплачує оператору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір пені згідно ст..3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

За прострочення виконання зобов»язань, згідно п.5.3 договору, відповідачу нараховано пеню в сумі 2 557,09 грн. за період серпень-грудень 2012 року.

Вимоги прокурора підлягають до задоволення повністю .

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази , на яких прокурор грунтує позовні вимоги , є належними та допустимими в розумінні ст.34 ГПК України. В порядку статті 33 ГПК України відповідачем не подано доказів в спростування заявлених прокурором вимог.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки прокурор звільнений від сплати судового збору при поданні позовної заяви на розгляд до господарського суду, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету України.

На підставі наведено, керуючись ст.ст.1,2,12,22,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги , розмір яких Прокурором зменшено Заявою №36-133г-вих 13 від 07.02.2013 р ( вх..№3633/13 від 08.02.13 р ), задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «СТО - ВП ПЛЮС» (79024, м.Львів, вул.В.Великого,71 кв.76, код ЄДРПОУ 31291589) :

а). на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79012, м.Львів, вул.Миколайчука, буд.7 приміщення 54, код ЄДРПОУ 37831217) 101 705,35 грн. заборгованості, у тому числі : 101705,35 грн. основного боргу та 2557,09 грн. пені ;

б) в доход державного бюджету України 2 085,25 грн. судового збору .

3. Накази видати відповідно до ст..116 ГПК України.

В засіданні 08.02.13 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого у справі рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.02.13 р.

Суддя Кітаєва С.Б.