Ухвала

від 11.02.2013 по справі 10/243

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 року м. Київ К-28446/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2009

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2008

у справі № 10/243 (22а-14611/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про визнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 0000422202 від 27.04.2007.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2009, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне рішення податкового органу, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової комплексної документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 30.06.2006, складено акт № 62/23-704/31353807 від 19.04.2007, в якому зафіксовано порушення ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме: проведення розрахунків з нерезидентом- Компанією «ВERLIN-CHEMIE AG»(Німеччина) у валюті України на суму 22 637,18 грн. без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

На підставі результатів вказаної перевірки, 27.04.2007 відповідачем було прийняте рішення № 0000422202 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 22 637,18 грн.

Також судами встановлено, що між ТОВ «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро» та Компанією «ВERLIN-CHEMIE AG»(Німеччина) було укладено ряд договорів комісії, в яких комісіонером є ТОВ «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро», а комітентом -Компанія «ВERLIN-CHEMIE AG»: від 19.04.2004 № 1/04, 23.04.2004 № 2/04, 30.04.2004 № 3/04.

За умовами вказаних договорів перше зобов'язувалось за винагороду за дорученням останнього укладати на території України від свого імені в інтересах та за рахунок Компанії «ВERLIN-CHEMIE AG»договори купівлі-продажу автомобілів, які передаються ТОВ «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро»на комісію Компанією «ВERLIN-CHEMIE AG».

До вищезгаданих договорів контрагентами було укладено протоколи-погодження, в яких визначено вартість автомобілів, умови та строки їх передачі: протокол-погодження до договору № 1/04 на продаж 4 автомобілів Шкода Феліція Комбі на загальну суму 7 315 Євро, в т.ч.: комісійна винагорода 1 200 Євро, протокол-погодження до договору № 2/04 на продаж 4 автомобілів Шкода Феліція Комбі на загальну суму 7 345 Євро, в т.ч.: комісійна винагорода 1 200 євро та протокол-погодження до договору № 3/04 на продаж 4 автомобілів, в т.ч.: ВАЗ, 2 шт. ДЕУ Нубіра та Рено Лагуна, на загальну суму 8 691 Євро, в т.ч.: комісійна винагорода 1 200 Євро.

Вказані автомобілі були продані позивачем фізичним особам -громадянам України, після чого між контрагентами були підписані відповідні акти виконаних робіт від 15.05.2004 на суми 6 115 Євро, 6 145 Євро та 7 491 Євро.

29.10.2004 позивачем вказані суми було перераховано на користь Компанії «ВERLIN-CHEMIE AG».

В результаті вказаних господарських операцій позивачем отримано комісійну винагороду в національній валюті України суму в розмірі 22 637,18 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем пропущено, встановлений ст. 250 ГК України, термін застосування адміністративно-господарських санкцій, визначених спірним рішенням податкового органу.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки; здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно з абз. 6, 9 ч. 2 ст. 16 цього Декрету до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції) за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, - штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків. Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Таким чином, повноважним органом для застосування штрафних санкцій на підставі ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»є Національний банк України та підпорядковані йому установи, до яких, податкові органи не належать.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 у справі № 21-904А10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Інтеройл»до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Зазначене дозволяє суду касаційної інстанції погодитись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог, але з підстав, викладених в цій ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2009 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2008 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний