Рішення

від 04.02.2013 по справі 914/18/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.13 Справа№ 914/18/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Провесінь-Ю.М.М.» м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

про визнання права власності.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Чорній Н.І.

Представники:

від позивача: Карпа Н.В. - представник

від відповідача: Савка Ю.Г. - представник

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Суть спору: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Провесінь-Ю.М.М.» до Львівської міської ради про визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.01.2013 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.01.2013 р.

В судовому засіданні 22.01.2013 р. було оголошено перерву до 28.01.2013 р. з метою надання можливості представнику відповідача подати додаткові письмові обгрунтування щодо його клопотання про залучення третіх осіб.

28.01.2013 р. розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив та просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Провесінь-Ю.М.М.» звернулось до суду з проханням визнати за ним право власності на адміністративну будівлю, яка в технічному паспорті зазначена під літерою Б-1 по вул. Княгині Ольги, 112, що у м. Львові, загальною площею 40,4 кв.м.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що 14.06.2012 р. між Львівською міською радою та ТзОВ «Провесінь-Ю.М.М.» було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого ТзОВ «Провесінь-Ю.М.М.» отримало в користування земельну ділянку, кадастровий № 4610136900:08:002:0105 загальною площею 0,6812 га терміном на 5 років до 01.03.2017 р. для обслуговування міні-ринку.

ТзОВ «Провесінь-Ю.М.М.» самовільно було проведено реконструкцію адміністративної споруди площею 35 кв.м., яка знаходилась на території міні-ринку, оскільки вона перебувала в аварійному стані.

Проведеним обстеженням реконструйованої будівлі на відповідність Державним стандартам, будівельним нормам і правилам встановлено, що будівля відповідає вимогам чинних будівельних норм, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарному законодавству України.

За таких обставин позивач просить визнати за ним право власності на самовільно реконструйовану адміністративну будівлю, яка в технічному паспорті зазначена під літерою Б-1 по вул. Княгині Ольги, 112, що у м. Львові, загальною площею 40,4 кв.м.

В представленому відзиві та в усних поясненнях, наданих в судових засіданнях, відповідач позовні вимоги заперечив та пояснив, що самочинно збудована позивачем споруда, знаходиться на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи без належно затвердженого проекту. Згода на здійснення добудови, право власності на яку просить визнати позивач, Львівською міською радою, як представницьким органом територіальної громади міста, що є власником земельних ділянок на яких здійснені добудови, не надавалася.

Також відповідач вказує на те, що Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові, затвердженим рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.09.2011 р. № 835, врегульовано процедуру вирішення питань, пов'язаних з самочинним будівництвом на території м. Львова, однак оскільки, позивач не звертався щодо вирішення питання узаконення самочинного будівництва до Львівської міської ради, відмова позивачу не надавалася.

22.01.13 р. представник відповідача подав клопотання в якому просив залучити до участі у справі Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради та Інспекцію державно-архітектурного контролю в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, однак оскільки ним не подано обґрунтування щодо того, яким чином рішення у справі вплине на права та обов'язки вказаних осіб, судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів і вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України ).

Згідно ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ст. 125 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.06.2012 р., на виконання вимог ухвали Львівської міської ради від 01.03.2012 р. № 1324 «Про користування ТзОВ «Провесінь-Ю.М.М.» земельною ділянкою, по вул. Княгині Ольги, 112», між Львівською міською радою та ТзОВ «Провесінь-Ю.М.М.» укладено договір оренди землі та передано в користування земельну ділянку, кадастровий № 4610136900:08:002:0105 загальною площею 0,6812 га по вул. Княгині Ольги, 112, що у м.Львові терміном на 5 років до 01.03.2017 р. для обслуговування міні-ринку. Майно міні-ринку придбане позивачем у ВАТ «Агрофірма «Провесінь» на підставі договору купівлі-продажу майна міні-ринку «Провесінь» по вул. Княгині Ольги, 112, у м. Львові від 06.10.2006 р.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар має право зводити на орендованій земельній ділянці будівлі і споруди лише за письмовою згодою орендодавця з дотриманням установленого законодавством порядку.

Згідно із положеннями ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

На орендованій земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - цегляна нежитлова будівля, яку реконструював позивач та металеві споруди. В результаті реконструкції адміністративна будівля, загальна площа якої становить 40,4 кв.м., складається з: бухгалтерії площею - 11,0 кв.м., коридору площею - 2,6 кв.м., кімнати для охорони площею - 6,1 кв.м., комірки площею - 2,5 кв.м., коридору площею - 4,6 кв.м., вбиральні площею - 2,8 кв.м., вбиральні площею - 4,5 кв.м., вбиральні площею - 6,3 кв.м.

Відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представником позивача, реконструкція цегляної нежитлової будівлі, яка в технічному паспорті зазначена під літерою Б-1 по вул. Княгині Ольги, 112, що у м. Львові, була здійснена ТзОВ «Провесінь-Ю.М.М.» у 2007 році за власні кошти, однак без відповідного дозволу на будівництво чи реконструкцію.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Проте, відповідно до ч.4 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як вбачається із наявних у справі доказів, самочинне будівництво проведе позивачем у 2007 році. В той же час при укладенні договору оренди землі у 2012 році, Львівска міська рада надаючи позивачу земельну ділянку для обслуговування міні-ринку, не заперечувала щодо наявності на ній нерухомого майна - самочинно збудованої споруди, зазначивши в п.3 договору, що на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна - кам'яна нежитлова будівля та металеві споруди.

Посилання представника відповідача на висновок Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради від 13.12.2010 р. № 5-12304/2401 про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою, яким передбачено заборону будь-якого нового будівництва суд не вважає обґрунтованим, оскільки вказаний висновок стосується нового будівництва (після його видачі), а самовільне будівництво позивачем проведене до вказаного висновку.

Частиною 5 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. З огляду на викладене, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно можливе за рішенням суду.

Відповідно до технічного висновку інженера Кархута І.І. (ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.08.2011 р. АВ № 519153) та технічної документації із землеустрою виготовленої колективним підприємством «Картограф» щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку виготовленого за замовленням позивача, адміністративна будівля, яка в технічному паспорті зазначена під літерою Б-1 по вул. Княгині Ольги, 112, що у м. Львові, загальною площею 40,4 кв.м. знаходиться в задовільному стані, відповідає вимогам чинних будівельних норм, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарному законодавству України, будинок є капітальною спорудою з нормативним терміном експлуатації 100 років.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач користується земельною ділянкою на законних підставах, збудований самочинно об'єкт не порушує законних прав інших осіб. Крім того, відповідачем не подано жодних доказів порушень прав третіх осіб в результаті самочинної забудови.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин суд вважає, що позивачем подано достатньо доказів, які обґрунтовують позовні вимоги, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Провесінь - Ю.М.М." (79060, м. Львів, вул. Личаківська, 201, код ЄДРПОУ 32181145) на адміністративну будівлю, яка в технічному паспорті зазначена під літерою Б-1 по вул. Княгині Ольги, 112, що у м.Львові, загальною площею 40,4 кв.м.

Суддя П. Манюк